- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Контрольні питання питання для самоконтролю
1.Можливості фотоколориметричного методу аналізу.
2.Оптимальні умови фотоколориметричних визначень. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
3.Наведіть приклади фотоколориметричних визначень, напишіть відповідні реакції.
4.Якого типу реакції використовують у фотометричному аналізі для отримання забарвлених сполук?
5.Які вимоги до фотометричних реакцій?
6.Закон Бугера-Ламберта-Бера. Фізичний зміст величин, що входять в нього. Відповідь обґрунтуйте та запишіть.
7.Апаратура, що застосовується у фотоколориметричному методі аналізу. Яка принципова схема цих приладів?
8.В чому полягає фотометричне визначення Cu (II) в купрум сульфаті? Чому визначення не можна проводити на основі власного забарвлення CuSO4•5H2O?
9.Практичне значення методу фотоколориметрії.
10.Способи монохроматизації світла, світлофільтри.
11.Як визначити максимум світлопоглинання?
12.В якому інтервалі значень оптичної густини рекомендується працювати у фотоколориметричному методі?
13.Вибір світлофільтрів та кювет у фотометричному методі аналізу. Відповідь обгрунтуйте та запишіть.
14.Що таке абсорбційність і від чого вона залежить?
15.Як класифікують оптичні методи в залежності від способу реєстрації сигналу?
16.Як підбирають світлофільтр при визначенні йонів феруму? Відповідь обгрунтуйте та запишіть.
17.Які фактори впливають на поглинання світлового випромінювання? Як залежить світлопоглинання від природи речовини, концентрації, товщини поглинаючого шару?
18.Пропускання забарвленого розчину при 535 нм дорівнює 0,68. Розрахуйте оптичну густину цього розчину.
19.Оптична густина досліджуваного розчину дорівнює 63,2 %. Яке пропускання Т цього розчину в процентах?
20.Обчисліть питомий і молярний коефіцієнт поглинання розчину купруму (II) аміакату, якщо у розчині міститься 9,6 мг/дм3 Сu2+ і при вимірюванні у кюветі товщиною 2 см одержана оптична густина 0,127.
21.Для забарвленого комплексу цинку при 465 нм з товщиною кювети 1 см одержані наступні результати:
№ досліду |
[Zn2+], г/см3 |
Оптична густина |
1 |
0,002 |
0,105 |
2 |
0,004 |
0,205 |
3 |
0,006 |
0,310 |
4 |
0,008 |
0,415 |
5 |
0,010 |
0,515 |
Для отриманих даних:
а) побудуйте калібрувальний графік;
б) знайдіть питомий та молярний коефіцієнти поглинання;
в) визначте процентну концентрацію відповідного розчину, пропускання якого дорівнює 45 %.
22.Наважку калію дихромату масою 0,1471 г розчинили в 100 см3 дистильованої води і довели об’єм дистильованою водою до 500 см3. Виміряли при довжині хвилі 350 нм оптичну густину розчину, яка дорівнювала 0,736 при товщині поглинаючого шару 1 см. Розрахувати молярний та питомий коефіцієнти поглинання калію дихромату при даній довжині хвилі.
23.Розрахувати концентрацію розчину, який вміщує йони Fe3+ за наступними даними: до 1 см3 розчину додали ацетон, розчин амонію роданіду і воду до 100 см3. Колориметрування проводилось в кюветі товщиною 2 см. Оптична густина (при 480 нм) забарвленого розчину дорівнювала 0,75, молярний коефіцієнт світлопоглинання 14000.
