26. Вимоги до тексту документа.

Документ (лат. “доказ”) – засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності й розумову діяльність людини. Має правове й господарське значення - може служити писемним доказом, а також джерелом різноманітних відомостей довідкового характеру (носій інформації). Текст поділяється на взаємозумовлені логічні елементи: вступ, основну частину (доказ), закінчення. У вступі за­значається причина написання документа. В основній час­тині викладається суть питання, наводяться докази, пояс­нення, міркування. У закінченні вказується мета, заради якої складено документ. Ділова доку­ментація відображає характер суспільних відносин у виробничій, управлінській та інших сферах життя суспільства. Тому питання мовного етикету в ді­ловодстві набуває принципового, а не приватного, суб’єк­тивного, часткового значення. Найголовнішим виявом етикету є переконливість документа. Вичерпна перекон­ливість ділового папера досягається тоді, коли укладаче­ві його вдалося якнайповніше і якнайточніше висловити розуміння ним громадських, а не лише вузьковідомчих чи особистих інтересів.

27. Чистота мовлення.

Чистота мовлення пов’язана з правильністю й нормативністю: якщо в мовленні немає порушень лексичних, стилістичних, орфоепічних та інших норм, воно вважається чистим. Отже, чисте мовлення – це таке де немає не літературних елементів. Чистота виявляється в 3-х аспектах: в орфоепії – відсутність акценту, нормативна вимова; у слововживанні – відсутність вульгаризмів, жаргонізмів;канцеляризмів, слів-паразитів; в інтонації – відповідність інтонації змістові та експресії висловлення. Чистота мовлення – це його естетичність, а краса ніколи не втомлює, не набридає, зокрема тому, що вона змінюється відповідно до потреб спілкування.