- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Титриметричний аналіз
- •Експериментальна частина Завдання 1. Аналітичний посуд, аналітичні терези та методи зважування на них. Поняття про титриметричні методи аналізу.Способи вираження концентрації.
- •1.1. Аналітичний посуд
- •1.1.2. Сорти хімічного скла
- •1.1.3. Мірний посуд
- •1.2. Аналітичні терези та методи зважування на них
- •1.2.1. Будова аналітичних терезів
- •1.2.2. Вимоги, які висуваються до аналітичних терез
- •1.2.3. Правила роботи з терезами
- •1.2.4. Техніка зважування
- •2.1.2. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти
- •2.1.3. Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою
- •2.1.4. Встановлення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти за натрію карбонатом
- •2.1.5. Приготування розчину хлоридної кислоти із фіксаналу
- •2.2. Приготування робочого титрованого розчину лугу
- •2.2.1. Робочі розчини лугів
- •2.2.2. Приготування 500 см3 приблизно 0,1м розчину NaOh
- •2.2.3. Вихідні речовини
- •2.2.4. Встановлення концентрації розчину натрію гідроксиду за оксалатною кислотою
- •2.2.5. Встановлення концентрації розчину NaOh за робочим титрованим розчином хлоридної кислоти
- •Завдання 3. Визначення вмісту хлоридної кислоти в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Кислотно-основне титрування)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Перманганатометрія
- •Йодометрія
- •Церіметрія
- •Нітритометрія
- •Броматометрія
- •Йодхлориметрія
- •Хроматометрія
- •Трилонометрія.
- •Гравіметрія
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування приблизно 0,1н розчину калію перманганату
- •Завдання 2. Приготування вихідного розчину оксалатної кислоти
- •Завдання 3. Титрування розчину оксалатної кислоти (або натрію оксалату) розчином калію перманганату
- •Завдання 4. Визначення феруму в розчині солі Мора
- •Завдання 6. Визначення процентного складу гідрогену пероксиду в розчині
- •30 Г н2о2 міститься в 100 г 30%-го розчину н2о2
- •0,17 Г н2о2 міститься в х г 30%-го розчину н2о2.
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Окисно-відновне титрування)
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина Завдання 1. Приготування 0,1м розчину аргентуму нітрату
- •Завдання 2. Приготування 0,1м розчину натрію хлориду
- •Завдання 3. Стандартизація 0,1м розчину аргентуму нітрату за натрію хлоридом
- •Завдання 4. Визначення процентного вмісту Хлору в зразку кухонної солі за методом Мора
- •Завдання 5. Визначення масової частки натрію хлориду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Завдання 6. Визначення масової частки калію йодиду в препараті за методом Фаянса-Ходакова
- •Літературa
- •Тестові завдання до титриметричних методів аналізу (Осаджувальне титрування)
- •Інструментальний аналіз
- •Перелік знань та навиків з курсу кількісного аналізу При вивченні кількісного аналізу студенти повинні знати:
- •Студенти повинні вміти:
- •Колориметрія
- •Нефелометрія та турбідиметрія
- •Теоретичні основи люмінесцентного аналізу
- •Класифікація люмінесценції
- •1. Класифікація люмінесценції за видами збудження
- •2. Класифікація люмінесценсії за тривалістю свічення
- •3. Класифікація люмінесценсії за хімічним складом люмінофорів
- •Області застосування люмінесцентного аналізу
- •Хімічний люмінесцентний аналіз неорганічних сполук
- •Кількісний флуоресцентний аналіз
- •Теоретичні основи поляриметричного аналізу
- •Апаратура
- •Методика вимірювань
- •Теоретичні основи хроматографічного аналізу
- •Паперова та тонкошарова хроматографія
- •Розчинники
- •Проявлення
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Кондуктометрія
- •Класифікація кондуктометричних методів аналізу Пряма кондуктометрія
- •Низькочастотне кондуктометричне титрування
- •Високочастотне кондуктометричне титрування
- •Амперметричне титрування
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання питання для самоконтролю
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина Фотоколориметрія
- •Підготовка серії стандартних розчинів
- •Підбір світлофільтрів
- •Підбір кювети
- •Підготовка досліджуваного розчину
- •Дані для калібрувального графіка
- •Завдання 2. Фотоколориметричне визначення феруму (III) у препараті
- •Побудова калібрувального графіка
- •Залежність оптичної густини від вмісту феруму в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретичні основи рефрактометричного аналізу
- •Експериментальна частина Завдання 1. Визначення вмісту цукру в розчині
- •Список рекомендованої літератури
- •Тестові завдання до оптичних методів аналізу
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних
- •Стандартні електродні потенціали деяких металів у водних розчинах
- •Константи нестійкості деяких комплексних йонів
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
Церіметрія
Церіметрія відноситься до окисно-відновних методів титрування.
