3. Види та причини виникнення інфляції

Існують різні класифікації інфляції. Залежно від рівня розрізняють три види інфляції: помірну, галопуючу та гіперінфляція.

Помірна інфляція спостерігається тоді, коли ціни зростають повільно – до 10% за рік. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди охоче заощаджують гроші, бо їхня вартість мало знецінюється. Помірну інфляцію, за якої ціни зростають до 5% за рік, називають повзучою.

Галопуючою є інфляція, коли ціни зростають на 10-100 відсотків за рік. Гроші втрачають свою вартість дуже швидко, тому населення майже не заощаджує їх у вигляді готівки. Вона здебільшого характерна для країн, що розвиваються.

Гіперінфляція настає тоді, коли ціни починають зростати на тисячі, десятки тисяч, навіть мільйони відсотків за рік. Усі прагнуть запастися речами і позбутися грошей.

Супергіперінфляцію: катастрофічне зростання цін — до 1000% за рік і більше. На цій стадії гроші починають втрачати всі свої функції, купюри низьких номіналів та розмінна монета зникають з обігу, падає роль грошей в економіці, розвивається платіжна криза та поширюється бартер.

За характером інфляційного процесу:

відкрита інфляція - проявляється в нічим не стримуваному, вільному зростанні цін, що явно впливає на споживчий кошик. З відкритою інфляцією можна боротися, бо вона проявляється явно у зростанні цін, динаміку яких можна вивчати й аналізувати;

прихована інфляція виникає під впливом державного контролю цін. Тоді ціни на товари не зростають, але замість якісних товарів за тими ж цінами продаються неякісні. Виникає дефіцит хороших товарів, що веде до перепродажу продукції за завищеними цінами. Така інфляція була характерна для СРСР.

придушена – знаходить вираження в рості незадоволеного попиту і грошових накопичень населення, які не знаходять реалізації.

За місцем розповсюдження:

локальна інфляція - ріст цін проходить у межах однієї держави;

світова інфляція охоплює групу країн або всю глобальну економіку.

В залежності від можливості регулювання:

регульована (з низькими темпами розвитку);

нерегульована, руйнівна (з високими темпами розвитку).

За здатністю спрогнозувати:

Передбачена – це інфляція, яку учасники ринкового процесу очікували і захистилися від її згубних впливів.

Непередбачена інфляція є несподіваною для економічних суб’єктів.

За пропорційністю зміни цін:

Збалансована - інфляція, в процесі якої відносні ціни не змінюються.

незбалансована інфляція супроводжується зміною відносних цін товарів, послуг та ресурсів, тобто ціни на товари змінюються не однаковими темпами

За хронологічною ознакою:

Класична інфляція спостерігалася в минулому – від часу її виникнення із запровадженням грошей аж до середини 30-х років ХХ ст. Характерною рисою класичної інфляції було те, що вона була епізодичною – тривала кілька років і переходила у дефляцію – зниження загального рівня цін. Нерідко класична інфляція розвивалася у формі гіперінфляції.

Сучасна інфляція – це інфляція другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Характерною рисою такої інфляції є її хронічний характер. В останні часи практично не було дефляції, а загальний рівень цін щорічно зростав в усіх без винятку країнах.

Розрізняють 2 типи інфляції:

1) інфляція попиту – перевищення сукупного попиту над сукупною пропозицією, тобто перевищення обсягу запланованих витрат над сумою цін запропонованих до продажу благ.

Отже, суть інфляції попиту полягає в тому, “що надто багато грошей полює на надто малу кількість товарів”.

Причини виникнення інфляції попиту:

1) зростання доходів населення без адекватного розширення обсягів виробництва благ;

2) збільшення державних витрат;

3) зростання схильності до споживання;

4) інфляційні очікування і поява «гарячих грошей»;

5) кредитування центральним банком уряду.

Інфляція пропозиції (інфляція витрат) – виникає внаслідок зростання цін на ресурси без підвищення їх якості.

Приклад: енергетична криза 70х в США, коли нафтовидобуваючі країни підняли ціни на нафту в десятки разів, а на інші товари й послуги ціни зросли в одночас на 7-9%.

Збільшення витрат виробництва на одиницю продукції зменшує прибутки та обсяг виробництва, який фірми готові запропонувати за наявного рівня цін. У результаті спадає пропозиція товарів і послуг, що підвищує рівень цін.

Причиною інфляції пропозиції є монополізація ресурсних ринків. Дана проблема, як правило, має місце на ринках двох груп ресурсів:

– ринок енергоносіїв (особливо – нафта, газ). Такі події на даному ринку, які призводять до інфляції, є шоки пропозиції. Перші шоки пропозиції пов’язують з активізацією діяльності ОПЕК у 70-х рр. ХХ ст.

– ринок робочої сили – інфляція пропозиції розвивається у вигляді інфляційної спіралі, яка характеризується паралельним одночасним розвитком обох типів інфляції внаслідок зростання заробітної плати.

Цей тип інфляції призводить до стагфляції – ситуації в економіці, коли одночасно відбуваються рівні інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва.