Рельєф України
Рельєф- це сукупність форм земної поверхні, що утворюються під дією внутрішніх і зовнішніх сил. Основними формами суходолу є гори та рівнини.
Формування рельєфу закономірно пов'язано з будовою земної кори. Платфор мам (давнім, стійким і вирівняним ділянкам земної кори) у рельєфі відповідають} рівнини, а областям складчастості (рухомим ділянкам земної кори) - гори.
Сучасний рельєф України неодноразово змінювався й сформувався під впливом взаємодії внутрішніх та зовнішніх процесів.
У зв'язку переважанням у будові земної кори України платформ, 95 % її рельєфу становлять рівнини . Україна більшою своєю частиною розташована на південному заході Східноєвропейської рівнини. Середня висота рівнинної части-1 ни нашої держави становить 175 м над рівнем моря, найвища її точка - гора Берда (515 м). Мінімальні відмітки висоти зафіксовано на морських узбережжях: 10-15 м.
І)Рівнини – 95% південно-західна частина Східноєвропейської рівнини (h сер. = 175 м)
ІІ) Гірські системи - 5 % частина Альпійсько - Гімалайського поясу гір
Низовини - 70% h = 10-20м 1) Поліська (150-200м) 2) Придніпровська (50-170 м)
3)Причорноморська (10-120 м) 4) Північнокримська (40 м) 5) Закарпатська (100-120 м)
Височини - 25% h = 300-400 1) Придніпровська (150-320м) 2) Приазовська (150-300 м
г. Бельмак-Могила, 324 м) 3) Подільська (150-320 м) г. Камула 471м 4)Волинська(220-340 м)
5) Донецький кряж (175-300 м) г. Могила-Мечетна, 367 м 6) Середньоруська (190-200 м)
А)Українські Карпати (частини СХ. Карпат) 5 хребтів - середньовисотні гори (1200-1600 м)
г. Говерла, 2061 м = 5 гір понад 2000 м + 20 гір понад 1700
Б) Кримські гори – 3 пасма – низькі гори ( 250 – 1500 м) – г. Роман – Кош , 1545 м.
Низовини.
Причорноморська низовина = пересічні висоти становлять 150-200 м. Вона має загальний похил убік Чорного моря.
Північнокримська рівнина, яка ледь досягає 40 м над рівнем моря = поверхня нахилена вбік затоки Сиваш Азовського моря.
Придніпровська низовина = від 50 до 170 м. Поверхня має похил у бік русла Дніпра. Низовина має пологу хвилясту поверхню. Вона зазнала великого впливу роботи давнього льодовика та річок. Полтавська рівнина, порита старими балками.
Поліська низовина = 150-200 м. Поверхня має слабкий ухил із заходу на схід бік долини Дніпра. Поверхня переважно плоска, сформована наносами талих вод льодовика та роботою річки Прип'ять та її приток. Окремі підвищення - виступи твердих гірських порід щита. Найбільший із них - Словечансько-Овруцький кряж, який сягає висоти 315 м.
Закарпатська низовина, є частиною Середньодунайської рівнини. Поверхня її плоска з незначним похилом у бік річки Тиса = висоти становлять 100-120 м. Окремі підвищення в районі міста Берегова. Тут пагорби досягають висоти 369 м. Вони є згаслими вулканами.
Височини.
Вони виступають вододілами між найбільшими річковими басейнами України.
Придніпровська височина = на півночі - 220-240 м, а на північному заході - 322 м. На півдні до 150-170 м. Поверхня має похил на південний схід. Канівські гори..
Приазовська височина є продовженням Придніпровської височини з пересічними висотами 150-300 м. Гранітні скелі, які в народі називають горами, або могилами = г. Бельмак - Могила (324 м). Ущелини та урвища, печери та гроти, стрімкі підйоми та спуски - все в притаманне рельєфу Приазовської височини.
Подільська височина є продовженням Придніпровської височини на захід - пересічні висоти від 150 м на півдні до 320 м на півночі. Поверхня сильно розчленована долинами річок та балками.
На височині виокремлюють пасма горбів: Кременецькі гори, Вороняки, Розточчя, Опілля, Товтри. Найвищою частиною Поділля є Гологори з максимальною позначкою г. Камула (471 м). Називають Подільську височину Українською Швейцарією. Подекуди серед гірських порід на Поділлі трапляються рештки давніх коралів. У гіпсових породах є печери. Серед них найдовша в світі гіпсова печера - Оптимістична (175 км).
Волинська височина. Середні висоти = 220-250 м, а в найвищій частині - Мізоцький кряж - сягають 342 м.
У міжріччі Дністра та Прута, лежить невелика за площею, але найвища у рівнинній частині України Хотинська височина. Її поверхня підіймається до висоти 350-400 м, а гора Берда - до 515 м.