Вітчизняні системи стандартів План

1. Призначення вітчизняних систем технічної документації.

2. Коротка характеристика вітчизняних систем технічної документації.

Загальнотехнічні та організаційно-методичні стандарти, як правило, об’єднують в комплекси (системи) стандартів для нормативного забезпечення рішень технічних і соціально-економічних задач в певній галузі діяльності. Зараз діє понад 40 таких міждержавних систем, які забезпечують організацію виробництва високоякісної продукції. Найважливіші з них розглянуті нижче.

Державна система стандартизації. Державна система стандартизації визначає мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання видів робіт зі стандартизації. В Україні розроблено перші п’ять стандартів державної системи стандартизації. Стандарти державної системи стандартизації позначаються перед номером стандарту цифрою 1.

Єдина система конструкторської документації (ЄСКД). Це система постійно діючих технічних і організаційних вимог, що забезпечують взаємний обмін конструкторською документацією без її переоформлення між країнами СНД, галузями промисловості і окремими підприємствами, розширення уніфікації продукції при конструкторській розробці, спрощення форми документів і скорочення їх номенклатури, а також єдність графічних зображень; механізовану і автоматизовану розробку документів і, найголовніше, готовність промисловості до організації виробництва будь-якого виробу на якому завгодно підприємстві в найкоротший термін.

Стандарти ЄСКД позначаються перед номером стандарту цифрою 2.

Єдина система технологічної документації (ЄСТД)

Ця система встановлює обов’язковий порядок розробки, оформлення і збереження всіх видів технологічної документації на машино- і приладобудівних підприємствах країни для виготовлення, транспортування, встановлення і ремонту виробів цих підприємств. На основі технологічної документації здійснюють планування, підготовку і організацію виробництва, встановлюють зв’язки між відділами і цехами підприємства, а також між виконавцями (конструктором, технологом, майстром, робітником).

Єдині правила розробки, оформлення і збереження технологічної документації дозволяють використовувати прогресивні способи машинної її обробки і полегшують передачу документації на інші підприємства.

Стандарти ЄСТД позначаються перед номером стандарту цифрою 3.

Система стандартів безпеки праці (ССБП)

Ця система встановлює єдині правила і норми, що стосуються безпеки людини в процесі праці. Введення системи в дію забезпечує заходи і засоби, спрямовані на збереження здоров’я і працездатності людини, значне зниження виробничого травматизму і професійних захворювань.

Стандарти ССБП позначаються перед номером стандарту цифрою 12.

Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЄСТПВ)

Це комплекс міждержавних стандартів і галузевих систем технологічної підготовки виробництва, при виконанні вимог яких створюються умови для скорочення строків підготовки виробництва, освоєння і випуску продукції заданої якості, забезпечення високої гнучкості виробничої структури і значної економії трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Одним із найважливіших принципів, закладених в ЄСТПВ, є типізація технологічних процесів виготовлення уніфікованих об’єктів виробництва і засобів технологічного оснащення на основі їх класифікацій і групування за подібними конструктивно-технологічними ознаками, що створює основу для підвищення рівня типових технологічних процесів. Впровадження цього принципу дає можливість в кілька разів скоротити строки підготовки виробництва нових виробів і обсяг розроблюваної технологічної документації.

Типові технологічні процеси базуються на використанні прогресивних вихідних заготовок, передових методів обробки деталей, стандартних засобів технологічного оснащення, прогресивних форм організації виробництва. Вони розробляються на основі прогресивних технологічних рішень.

Стандарти ЄСТПВ позначаються перед номером стандарту цифрою 14.

Система розробки і постановки продукції на виробництво (СРПВ)

Це система правил, що визначають порядок проведення робіт по створенню, виробництву і використанню продукції, встановлених відповідними стандартами. Основне призначення СРПВ полягає у встановленні організаційно-технічних принципів і порядку проведення робіт по створенню продукції високої якості, запобіганню постановки на виробництво застарілої, неефективної і невідпрацьованої продукції, скороченню строків розробки і освоєння та своєчасному оновленню продукції. Стандарти СРПВ регламентують:

• порядок проведення науково-дослідних і експериментально-конструкторських та технологічних робіт, патентних досліджень, що включають дослідження технічного рівня і тенденцій розвитку техніки; вимоги до продукції, яку належить розробити і освоїти, порядок видання, контролю і підтримання цих вимог на всіх стадіях життєвого циклу продукції та зняття її з виробництва;

• порядок постановки продукції на виробництво (в тому числі раніше освоєної на інших підприємствах продукції і продукції, що виготовляється за ліцензіями зарубіжних фірм), здійснення авторського нагляду при освоєнні і виробництві продукції;

• вимоги до зразків-еталонів товарів, правила їх узгодження і затвердження;

• порядок зняття застарілої продукції з виробництва з урахуванням інтересів споживачів і своєчасної заміни такої продукції більш сучасною.

Стандарти СРПВ позначаються перед номером стандарту цифрою 15.

Державна система забезпечення єдності вимірювань (ДСВ)

Ця система відіграє в наш час особливу роль. В сучасній промисловості затрати праці на виконання вимірювань складають в середньому 10% загальних затрат праці на всіх стадіях створення і експлуатації продукції, а в окремих галузях промисловості досягають 50-60% (електронна, радіотехнічна та інші). Ефективність цих затрат визначається достовірністю і порівнюваністю вимірювань, які можуть бути досягнуті лише в умовах добре організованого метрологічного забезпечення господарства країни.

Забезпечення достовірності результатів вимірювання – найбільш складна технічна задача проблеми якості.

Основні задачі ДСВ:

• встановлення одиниць вимірювання фізичних величин;

• розробка раціональної системи передачі розмірів одиниць вимірювання фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірювання;

• прийняття одноманітної системи нормування метрологічних характеристик ЗВТ;

• встановлення єдиних правил виконання всіх робіт по забезпеченню єдності вимірювань;

• встановлення прав і обов’язків державних і відомчих органів метрологічної служби щодо забезпечення єдності вимірювання.

Стандарти ДСВ позначаються перед номером стандарту цифрою 8.

Стандарти на штрихове кодування

Міністерство зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі в 1996 р. видало наказ, згідно з яким з 01.01.2000р. всі товари, що реалізуються через роздрібну торгівлю, повинні маркуватися штрих-кодами – тринадцяти- або восьмирозрядними. 8-розрядні присвоюються тільки у виняткових випадках для малих товарів, поверхня яких не перевищує 40 см².

Об’єктами кодування штриховим кодом є інформаційні символи – цифри, букви, службові знаки. Система штрихового кодування в Україні базується на розробленому Європейською Асоціацією „ЕАΝ-International” 13-розрядному кодові, що поділяється в залежності від структури на: цифрові і буквено-цифрові; дискретні; безперервні; двонаправлені; контролепридатні; з фіксованою довжиною коду; із змішаною довжиною коду; з різною інформаційною щільністю.

Інформація, яку містить штрих-код

Перші дві або три цифри називаються префіксом і позначають країну-виробника продукції. Так, Україні присвоєно префікс 482. Остання цифра є контрольною. Вона служить для того, щоб після зчитування коду апарат міг переконатися, що він зрозумів все правильно. Всі інші цифри позначають підприємство і товар.

Є ще так звані внутрішні коди, призначені для товарів, що не мають єдиної ціни. В цьому разі за допомогою спеціальних пристроїв кожна частина цього товару маркується окремо, а касовий апарат сам у відповідності з масою розраховує ціну покупки.

Контрольні запитання

1. Що забезпечує суспільству впровадження стандартизації?

2. Наведіть приклади об’єктів стандартизації.

3. Назвіть категорії стандартів за ДСТУ 1.0:2003.

4. Які основні вимоги містяться в державних стандартах України?

5. Яка мета стандартизації в Україні?

6. Вимоги щодо розроблення стандартів.

7. Які стадії розроблення та впровадження стандартів?

8. Як здійснюється державний нагляд за додержанням стандартів?

9. В чому полягає основна різниця між комплексною та випереджуваною стандартизаціями?

10. Який зв’язок взаємозамінності з уніфікацією та агрегатуванням?

11. Що забезпечує спеціалізація виробництва?

12. Який метод стандартизації забезпечує знаходження оптимальних головних параметрів?

13. В чому полягає сутність розробки параметричних рядів?

14. Який зв’язок між системою переважних чисел та розробкою параметричних рядів?

15. Дайте характеристику головного параметру.

16. Що таке градація параметричного ряду?

17. Як впливають на вибір параметрів малі та великі інтервали?

18. Як треба розуміти поняття “комплекси стандартів”?

19. Що визначає Державна система стандартизації?

20. Що забезпечують ЄСКД та ЄСТД?

21. Яке значення ДСВ?

22. Що забезпечує ССБП?

23. Яка мета створення ЄСТПВ?

24. Що регламентують стандарти СРПВ?

25. Для чого в Україні впроваджено систему штрихового кодування?

26. Яку інформацію містить штрих-код?

27. Як оцінити вартість продукції, що не має єдиної ціни, при використанні штрихового кодування?

