- •1. Визначте завдання, предмет та функції філософії
- •2. Проаналізуйте сутністю і структуру світогляду
- •3. З’ясуйте роль і значення міфології як історично першого типу світогляду
- •4. Дайте характерстику особливостей релігійного світогляду
- •5. Розкрийте роль і значення філософії як історичного типу світогляду
- •6. Визначте основні методи філософії
- •7. Виділити функції філософії та з*ясувати їх роль у житті людини та суспільства
- •8. Місце філософії в системі культури
- •9. Розкрийте структуру філософського знання
- •10. Зробіть порівняльний аналіз науки і філософії
- •11. Проаналізуйте соціокультурні передумови виникнення і функціонування філософії
- •12. Дайте філософський аналіз людиновимірності сучасної наукової картини світу
- •13. Проаналізувати історію філософії та виділити її основні етапи розвитку.
- •14. Визначте основні ідеї і поняття давньосхідної філософії
- •Особливості філософії у Стародавній Індії
- •16. Основні напрямки у філософському вченні Стародавньої Індії
- •17.Особливості філософії у Старод. Китаї
- •18. Осн. Напрями у філос. Вченні Китаю
- •19. Проаналізуйте натурфілософію, космоцентризм, і антропоцентризм грецької філософії
- •20. Досократична філософія
- •21. Філософія античності класичного періоду
- •22. Сократ, Платон, Аристотель
- •Суть вчення основних представників елістичного періоду античної філософії
- •24. Виділіть основні риси середньовічної філософії. Поясніть значення апологетики і патристики
- •25. Розкрийте основні філософські ідеї та погляди у працях Аврелія Августина (Августина Блаженого)
- •26. З’ясуйте особливості філософії Відродження
- •27. Дайте характеристику Реформації та її впливу на філософію, релігію, науку
- •28. З’ясуйте значення раціоналізму та емпіризму у філософії Нового часу
- •29. Характеристика філософських поглядів Бекона та Декарта
- •30. Розкрийте роль і значення філософії епохи Просвітництва
- •31. Визначте особливості німецької класичної філософії: і. Кант, г. Гегель
- •32. Окресліть основні напрями філософії 20 століття
- •33. Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •34..Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •35. Розкрийте суть вчення представників «філософії життя» а. Шопенгауера та ф. Ніцше
- •36. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу
- •37. Філософські вчення та погляди з. Фройда
- •38. Окресліть проблему людського існування у філософії екзистенціалізму
- •39. Дайте характеристику основних представників екзистенціалізму
- •40. Дайте характеристику позитивістського напряму у філософії хх ст.
- •41. Охарактеризуйте кордоцентризм та окресліть проблему національної ідеї в укр. Філософії
- •42. Розкрийте роль і значення онтології у структурі філософського знання
- •43. Проаналізуйте філософське розуміння категорії буття
- •45. Визначте основні моделі єдності світу
- •46. Філософське розуміння категорії матерія. Її основні атрибути
- •47. Рух і розвиток, простір і час. Виділіть осн. Концепції
- •48. Виділіть структурні рівні буття в онтології
- •49. Окресліть сутність і грані свободи. Принцип детермінізму
- •50. Розкрийте роль і значення теорії пізнання у філософії та людській думці
- •51. Дайте характеристику суб’єкта і об’єкта у процесі пізнання
- •52. Зробіть порівняльний аналіз чуттєвого і раціонального у пізнанні
- •53. Проаналізуйте позараціональні види досвіду
- •54. Розкрийте роль і значення проблеми наукової творчості
- •55. Визначте поняття істини в теорії пізнання. Осн. Критерії істини
- •56. Дайте філос. Аналіз свідомості як об’єктові гносеологічних дослідження
- •57. Охарактеризуйте структура свідомості
- •60. Розкрийте поняття самосвідомість. Розгляньте розвиток уявлень про власне «я»
- •61. Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого і надсвідомого
- •62. Проаналізуйте осн. Форми суспільної свідомості
- •63. Розкрийте роль і значення свідомості і мови
- •64. Колективне несвідоме за Юнгом
- •65. Дайте характеристику філософії культури як теоретичній дисципліні
- •66. Проаналізуйте проблему цінностей і ціннісного ставлення як фундаменту культури
- •67. Проаналізуйте постмодерністську ситуацію в культурі 20-21ст.
