9. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.

Дослідження напруження в Україні виявило такі характеристи¬ки соціальної ситуації:

• високий рівень незадоволеності населення умовами життя (на¬самперед матеріально-економічними);

• посилення недовіри до офіційних структур влади й політичних лідерів;

• зростання розчарування в легітимних засобах вирішення дер¬жавних та особистісних справ.

З трьох складових напруження (проблема — суперечність, став¬лення населення до влади та ситуації, готовність до активних форм протесту) остання є стимулом конфліктної поведінки. Українські со¬ціологи, вивчаючи це питання, дійшли висновку, що нині населення має досить високий ступінь готовності до соціального протесту.

Важливою умовою переростання соціальної напруги у конфлікт є посилення стану незадоволеності існуючим станом справ або роз¬витком подій та усвідомлення потенційним суб’єктом конфлікту не¬можливості зміни ситуації звичайними способами взаємодії.

Наступною умовою виникнення конфлікту є пред ‘явлення учас¬никами конфлікту односторонніх або взаємних претензій, прагнен¬ня довести їх правомірність, звинувачення опонента у небажанні ви¬рішувати спірні питання законними, справедливими методами.

Обов’язковою умовою виникнення конфлікту є руйнування тра¬диційних структур соціальної взаємодії, перехід до взаємних звину¬вачень та погроз, наростання агресивності, а у кінцевому рахунку — формування «образу ворога» та установки на боротьбу з ним.

Тема 7. Економічна соціологія.

1. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.

Предметом економічної соціології є:

• закономірності взаємодії економічної і соціальної сфери суспільного життя;

• соціальний механізм взаємозв’язку економічного і соціального розвитку:

• соціально-економічні відносини;

• розвиток економіки як соціального процесу тощо

До емпіричних об’єктів належать соціальні аспекти економічних інститутів:

- ринок, гроші, підприємства, власність, а також соціальні аспекти різних економічних систем, соціальних груп, політичних інститутів, як учасників економічного життя суспільства та ін.

Предметом дослідження є міжгрупові відносини, поведінка, конфлікти у ринковій економіці, соціальні функції і процеси. У загальному вигляді економічну соціологію спочатку визначали як науку про взаємозв’язки економічної та неекономічної сфер суспільного життя. До економічної сфери відносили виробництво, розподіл, облік, споживання, а до неекономічної— політику, культуру, етнос і стратифікацію.

*Дослідження економічної соціології спрямовувалися на:

• поведінку споживачів товарів;

• соціальні ролі у дефіцитній економіці;

• поведінку і стимулювання діяльності господарських керівників;

• ставлення до економічних реформ;

• вплив соціальних та культурних чинників на розвиток економіки;

• систему цінностей людей.

Виникнення економічної соціології пов’язується із зростанням ро¬лі людського фактора у розвитку суспільства, як колективного суб’єкта суспільного життя, що має соціальну, демографічну, економічну і полі¬тичну структуру та функції, що забезпечують розвиток суспільства.

На розвиток економічної соціології суттєво вплинув науково-технічний прогрес, який проявляється у широкому спектрі тенден¬цій, зокрема у зростанні технічної озброєності і спеціалізації суспі¬льної праці, що зумовлює зміну ролі людини у системі «природа-суспільство». Підвищення технічної озброєності праці дозволило лю¬дині приводити у дію все більшу масу технічних засобів, енергетич¬них потужностей, сировини і матеріалів. Набуває більшого значення інтенсифікація виробництва, економне витрачання матеріальних ре¬сурсів, вдосконалення технології тощо.

Важливим фактором соціально-економічного розвитку суспільства є зростання рівня освіти і культури. Сучасна молодь вступає у трудове життя з вищим рівнем загальної і професійної підготовки. Освічені, культурні і кваліфіковані працівники значно активніші у праці і житті.

Водночас виникли різні особисті стратегії поведінки у праці і одер¬жанні доходів. Одні прагнуть одержувати максимально високі доходи будь-яким чином. Інші задовольняються одержанням фіктивних дохо¬дів при мінімальних затратах праці. Більшість працівників обирає стра¬тегію цінностей, критеріями яких є доход та вільний від роботи час.