РОЗДІЛ 2

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЗАСОБІВ І МЕТОДІВ ВИМІРЮВАННЯ

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ В ОБЛАСТІ МЕТРОЛОГІЇ. СТРУКТУРА І ЗАВДАННЯ МЕТРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ

План

1. Що вивчає метрологія.

2. Класифікація засобів вимірювальної техніки:

   • міри;

   • вимірювальні прилади.

3. Види вимірювань:

• прямі;

• непрямі;

• сукупні;

• спільні.

4. Поняття про еталони.

5. Структура і завдання метрологічної служби України.

За стандартом ДСТУ 2681-94 встановлені основні визначення з метрології.

Метрологія – наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та засоби досягнення необхідної точності.

Єдність вимірювань – такий стан вимірювань, при якому їх результати виражені в узаконених одиницях і похибках вимірювань, відомі з заданою вірогідністю.

Вимірювання – знаходження фізичної величини експериментальним шляхом за допомогою спеціальних технічних засобів.

Точність вимірювань характеризується близькістю їх результатів до дійсного значення вимірюваної величини.

Найважливішим завданням метрології є забезпечення єдності та необхідної точності вимірювань.

Вимірювання проводять за допомогою засобів вимірювальної техніки – ЗВТ, які поділяють на 2 групи:

1) міри;

2) вимірювальні прилади.

Міри – засіб вимірювання, що розрахований на відтворення фізичної величини заданого розміру. Однозначна міра – відтворює величину одного розміру. Наприклад: кінцеві плитки, шаблон кута 90°, тощо.

Вимірювальні прилади – засоби вимірювання, що призначені для вироблення сигналу вимірюваної інформації у формі, яка доступна для безпосереднього сприйняття спостерігачем (показуючи і аналогові).

Клас точності засобу вимірювання – це узагальнена його характеристика, визначена границями припустимих і додаткових похибок, а також іншими властивостями засобів вимірювання, що впливають на їх точність і визначаються стандартами на окремі види засобів вимірювання.

Вимірювання поділяють за способом отримання результатів на прямі, непрямі (побічні), сукупні та спільні.

Прямі – це вимірювання, при яких шукане значення фізичної величини знаходять безпосередньо з експериментальних даних (амперметром – силу струму, лінійкою – габаритні розміри).

Непрямі – вимірювання, при яких шукана величина знаходиться шляхом обчислень за формулами при використанні величин, пов’язаних з шуканою певною математичною залежністю (коли струм та опір відомий, знаходимо напругу за законом Ома).

Сукупні – це вимірювання, при яких одночасно проводяться вимірювання кількох однойменних величин, а значення шуканої величини знаходять рішенням системи рівнянь, отриманих при прямих вимірюваннях.

Спільні – це вимірювання, що проводяться одночасно для двох або декількох не однойменних величин для знаходження функціональної залежності між ними.

Еталон – це засіб вимірювання одиниці фізичної величини з метою передачі розміру одиниці зразковим, а від них – робочим засобам вимірювань і затверджений як еталон згідно встановленого порядку.

Якщо еталон відтворює одиницю з самою високою в країні точністю, то він називається первинним. Вторинні еталони створюються за первинним еталоном і затверджуються в тих випадках, коли це необхідно для повірочних робіт, для збереження і меншого зносу первинного еталону.

Метрологічна служба України – одна із ланок державного управління, основними завданнями якої є:

• державний метрологічний контроль і нагляд;

• державні випробування засобів вимірювання;

• повірка засобів вимірювання;

• калібрування засобів вимірювання;

• європейське і міжнародне співробітництво.

Залежно від функцій, які виконує метрологічна служба, її поділяють на державну і відомчу.

До державної метрологічної служби належать:

• Держспоживстандарт України;

• Державна служба законодавчої метрології;

• Державна служба єдиного часу та еталонних частот;

• Державна служба стандартних зразків складу і властивостей речовин та матеріалів;

• Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні константи;

• Державні наукові метрологічні центри.

Держспоживстандарт України через управління метрології координує діяльність метрологічної служби країни, відповідає за забезпечення проведення єдиної технічної політики.

Державна служба законодавчої метрології організує роботи, спрямовані на забезпечення єдності вимірювання в країні, а також здійснює нагляд за додержанням вимог законів, інших законодавчих актів з метрології.

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ НА ЗАЛІЗНИЦІ

План

1. Що таке метрологічна служба Укрзалізниці.

2. Структура метрологічної служби Укрзалізниці.

3. Основні завдання метрологічної служби Укрзалізниці.