- •68. З’ясуйте основні етапи розвитку культури в Україні
- •69. Проаналізуйте проблему різноманіття й специфіки способів освоєння світу
- •70. Проаналізуйте проблему естетичного освоєння людиною світу. Мистецтво
- •71. Проаналізуйте проблему моралі як специфічного способу освоєння дійсності
- •72. Розкрийте роль і значення філософії для майбутнього людства
- •73. Глобальні проблеми сучасності. Значення діяльності Римського клубу
- •74. Охарактеризуйте співвідношення «людина-природа» як глобальна проблема
- •75. Дайте характеристику науки і глобальних проблем сучасності
68. З’ясуйте основні етапи розвитку культури в Україні
Отже, перший період розвитку української культури охоплює часовий відрізок від її витоків і до прийняття християнства, тобто — це культура східнослов'янських племен дохристиянської доби.
Початки передісторії української культури, її першовитоки губляться у сивій давнині. Вчені стверджують, що культура на теренах України виникла на ранніх стадіях розвитку суспільства і відтоді нерозривно пов'язана з його історією.
Глибокий слід в історії української культури залишили племена трипільської культури (IV—III тис. до н. е.), для яких властивим був уже доволі високий рівень виробничої культури, техніки виготовлення кераміки, суспільної організації.
"Батько історії" Геродот детально описує територію України в V ст. до н. е. в образі Скіфії. Подекуди він торкається традицій, побуту та інших складових її культури. Перше тисячоліття нової ери для розвитку української культури було сповнене рядом подій історичної ваги: виникнення Києва — "матері міст руських"; об'єднання східнослов'янських племен і утворення держави — Київської Русі; переможні походи руських князів та розширення державних кордонів; небувале піднесення культури від безпосереднього спілкування з хозарами, половцями, Візантією та іншими народами; Другий період розвитку української культури припадає на час існування княжої держави — Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
Третій період розвитку української культури припадає на литовсько-польську добу в історії нашого народу. Значення православної церкви почало помітно зростати, вона стала виконувати роль не лише опікуна української культури, а й чинника національної консолідації українського народу.
Розвиток української культури в польсько-литовську добу позначений тісною взаємозалежністю та взаємопереплетінням національно-визвольної боротьби і руху за відродження української культури.
Четвертий період розвитку української культури припадає на козацько-гетьманську добу, яка характеризується новим історичним контекстом, зумовленим закінченням Визвольної війни в середині XVII ст., з одного боку, і поступовим обмеженням, а згодом і втратою автономії Україною наприкінці XVIII ст., з іншого.
П'ятий період розвитку української культури охоплює часовий відтинок в 150 років, років великої неволі нашого народу — від часів зруйнування Гетьманщини і до початку XX століття.
Шостий період розвитку української культури є часом нового міжвоєнного та повоєнного поневолення України її східними та західними сусідами й охоплює часовий відтинок від початку XX ст. до кінця 80-х років.
Сьомий період розвитку української культури тільки-но розпочався і триває в нових історичних умовах. Це — сучасний період, що охоплює часовий відтинок від кінця 80-х і по сьогодення.
69. Проаналізуйте проблему різноманіття й специфіки способів освоєння світу
1. Научное освоение мира связано с производством новых знаний о природе, обществе. Научное освоение включает в себя ученых с их знаниями и способностями, квалификацией и опытом, с разделением и кооперацией научного труда; научные учреждения, экспериментальное и научное оборудование; методы научно-исследовательской работы, а также всю сумму научных знаний, выступающих в качестве предпосылки, средства, либо результата научного производства.
2. Философское освоение мира связано с познанием мира с помощью изучения систем взглядов по разным вопросам, по наиболее общими проблемами бытия и познания и, прежде всего, по вопросу об отношении мышления к бытию, духа к природе, составляющему ее основной вопрос.
3. Искусство осваивает мир с помощью художественных образов. Искусство - одно из важнейших способов эстетического освоения мира.
4. Освоение мира по средствам морали осуществляется через сознание. Мораль - специальный институт, выполняющий функцию регулирования поведения людей во всех без исключения областях общественной жизни. Мораль осуществляется через общественные требования.
5. Религиозное освоение мира связано с верой людей в божественные силы, с религиозными культами, праздниками.
