5. Умови допущення ад’юнктів/аспірантів та здобувачів до складання кандидатського іспиту з англійської мови

До складання кандидатського іспиту допускаються ад’юнкти / аспіранти та здобувачі, які:

• підготували реферат, словник, повідомлення про наукове дослідження викладене англійською мовою;

• мають позитивну рецензію на реферат;

• успішно склали заліковий лексико-граматичний тест.

Ііі. Структура кандидатського іспиту з іноземної мови

1. Завдання екзаменаційного білету

1. Читання та письмовий переклад зі словником рідною мовою оригінального тексту з фаху. Обсяг 2000 -2500 др. знаків. Час виконання – 45 хвилин.

2. Письмове анотування іноземною мовою україномовного тексту загальнонаукової тематики обсягом 4000 друкованих знаків. Час виконання – 45 хвилин. Допускається використання словника.

3. Тест з граматики та лексики (час виконання – 1 година).

4. Співбесіда іноземною мовою з питань наукового дослідження.

1.1. Вимоги та рекомендації щодо письмового перекладу

Із усіх видів науково-технічного перекладу, письмовий переклад є основною формою. Усі інші види науково-технічного перекладу є похідними формами письмового, його скороченими варіантами. Робота над повним письмовим перекладом складається із послідовних етапів, зміст яких є правилами повного письмового перекладу. Процес перекладу складається із трьох етапів:

І - сприймання (читання або слухання) на одній мові;

II – розуміння;

III – відтворення на українській мові.

Правила повного письмового перекладу

І. Читання тексту, ознайомлення із загальним змістом, не вдаючись до деталей.

II. Аналітичне розуміння: розуміння ключових слів, виявлення граматичних форм, складних конструкцій, лексичних зворотів, виявлення жаргонних термінів. З цією метою проводиться повторне повільне читання тексту з його аналізом.

III. Перш ніж приступити до відтворення (перекладу) тексту на українську мову слід пам’ятати про характерні помилки, зокрема:

• намагання перекласти всі елементи речення в тій послідовності, в якій вони подані в тексті іноземною (англійською) мовою;

• ігнорування контексту, як засобу встановлення значення того чи іншого слова, відшукування в словнику значення кожного незрозумілого слова;

• неправильний вибір за словником значення слова;

• недооцінювання ролі мовної догадки, намагання пере­класти речення до розуміння загального змісту тексту. Особливу увагу слід приділяти вмінню знаходити правильне значення слів за контекстом і зовнішніми ознаками, працювати зі словником, проводити морфологічний і синтаксичний аналіз.

Доцільно:

1) визначити місце групи підмета і присудка в реченні;

2) визначити місце означення;

3) починати аналіз речення з присудка в реченні (по його допоміжному чи модальному дієслову, граматичному закінченню, прислівнику неозначеного часу, наявності прямого, непрямого та прийменникового додатка і т.п.);

4) визначити труднощі лексичного порядку (керування дієслів, відсутність морфологічних ознак, великої кількості слів).

Після з’ясування взаємозв’язку слів та змісту речення приступити до дослівного перекладу його, який передає зміст того, що читається, але часто не відповідає нормам української мови.

Необхідна певна літературна обробка матеріалу, проте вона не є обов’язковою; інколи можна обмежитись адекватним перекладом, знаючи особливості науково-технічного перекладу.

Переклад заголовка можна виділити в окремий етап, щоб підкреслити важливість та своєрідний характер цієї роботи.

В науково-технічній літературі основними рисами заголовків статей є особливий стиль, яскрава їх форма. Часто заголовок перекладають після читання тексту.

При початковому ознайомленні з оригіналом бажано зробити спочатку розмітку тексту, що має практичне значення при роботі над текстом.

Послідовність роботи над оригіналом:

1. Читання оригіналу.

2. Розмітка тексту:

• виявлення складних термінів;

• виявлення граматичних конструкцій;

• виявлення складних лексичних зворотів;

• виявлення жаргонних термінів.

3. Користування словником: знаходження незнайомих або незрозумілих термінів в загальних, спеціальних словниках.