
- •Завдання педагогічної практики
- •Програма психолого-педагогічного модуля практики
- •Індивідуальний план роботи
- •Список учнів ________ класу:
- •Розклад уроків у_____________ класі
- •Графік проведення студентом-практикантом виховних заходів
- •Перший день у школі
- •Із бесіди з членами адміністрації школи було з’ясовано, що:
- •Мої перші враження від школи _______________________________________________________________
- •3. Із бесіди з класним керівником було встановлено такі дані про ________ клас:
- •Опорні питання для проведення психолого-педагогічного аналізу та самоаналізу уроку
- •Самоаналіз залікового уроку:
- •Загальні висновки, рекомендації та пропозиції
- •Аналіз виховного заходу, який відвідується:
- •Опорні питання для проведення психолого-педагогічного аналізу і самоаналізу виховного заходу
- •Xарактеристика залікового виховного заходу
- •Самоаналіз залікового виховного заходу
- •Самоаналіз педагогічної практики
- •Характеристика-звіт
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА
ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ
ЩОДЕННИК ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
(психолого-педагогічний модуль)
Студентки (та)___________________________________________
(прізвище, ім’я та по-батькові студентки (та) повністю)
V курсу, спеціальності________________________________________
Місце практики___________________________________________
(назва навчального закладу)
Термін практики: з_____________до______________ 201___ року
Керівник від кафедри педагогіки (психології)__________________
Керівники від філологічного факультету______________________
________________________________________________________
Одеса - 2013
Педагогічна практика студентів-спеціалістів 5 курсу філологічного факультету (спеціальності: Українська мова та література, Мова та література (російська, болгарська)) є завершальним етапом підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності. Метою педагогічної практики є формування творчої особистості майбутнього вчителя як носія соціокультурних цінностей, суб’єкта професійно-педагогічної діяльності, пізнання і спілкування та менеджера освіти й культурного дозвілля підростаючого покоління.
Продовж практики студенти повинні узагальнити набуті професійно-педагогічні, психологічні та методичні компетенції, які були сформовані при вивченні курсів «Педагогіка», «Методика викладання мови», «Методика викладання літератури», а також у період попередньої практики на 4 курсі. Педагогічну практику, яка здійснюється в умовах, максимально наближених до реальних, студенти філологічного факультету проходять протягом 6 тижнів у загальноосвітніх закладах м. Одеси та, в окремих випадках, за замовленням шкіл – на робочих місцях загальноосвітніх навчальних закладів Одеської області.
Завдання педагогічної практики
Удосконалення вмінь та навичок|навичок| спостереження та аналізу навчально-виховного процесу.
Удосконалення вмінь та навичок|відробляння| планування, підготовки і проведення уроків та інших форм навчальної роботи з мови та літератури.
Формування педагогічних компетентностей щодо організації виховної роботи з окремими учнями та класом.
Вивчення педагогічного досвіду|досліду| загальноосвітнього закладу, вчителів, а саме: сучасних технологій навчання та|навчання| виховання, альтернативних і варіативних програм, підручник|посібники|ів та ін.
Опанування вмінь та навичок |насамоаналізу, самооцінки і корекції своєї власної професійної діяльності.
Розробка подальшої програми самоосвітньої діяльності та професійного самовиховання.
Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності.
Програма психолого-педагогічного модуля практики
Педагогічна практика здійснюється у три етапи:
1. Перший етап – адаптаційно-професійний, що обіймає 1-й тиждень, передбачає:
ознайомлення студентів зі специфікою організації навчальної та виховної (аудиторної та позааудиторної) роботи у школі та закріпленому класі, культурно-дозвіллєвою діяльністю учнів у вільний час;
орієнтацію в системі внутрішкільних освітньо-виховних, соціально-педагогічних і професійних відносин і зв’язків;
складання й затвердження індивідуального плану роботи студента-практиканта;
знайомство й установлення позитивного морально-психологічного контакту з класним колективом, його керівником;
відвідування виховних заходів і уроків у закріпленому класі (за розкладом), їх психолого-педагогічний аналіз;
організацію цілеспрямованого спостереження за особливостями стосунків і морально-психологічного клімату у закріпленому класі, добір методик для більш ґрунтовного психолого-педагогічного обстеження класу;
відвідування аудиторних і позааудиторних виховних заходів досвідчених учителів (за планом школи) з подальшим їх психолого-педагогічним аналізом (не менше 2-х);
ознайомлення з передовим досвідом виховної, психолого-педагогічної та науково-дослідницької роботи школи.
2.Другий етап – освітньо-професійний, що обіймає 2-й і 3-й тижні, передбачає:
накопичення уявлень щодо характеру і змісту виховної діяльності учнів різного віку, функціональних обов’язків класного керівника, освоєння основних форм позанавчальної виховної діяльності;
самостійну розробку планів-конспектів та відповідного методичного забезпечення пробних виховних заходів (з мови, літератури та за усіма напрямами виховання) з їх подальшою практичною реалізацією у закріпленому класі;
психолого-педагогічний самоаналіз і обговорення пробних заходів у присутності класного керівника чи керівника практики з педагогіки/психології;
відвідування пробних виховних заходів інших студентів-практикантів, участь у їх психолого-педагогічному обговоренні;
визначення тем, розробка сценаріїв і організація підготовки до проведення залікових виховних заходів (не менше 1);
вивчення особливостей індивідуального стилю педагогічної (виховної) діяльності за допомогою самодіагностики;
оволодіння методами психодіагностики класних колективів;
проведення психолого-педагогічного дослідження особливостей стосунків, рівня згуртованості та сформованості класного колективу, інших його характеристик.
3.Третій етап – професійно-педагогічний, що обіймає 4-й, 5-й і 6-й тижні, передбачає:
самостійну розробку плану-конспекту, організацію підготовчої роботи та проведення залікового виховного заходу;
психолого-педагогічний самоаналіз залікового виховного заходу;
обробку результатів психодіагностики досліджуваного контингенту учнів певного класу, їх аналіз та інтерпретацію, формулювання висновків;
складання психолого-педагогічної характеристики досліджуваного класного колективу;
оформлення щоденника педагогічної практики, плану-конспекту залікового виховного заходу, психолого-педагогічної характеристики класного колективу,
підготовка звіту про виконання індивідуального плану роботи студента-практиканта;
захист звіту про виконання індивідуального плану роботи студента-практиканта з психолого-педагогічного модуля педагогічної практики.
З програмою педпрактики ознайомлен__ ________________
Підпис студента-практиканта
► Під час вивчення класного колективу і написання його психолого-педагогічної характеристики необхідно використовувати наступні методи дослідження:
вивчення шкільної документації;
співбесіди з класним керівником, вчителями-предметниками, заст. директора з виховної роботи;
спостереження за поведінкою і спілкуванням учнів на уроках, перервах і позаурочний час;
психодіагностика (методики: Дж. Морено “Соціометрія”, вивчення ціннісно-орієнтаційності єдності класу, “Наші відносини”, “Методика визначення атмосфери в групі”, “Методика визначення психологічного клімату групи”, “Методика визначення індексу групової згуртованості” Сішора та ін.) – обов’язкове використання 3 методик з наведенням листів опитування, результатів та аналізом отриманих даних;
консультації зі шкільною психологічною службою.