- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
Найчастіше на практиці застосовують 0,1М розчин аргентуму нітрату. Для цього спочатку розраховують кількість AgNO3 для одержання 1000 см3 такого розчину. M(AgNО3) = 169,89 г/моль, число еквівалентності Z=1. Значить, його молекулярна маса еквіваленту дорівнює молекулярній масі, 1000 см3 розчину - 0,1моль AgNO3. Для приготування 100 см3 розчину потрібно:
Наважку із приблизною масою 1,6989 г аргентуму нітрату поміщають у мірну колбу і розчиняють у воді, доводячи до мітки водою. Розчин аргентуму нітрату зберігають у банці з темного скла.
Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
Розчин вихідної речовини – натрію хлориду – готують з наважки солі. Теоретично для приготування 200 см3 0,1М розчину маса наважки повинна дорівнювати:
m(NaCl) = 58,45 • 0,1 • 200 = 1,169 г
1000
Кількість натрію хлориду, близьку до розрахованої, точно зважують на аналітичних терезах і кількісно переносять у мірну колбу. Наважку солі розчиняють у невеликому об’ємі дистильованої води, доводять об’єм до мітки водою і добре перемішують.
Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
Якщо проводити стандартизацію методом окремих наважок то, для того, щоб на титрування пішло не більше 25 см3 розчину, необхідно взяти відповідну наважку натрію хлориду:
де V – об’єм титранта в см3,
58,45 – молярна маса еквіваленту NaCl.
Висушений натрію хлорид поміщають у зважений бюкс. Зважують на технічних терезах обчислену кількість цієї солі, потім наважку точно зважують на аналітичних терезах. Наважку солі обережно висипають в конічну колбу і обмивають бюкс 20-25 см3 дистильованої води. Титр розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом встановлюють методом прямого титрування в присутності індикатора – калію хромату.
Для цього приготований розчин AgNO3 наливають у бюретку. До наважки NaCl, що знаходиться в конічній колбі і розчинений у 25 см3 води додають 1-2 см3 0,02н розчину K2CrO4 і при енергійному перемішуванні титрують розчином AgNO3. Незадовго до точки еквівалентності осад аргентуму хлориду коагулює і каламутний розчин над осадом стає прозорим. З цього моменту розчин доливають краплями, при сталому перемішуванні. В точці еквівалентності спостерігається перехід жовтого кольору розчину в червоний, внаслідок утворення забарвленого осаду аргентуму хромату. За результатами титрування визначають молярну концентрацію еквіваленту і титр розчину аргентуму нітрату.
Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
Метод Мора застосовують для визначення хлорид- та бромід-йонів. Визначення йодид-йонів утруднено у зв’язку з їх сильною адсорбцією на поверхні осаду AgI.
Отриману пробу досліджують за допомогою універсального індикатора. Якщо проба має нейтральне середовище, то відбирають піпеткою 5 см3 проби для аналізу. Якщо середовище кисле, то пробу попередньо нейтралізують або виконують аналіз за методом Фольгарда.
У конічну колбу об’ємом 100 см3 вносять пробу аналізованої речовини, доливають 20 см3 дистильованої води і 0,5 см3 10%-ного розчину калію хромату. У бюретку наливають розчин аргентуму нітрату, приливають невеликими порціями до аналізованої проби, сильно збовтуючи розчин у колбі після доливання кожної чергової порції робочого розчину. Незадовго до точки еквівалентності осад аргентуму хлориду коагулює і розчин над осадом стає прозорим. З цього моменту доливають повільніше, краплями, постійно збовтуючи розчин. У точці еквівалентності спостерігається перехід жовтого кольору в червоний внаслідок утворення забарвленого осаду аргентуму хромату.
Приклад. Для приготування 250 см3 0,01н розчину натрію хлориду взяли наважку 0,1627 г; на титрування 25 см3 отриманого розчину пішло 12,1 см3 0,0102н робочого розчину аргентуму нітрату. Визначити процентний вміст Хлору в зразку кухонної солі.
Обраховуєм нормальність приготованого розчину:
Маса Хлору у наважці:
Процентний вміст Хлору в аналізованому зразку:
