
- •§1. Основні поняття кінематики поступального руху. Способи задання руху. Швидкість та прискорення.
- •1. Векторний спосіб задання руху.
- •2. Координатний спосіб задання руху.
- •3. Параметричний спосіб задання руху.
- •4. Прискорення.
- •Принцип відносності Галілея.
- •Кінематика обертального руху
- •1. Кутова швидкість. Зв’язок між кутовою і лінійною швидкостями та кутовим і тангенціальним прискоренням.
- •§4. Плоский рух твердого тіла
- •§5. Закони Ньютона
- •1. Перший закон Ньютона
- •2. Маса.
- •3. Другий закон Ньютона.
- •4. Третій закон Ньютона.
- •§6. Закон збереження кількості руху. Реактивний рух. Центр мас
- •∙§7.Види взаємодій. Закон всесвітнього тяжіння
- •2. Вага тіл.
- •§8. Космічні швидкості
- •§9. Сили пружності. Сили тертя
- •2 Сили тертя
- •§10. Рух під дією сил тертя. Явища застою і заносу.
- •Розділ III. Неінерційні системи відліку. Сили інерції.
- •§11.Неінерційні системи відліку, що рухаються поступально. Невагомість. Принцип еквівалентності
- •§12. Системи відліку, що обертаються.
- •§13. Прискорення Коріоліса. Cила Коріоліса.
- •§14. Межі застосування законів класичної механіки
- •§ 15. Механічна робота. Потужність
- •1. Механічна робота.
- •2. Потужність.
- •§ 16 Механічна енергія. Кінетична енергія. Теорема про кінетичну енергію
- •2. Кінетична енергія.
- •§17. Консервативні сили. Потенціальна енергія.
- •§18. Робота сили тяжіння.
- •§19. Закон збереження механічної енергії.
- •§20. Абсолютно пружний і абсолютно непружний удар
- •§21. Основне рівняння динаміки обертального руху. Момент інерції. Момент імпульсу (момент кількості руху)
- •Обертальним рухом називають такий рух твердого тіла, під час якого всі його точки рухаються по колах, центри яких лежать на одній прямій, що називається віссю обертання.
- •2. Векторна величина , яка дорівнює добутку моменту інерції на кутову швидкість, називається моментом імпульсу:
- •Теорема Гюгенца-Штейнера.
- •3. Вільні осі обертання
- •§22. Закон збереження моменту імпульсу.
- •§23. Кінетична енергія обертального руху. Аналогія понять та рівнянь при поступальних і обертальних рухах
Принцип відносності Галілея.
Для з’ясування питання про те, який вигляд матимуть закони механіки у рухомій системі відліку, з’ясуємо, як пов’язані між собою координати довільної точки М у рухомій та нерухомій системах відліку і отримаємо формули, які дають можливість перейти від координат даної точки в нерухомій системі відліку до її координат в рухомій системі відліку2.10)
Систему рівнянь ( 2 .10)
називають перетвореннями Галілея.
Рівняння t= t′ означає, що час у
класичній механіці не залежить від
вибору системи відліку і протікає в
усіх інерціальних системах відліку
однаково.
Величини, що не змінюються внаслідок переходу від однієї системи відліку до іншої, називаються інваріантними. Отже, час є інваріантним відносно перетворень Галілея. Можна довести, що довжина стержня або відстань між двома точками твердого тіла однакова в обох
Рис. 2.1 системах відліку, тобто вони є інваріантними відносно перетворень Галілея.
( 2 .10)Зв’язок між складовими швидкостей точки М в обох системах відліку знаходимо диференціюванням системи рівнянь ( 2.1).
-
=
+
;
=
;
=
(2.11)
Рівняння ( 2 .11) у векторній формі записують у вигляді
-
(2.12)
Рівняння ( 2 .12) виражає
закон додавання швидкостей
я: швидкість матеріальної точки
відносно нерухомої системи відліку
дорівнює векторній сумі відносної
і переносної
швидкостей. Відносною швидкістю
називають швидкість руху матеріальної
точки відносно рухомої системи відліку,
а швидкість руху рухомої системи відліку
відносно нерухомої системи відліку
називається переносною швидкістю.
Швидкість руху матеріальної точки
відносно нерухомої системи відліку
називається абсолютною швидкістю.
Зв’язок між прискоренням точки відносно рухомої і нерухомої системи відліку, знаходимо диференціюванням рівняння ( 2 .12): у формулі 2.4 u замінити на v
-
або
(2.13)
Як видно із рівнянь ( 2 .13), прискорення є інваріантним відносно перетворень Галілея. З цього випливає, що всі системи відліку, які рухаються рівномірно і прямолінійно відносно інерційних системи відліку, будуть інерційними. Також під час переходу від однієї інерційної системи до іншої інерційної системи відліку сила як функція інваріантних величин не змінюється, тобто сила інваріантна відносно перетворень Галілея.
У рухомій системі
відліку другий закон запишеться у
вигляді:
=m∙
,
оскільки a = aʹ,
то другий закон Ньютона в рухомій
інерційній системі відліку матиме такий
самий вигляд, як у нерухомій системі
відліку:
= m
Таким чином, на основі сказаного вище можна сформулювати один з найважливіших принципів механіки – принцип Галілея: рівняння механіки Ньютона інваріантні відносно перетворень Галілея, тобто вони залишаються незмінними під час переходу від однієї інерційної системи до іншої.
Закони взаємодії і руху тіл в усіх інерційних системах відліку описуються одними і тими самими рівняннями, а це означає, що усі інерційні системи відліку рівноправні. Проте не варто думати, що характер руху в усіх інерційних системах відліку однаковий. Розглянемо приклад. Нехай на горизонтальній ділянці залізниці рівномірно рухається вагон. Нехай у вагоні вільно падає кулька без початкової швидкості відносно вагона. У системі відліку “вагон” ( у рухомій системі відліку) рух кульки буде прямолінійним. У системі відліку, пов’язаній із залізничними коліями (у нерухомій системі відліку), кулька матиме початкову швидкість, напрямлену горизонтально, що дорівнює швидкості руху вагона, а траєкторією руху буде парабола.
Принцип відносності Галілея охоплює механічні явища, що відбуваються в замкнених системах, а самі системи мають певні розміри і перебувають у незмінних зовнішніх умовах.
Тому можна дати ще й таке еквівалентне формулювання принципу відносності Галілея: ніякими механічними дослідами, проведеними всередині інерційної системи відліку, неможливо встановити: система перебуває у стані спокою чи рухається прямолінійно і рівномірно.
Пізніше принцип відносності Галілея був поширений на всі фізичні явища, тому його можна сформулювати так: ніякими фізичними дослідами, проведеними всередині інерційної системи відліку, неможливо встановити: система перебуває в стані спокою чи рухається прямолінійно і рівномірно.