Метрологічна служба Укрзалізниці – мережа організацій, на які покладена відповідальність за забезпечення єдності вимірювань на залізничному транспорті України.

Метрологічна служба Укрзалізниці (далі метрологічна служба) керується у своїй діяльності Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради, Указами Президента України, Декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, державними стандартами України, наказами та розпорядженнями Міністерства транспорту України, Укрзалізниці, іншими нормативними документами, а також цим Положенням.

Метрологічна служба здійснює комплекс заходів з метрологічного забезпечення робіт, які виконуються підприємствами, установами та організаціями, що входять до сфери управління Укрзалізниці.

Діяльність метрологічної служби спрямована на забезпечення єдності вимірювань з метою забезпечення безпеки руху поїздів, підвищення ефективності організації перевезень, високої якості ремонту і обслуговування рухомого складу та інших технічних засобів, безпечних і гігієнічних умов праці, охорони навколишнього середовища, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, прискорення науково-технічного прогресу, забезпечення якості продукції, що виготовляється, правильного обліку матеріальних цінностей.

Структура метрологічної служби Укрзалізниці

До метрологічної служби Укрзалізниці належать:

• служба головного метролога Укрзалізниці;

• відповідальні особи за метрологічне забезпечення в головних управліннях, управліннях Укрзалізниці;

• метрологічні служби залізниць – Дорожні центри стандартизації та метрології (ДорЦСМ);

• метрологічні служби об’єднань підприємств, підприємств, установ та організацій залізничного транспорту, що входять до сфери управління Укрзалізниці;

• особи, відповідальні за метрологічне забезпечення у відособлених структурних підрозділах.

Структура метрологічної служби Укрзалізниці приведена в додатку. Головний метролог Укрзалізниці, який призначається на посаду наказом по Укрзалізниці, здійснює організаційно-методичне керівництво роботами по метрологічному забезпеченню в Укрзалізниці та забезпечує проведення єдиної технічної політики на залізничному транспорті в галузі метрологічного забезпечення експлуатаційної діяльності, виробничих процесів, координацію діяльності головних управлінь, управлінь Укрзалізниці, залізниць України та інших підприємств, установ і організацій залізничного транспорту, що входять до сфери управління Укрзалізниці.

Організаційно-методичне керівництво роботами по забезпеченню єдності вимірювань на залізницях забезпечується головними інженерами залізниць через Дорожні центри стандартизації та метрології (ДорЦСМ) – відокремлені підрозділи, організаційна структура яких затверджується начальником залізниці.

Керівництво Дорожним центром стандартизації та метрології здійснює головний метролог залізниці – начальник ДорЦСМ.

Організаційно-методичне керівництво роботами по забезпеченню єдності вимірювань в інших підприємствах, установах та організаціях, які входять до сфери управління Укрзалізниці, забезпечується заступником керівника (головним інженером) через головного метролога підприємства, установи. організації або особу, відповідальну за метрологічне забезпечення, що призначається наказом.

Із метою визначення головних напрямків і координації діяльності метрологічної служби Укрзалізниці, поєднання інтересів метрологічних підприємств, організацій та установ, що входять до її складу, вирішення найважливіших питань її розвитку та діяльності створюється Рада метрологів Укрзалізниці. Положення про Раду метрологів Укрзалізниці затверджуються наказом Укрзалізниці. Рішення Ради метрологів Укрзалізниці проводяться в життя наказами Укрзалізниці.

Відповідні Ради метрологів створюються на залізницях, об’єднаннях підприємств.

Із метою оперативного проведення ремонтно-калібрувальних робіт і скорочення фінансових затрат в структурних підрозділах залізниць, об’єднань утворюються опорні ремонтно-калібрувальні лабораторії (РКЛ), які виконують на рівні з обов’язками метрологічної служби підрозділу, ремонт і калібрування засобів вимірювальної техніки для інших підрозділів залізниці, об’єднання.

Створення опорних ремонтно-калібрувальних лабораторій на залізниці здійснюється наказом начальника залізниці за поданням головного метролога залізниці – начальника ДорЦСМ.

Створення опорних ремонтно-калібрувальних лабораторій в об’єднанні підприємств здійснюється згідно з наказом керівника об’єднання. Відповідальність за організацію та стан метрологічного забезпечення покладається: в Укрзалізниці – на першого заступника генерального директора; на залізницях, об’єднаннях, інших підприємствах і організаціях залізничного транспорту, що входять до складу Укрзалізниці – на головних інженерів або заступників керівників.

Призначення і звільнення з посади головного метролога залізниці, об’єднання здійснюється керівництвом залізниці, об’єднання за погодженням з Головним метрологом Укрзалізниці.