Процеси, які проходять при церіметричному визначенні, можна представити напівреакцією:
Се4+ + е → Се3+
Цим методом можна визначити: FeSO4, As(III), Sb(III), NO2-, H2O2, C2O42- і ряд інших відновників.
Церіметрія разом з іншими редокс-методами має такі переваги:
- титранти стійкі при низьких і високих температурах;
- титрант Се4+ не дає в процесі реакції побічних продуктів
- у відмінності від перманганатометрії титрування можна проводити в середовищі НСl.
Титранти методу: Се(SO4) 2 *4H2O, [Се(SO4) 2 *2(NH4)2SO4] * 2H2O. Використовують 0,1М і 0,01М розчини.
Титранти стандартизуют по Na2C2O4 або (NH4)2C2O4, або йодиметричним методом по стандартному розчину Na2S2O3.
а) Na2C2O4 + 2Се4+→ 2СO2 + 2Се3+ + 2Na+
б) 2Се4+ + 3I-→ 2Се3+ + [I3]-
[I3]- +2S2O32- → 3I- + S4O62-
Фіксація точки кінця титрування:
а) безіндикаторним методом (іони Се3+- безбарвні, а іони Се4+ - мають жовтий колір);
б) за допомогою редокс-індикаторів (дифеніламину, фероїну);
в) за допомогою кислотно-основних індикаторів (метилового оранжевого, метилового червоного);
г) потенціометричним і амперометричним методами.
Нітритометрія
Метод оснований на використанні окисно-відновних та діазотуючих властивостей азотистої кислоти (HNO2).
Більшість визначень заснована на реакціях діазотування первинних і вторинних ароматичних амінів:
а) R – NH2 + NaNO2 + 2HCI ↔ [RN ≡ N]CI + NaCI + 2H2O
R R
| |
б) NH + NaNO2 + HCI → N – N = 0 + NaCI + H2O
| |
R R
В залежності від умов, нітрити лужних металів можуть виявляти як відновні так і окислювальні властивості.
H2O2; KMnO4; активний хлор у хлорному вапні; Се4+ і.т.д окислюють нітрит-іони до нітрат–:
3+
HNO2 + H2O – 2e → NO3– + 3H+.
3+ +
Сульфанілова кислота відновлює NO2– до N20; N2O
2HNO2 + 6H+ → N2↑ + 4H2O
Титрант методу – 0,1М розчин NaNO2. Його готують як вторинний стандартний розчин. Стандартизацію проводять:
за сульфаніловою кислотою
C6H7 NО3S + NaNO2 + 2HCI → C6H5 N2О3SCI + NaCI + 2H2O
– гідразин сульфатом
калію перманганатом (зворотнє титрування).
5NaNO2 + 2KMnO4 + 3H2SO4 → 5NaNO3 + 2MnSO4 + K2SO4 + 3H2O
надлишок 2KMnO4 + 10КІ + H2SO4 → 2MnSO4 + 5І2 + 6K2SO4 + 8H2O
І2 + Na2S2O3 → Na2S4O6 + 2NaI.
В методі використовують внутрішні (дифеніламін; барвники, наприклад тропеолін – 00, сафраніл) та зовнішні (йодкрохмальний папір) індикатори.
Броматометрія
Броматометричний метод аналізу відноситься до окисно-відновних методів.
Титрант – розчин KBrO3. Ця речовина використовуєтья для визначення відновників (As3+, Sb3+, Sn2+, N2H4), оскільки являється сильним окисником, та похідних ароматичних вуглеводнів. В кислому середовищі бромат-іон відновлюється до броміду.
BrO3- + 6Н+ + 6еˉ = Br- + 3H2O
Бромат і бромід йони взаємодіють між собою з утворенням вільного брому:
BrO3- + 6Н+ + 5Br- → 3Br2 + 3H2O
Таким чином, оксником, насправді може виступати Br2
Br2 + 2еˉ → 2Br-
Робочий титрований розчин готують, за звичай, користуючись точною наважкою чистого препарату KBrO3. При необхідності нормальність розчину встановлюють йодиметричним методом:
BrO3- + 9І- + 6Н+ → Br- + 3[I3]- + 3H2O
[I3]- + S2O32- → S4O62- + 3І-
Розчин стійкий при зберіганні.
Приклади використання броматометрії :
1) Визначення відновників:
BrO3- + 3AsO33- → Br- + 3AsO43-
2) Визначення ароматичних похідних:
C6H5OH + 3Br2 → C6H5Br3OH + 3Н+ + 3Br-
Найбільш чітко кінцеву точку титрування можна визначити за допомогою кислотно-основних індикаторів: метилового червоного, метилового оранжевого та ін., які в момент еквівалентності необоротно окислюються надлишком окисника і знебарвлюються.
