МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ

ЩОДЕННИК ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

(психолого-педагогічний модуль)

Студентки (та)___________________________________________

(прізвище, ім’я та по-батькові студентки (та) повністю)

V курсу, спеціальності________________________________________

Місце практики___________________________________________

(назва навчального закладу)

Термін практики: з_____________до______________ 201___ року

Керівник від кафедри педагогіки (психології)__________________

Керівники від філологічного факультету______________________

________________________________________________________

Одеса - 2013

Педагогічна практика студентів-спеціалістів 5 курсу філологічного факультету (спеціальності: Українська мова та література, Мова та література (російська, болгарська)) є завершальним етапом підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності. Метою педагогічної практики є формування творчої особистості майбутнього вчителя як носія соціокультурних цінностей, суб’єкта професійно-педагогічної діяльності, пізнання і спілкування та менеджера освіти й культурного дозвілля підростаючого покоління.

Продовж практики студенти повинні узагальнити набуті професійно-педагогічні, психологічні та методичні компетенції, які були сформовані при вивченні курсів «Педагогіка», «Методика викладання мови», «Методика викладання літератури», а також у період попередньої практики на 4 курсі. Педагогічну практику, яка здійснюється в умовах, максимально наближених до реальних, студенти філологічного факультету проходять протягом 6 тижнів у загальноосвітніх закладах м. Одеси та, в окремих випадках, за замовленням шкіл – на робочих місцях загальноосвітніх навчальних закладів Одеської області.

Завдання педагогічної практики

1. Удосконалення вмінь та навичок|навичок| спостереження та аналізу навчально-виховного процесу.

2. Удосконалення вмінь та навичок|відробляння| планування, підготовки і проведення уроків та інших форм навчальної роботи з мови та літератури.

3. Формування педагогічних компетентностей щодо організації виховної роботи з окремими учнями та класом.

4. Вивчення педагогічного досвіду|досліду| загальноосвітнього закладу, вчителів, а саме: сучасних технологій навчання та|навчання| виховання, альтернативних і варіативних програм, підручник|посібники|ів та ін.

5. Опанування вмінь та навичок |насамоаналізу, самооцінки і корекції своєї власної професійної діяльності.

6. Розробка подальшої програми самоосвітньої діяльності та професійного самовиховання.

7. Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності.

Програма психолого-педагогічного модуля практики

Педагогічна практика здійснюється у три етапи:

1. Перший етап – адаптаційно-професійний, що обіймає 1-й тиждень, передбачає:

• ознайомлення студентів зі специфікою організації навчальної та виховної (аудиторної та позааудиторної) роботи у школі та закріпленому класі, культурно-дозвіллєвою діяльністю учнів у вільний час;

• орієнтацію в системі внутрішкільних освітньо-виховних, соціально-педагогічних і професійних відносин і зв’язків;

• складання й затвердження індивідуального плану роботи студента-практиканта;

• знайомство й установлення позитивного морально-психологічного контакту з класним колективом, його керівником;

• відвідування виховних заходів і уроків у закріпленому класі (за розкладом), їх психолого-педагогічний аналіз;

• організацію цілеспрямованого спостереження за особливостями стосунків і морально-психологічного клімату у закріпленому класі, добір методик для більш ґрунтовного психолого-педагогічного обстеження класу;

• відвідування аудиторних і позааудиторних виховних заходів досвідчених учителів (за планом школи) з подальшим їх психолого-педагогічним аналізом (не менше 2-х);

• ознайомлення з передовим досвідом виховної, психолого-педагогічної та науково-дослідницької роботи школи.

2.Другий етап – освітньо-професійний, що обіймає 2-й і 3-й тижні, передбачає:

• накопичення уявлень щодо характеру і змісту виховної діяльності учнів різного віку, функціональних обов’язків класного керівника, освоєння основних форм позанавчальної виховної діяльності;

• самостійну розробку планів-конспектів та відповідного методичного забезпечення пробних виховних заходів (з мови, літератури та за усіма напрямами виховання) з їх подальшою практичною реалізацією у закріпленому класі;

• психолого-педагогічний самоаналіз і обговорення пробних заходів у присутності класного керівника чи керівника практики з педагогіки/психології;

• відвідування пробних виховних заходів інших студентів-практикантів, участь у їх психолого-педагогічному обговоренні;

• визначення тем, розробка сценаріїв і організація підготовки до проведення залікових виховних заходів (не менше 1);

• вивчення особливостей індивідуального стилю педагогічної (виховної) діяльності за допомогою самодіагностики;

• оволодіння методами психодіагностики класних колективів;

• проведення психолого-педагогічного дослідження особливостей стосунків, рівня згуртованості та сформованості класного колективу, інших його характеристик.

• 3.Третій етап – професійно-педагогічний, що обіймає 4-й, 5-й і 6-й тижні, передбачає:

• самостійну розробку плану-конспекту, організацію підготовчої роботи та проведення залікового виховного заходу;

• психолого-педагогічний самоаналіз залікового виховного заходу;

• обробку результатів психодіагностики досліджуваного контингенту учнів певного класу, їх аналіз та інтерпретацію, формулювання висновків;

• складання психолого-педагогічної характеристики досліджуваного класного колективу;

• оформлення щоденника педагогічної практики, плану-конспекту залікового виховного заходу, психолого-педагогічної характеристики класного колективу,

• підготовка звіту про виконання індивідуального плану роботи студента-практиканта;

• захист звіту про виконання індивідуального плану роботи студента-практиканта з психолого-педагогічного модуля педагогічної практики.

З програмою педпрактики ознайомлен__ ________________

Підпис студента-практиканта

► Під час вивчення класного колективу і написання його психолого-педагогічної характеристики необхідно використовувати наступні методи дослідження:

• вивчення шкільної документації;

• співбесіди з класним керівником, вчителями-предметниками, заст. директора з виховної роботи;

• спостереження за поведінкою і спілкуванням учнів на уроках, перервах і позаурочний час;

• психодіагностика (методики: Дж. Морено “Соціометрія”, вивчення ціннісно-орієнтаційності єдності класу, “Наші відносини”, “Методика визначення атмосфери в групі”, “Методика визначення психологічного клімату групи”, “Методика визначення індексу групової згуртованості” Сішора та ін.) – обов’язкове використання 3 методик з наведенням листів опитування, результатів та аналізом отриманих даних;

• консультації зі шкільною психологічною службою.