4. Види соціологічного дослідження, їх призначення.

СД — це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і інду¬ктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання і уявлень про соціальні явища.

В цьому контексті не слід ототожнювати і протиставляти одне одному такі різновиди соціологічного дослідження, як теоретичний і емпіричний, кожний з яких має свій гносеологічний статус і методо¬логічну роль в структурі соціологічного дослідження:

• для теоретичного соціологічного дослідження вирішальне зна¬чений має глибоке узагальнення нагромадженого матеріалу в галузі соціального життя;

• у центрі емпіричних соціологічних досліджень знаходиться са¬мо нагромадження, збір фактичного матеріалу у вказаній галу¬зі (на основі опитування, аналізу документів, спостереження, даних статистики і т. д.) і його первинна обробка, включаючи і початковий рівень узагальнення.

Розрізняють такі основні види конкретно-соціологічного до¬слідження:

1) за метою їх проведення:

• теоретичні (спрямовані на глибоке узагальнення зібраного фактичного матеріалу та отримання на цій основі нового знання про об’єкт пізнання.),

• емпіричні (спрямовані на розв’язання конкретної соціальної проблеми.);

2) за частотою проведення:

• разові (дає інформацію про стан об’єкта аналізу, про кількісні характеристики якогось явища або процесу в момент його вивчення.),

• повторні (останнє може бути когортним (є певна вікова група (когор¬та), яка залишається постійною в часі повторних досліджень.), панельним (обстежуються одні й ті ж лю¬ди через однакові часові інтервали) і моніторинговим (момент повторення яко¬го визначається з врахуванням генези сукупності, що вивчається, тобто з досягненням цією сукупністю певної стадії свого розвитку.));

3) за глибиною вивчення проблеми:

• розвідувальні (йде випробування інструментарію, тобто методичних документів: анкети, бланк-інтерв’ю, опитувального лис¬та, карток спостереження, карток вивчення документів та ін.),

• описові (отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що вивчається.),

• аналітичні (Воно не лише описує елементи явища або процесу, що вивчається, але й дозволяє виявити причини, які лежать в його основі);

4) за способом забезпечення репрезентативності:

• суцільне,

• локальне,

• вибіркове;

5) за масштабом проведення:

• міжнародне,

• загальнонаціональне,

• регіональне,

• галузеве.

5. Функції соціологічного дослідження.

СД — це процес, в якому в єдності представлені теоретико-методологічні і емпіричні рівні пізнання, тобто мова йде про діалектичний процес, в якому поєднуються дедуктивний і інду¬ктивний методи пізнання, що забезпечує цілісність пізнання і уявлень про соціальні явища.

В цьому контексті не слід ототожнювати і протиставляти одне одному такі різновиди соціологічного дослідження, як теоретичний і емпіричний, кожний з яких має свій гносеологічний статус і методо¬логічну роль в структурі соціологічного дослідження:

• для теоретичного соціологічного дослідження вирішальне зна¬чений має глибоке узагальнення нагромадженого матеріалу в галузі соціального життя;

• у центрі емпіричних соціологічних досліджень знаходиться са¬мо нагромадження, збір фактичного матеріалу у вказаній галу¬зі (на основі опитування, аналізу документів, спостереження, даних статистики і т. д.) і його первинна обробка, включаючи і початковий рівень узагальнення.

Дві основні функції емпіричних соціологічних досліджень:

дослідна, евристична – зв‘язана з вивченням специфіки соціальних явищ, процесів у сфері трудової діяльності, накопиченням нових знань про них.

прикладна, прогностична – зв‘язана з розробкою і наданням відповідним підрозділам практичних рекомендацій щодо розв‘язання певних соціальних проблем.

1. Методологическая – определяет ту методологию, которую будет применять социолог.

2. Методическая функция – конкретизацию и обосно¬вание методов исследования,получения социологической ин¬формации, а также ее анализа и обработки.

3. Гносеологическая – снижение уровня нео¬пределенности в понимании исследуемого объекта

4. Моделирующая – представлении объекта как особой модели СД, основных его аспек¬тов, этапов и процедур.

5. Программирующая – разработке програм¬мы, которая оптимизирует и упорядочивает деятельность социолога-исследователя.

6. Нормативная - нормативные требования социоло¬гической науки по отношению к конкретному исследованию.

7. Организационная – распределение обязан¬ностей между членами исследовательского коллектива, разделение и упорядочение труда каждого социолога, контроль за ходом исследо¬вательского процесса.

8. Эвристическая функция – поиск и получение ново¬го знания, процесс проникновения в сущность изучаемого объекта, открытие глубинных пластов, а также переход от незнания к знанию, от заблуждения к истине.

Функції соціологічного дослідження діляться:

1)За значущістю задачі дослідження: стратегічна, тактична, операційна.

2)За спрямованістю дослідження: пізнавальна (інформаційна, теоретична, описова), практична, теоретико-прикладна.

3)За характером впливу на об*єкт: керувальна (прогностична, планувальна, організаційно-технологічна, координаційно-методична, контролююча).

4)За термінами впливу на об*єкт: довготермінові (на 10-100 і далі років), середньотермінові (від кількох років до 10), короткотеомінові (від кількох місяців до двох років), моментальні (від тижня до місяця).