- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Дані для калібрувального графіка
розчину, мг |
Оптичні густини при вимірюваннях |
Середнє значення |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
1 |
|
|
|||
0,5 |
|
|
|||
0,4 |
|
|
|||
0,3 |
|
|
|||
0,2 |
|
|
|||
0,1 |
|
|
|||
0,05 |
|
|
|||
Побудувати калібрувальний графік, використавши дані таблиці 2. На міліметровому папері відкласти на осі абсцис – концентрацію в мг/см3 , на осі ординат - оптичну густину. З’єднати одержані точки і використовувати графік для визначення вмісту Cu2+ у досліджуваних розчинах.
Визначення вмісту Cu2+ у досліджуваному розчині
Відібрати піпеткою 10-15 см3 досліджуваного розчину, перенести в мірну колбу на 100 см3, додати 10,00 см3 (1:3) розчину аміаку, долити до мітки водою, перемішати й виконати вимірювання на фотоелектроколориметрі. Одержані дані оптичної густини (D) наносять на калібрувальний графік і визначають концентрацію досліджуваного розчину.
Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
Кількісне визначення базується на вимірюванні оптичної густини розчину феруму (ІІІ) сульфосаліцилату, який утворюється при рН = 8-9. При цьому значенні рН утворюється стійкий комплекс жовтого кольору із співвідношенням Fе3+ і сульфосаліцилової кислоти 1:3. Цей комплекс має максимум поглинання при 425 нм (ε = 5800).
Побудова калібрувального графіка
У ряд мірних колб на 50 см3 внесіть по 0,1; 0,3; 0,5; 0,8; 1,0 та 1,1 см3 стандартного розчину із вмістом Fе3+ 300 мкг в 1 см3. В кожну колбу додають по 5 см3 10%-го водного розчину сульфосаліцилової кислоти і 10 см3 5%-го водного розчину аміаку. Після цього об’єми розчинів колб доводять до мітки водою.
Паралельно готують розчин порівняння. Для цього беруть 5 см3 водного розчину сульфосаліцилової кислоти, 10 см3 5%-го водного розчину аміаку і 35 см3 дистильованої води. Оптичну густину забарвлених у жовтий колір розчинів виміряють за допомогою фотоелектроколориметра, максимум поглинання співпадає з максимумом світлопоглинання 425 нм у кюветі товщиною 20 мм. Результати вимірювань заносять у таблицю 3 і за цими даними будують калібрувальний графік, на осі абсцис якого відкладають масу феруму (в мкг), а на осі ординат – значення оптичної густини.
Таблиця 3.
Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
Fе3+ |
Оптична густина
|
||||
см3 |
мкг |
D1 |
D2 |
D3 |
D4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
|
|
|
|
Визначення кількісного вмісту Fе3+ у розчині
В мірну колбу на 50 см3 вносять 1 см3 досліджуваного розчину солі феруму (ІІІ), 5 см3 10%-го водного розчину сульфосаліцилової кислоти та 10 см3 5%-го водного розчину аміаку. Об’єм розчину доводять водою до мітки. Вимірюють оптичну густину з допомогою фотоелектроколориметра, користуючись при цьому світлофільтром і кюветою, як при побудові калібрувального графіка.
Користуючись калібрувальним графіком та значеннями оптичної густини, знаходять кількість Fе3+ і розраховують вміст цього елемента у досліджуваному розчині.

Вміст
Cu+2 в 1 см3