- •1. Визначте завдання, предмет та функції філософії
- •2. Проаналізуйте сутністю і структуру світогляду
- •3. З’ясуйте роль і значення міфології як історично першого типу світогляду
- •4. Дайте характерстику особливостей релігійного світогляду
- •5. Розкрийте роль і значення філософії як історичного типу світогляду
- •6. Визначте основні методи філософії
- •7. Виділити функції філософії та з*ясувати їх роль у житті людини та суспільства
- •8. Місце філософії в системі культури
- •9. Розкрийте структуру філософського знання
- •10. Зробіть порівняльний аналіз науки і філософії
- •11. Проаналізуйте соціокультурні передумови виникнення і функціонування філософії
- •12. Дайте філософський аналіз людиновимірності сучасної наукової картини світу
- •13. Проаналізувати історію філософії та виділити її основні етапи розвитку.
- •14. Визначте основні ідеї і поняття давньосхідної філософії
- •Особливості філософії у Стародавній Індії
- •16. Основні напрямки у філософському вченні Стародавньої Індії
- •17.Особливості філософії у Старод. Китаї
- •18. Осн. Напрями у філос. Вченні Китаю
- •19. Проаналізуйте натурфілософію, космоцентризм, і антропоцентризм грецької філософії
- •20. Досократична філософія
- •21. Філософія античності класичного періоду
- •22. Сократ, Платон, Аристотель
- •Суть вчення основних представників елістичного періоду античної філософії
- •24. Виділіть основні риси середньовічної філософії. Поясніть значення апологетики і патристики
- •25. Розкрийте основні філософські ідеї та погляди у працях Аврелія Августина (Августина Блаженого)
- •26. З’ясуйте особливості філософії Відродження
- •27. Дайте характеристику Реформації та її впливу на філософію, релігію, науку
- •28. З’ясуйте значення раціоналізму та емпіризму у філософії Нового часу
- •29. Характеристика філософських поглядів Бекона та Декарта
- •30. Розкрийте роль і значення філософії епохи Просвітництва
- •31. Визначте особливості німецької класичної філософії: і. Кант, г. Гегель
- •32. Окресліть основні напрями філософії 20 століття
- •33. Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •34..Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •35. Розкрийте суть вчення представників «філософії життя» а. Шопенгауера та ф. Ніцше
- •36. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу
- •37. Філософські вчення та погляди з. Фройда
- •38. Окресліть проблему людського існування у філософії екзистенціалізму
- •39. Дайте характеристику основних представників екзистенціалізму
- •40. Дайте характеристику позитивістського напряму у філософії хх ст.
- •41. Охарактеризуйте кордоцентризм та окресліть проблему національної ідеї в укр. Філософії
- •42. Розкрийте роль і значення онтології у структурі філософського знання
- •43. Проаналізуйте філософське розуміння категорії буття
- •45. Визначте основні моделі єдності світу
- •46. Філософське розуміння категорії матерія. Її основні атрибути
- •47. Рух і розвиток, простір і час. Виділіть осн. Концепції
- •48. Виділіть структурні рівні буття в онтології
- •49. Окресліть сутність і грані свободи. Принцип детермінізму
- •50. Розкрийте роль і значення теорії пізнання у філософії та людській думці
- •51. Дайте характеристику суб’єкта і об’єкта у процесі пізнання
- •52. Зробіть порівняльний аналіз чуттєвого і раціонального у пізнанні
- •53. Проаналізуйте позараціональні види досвіду
- •54. Розкрийте роль і значення проблеми наукової творчості
- •55. Визначте поняття істини в теорії пізнання. Осн. Критерії істини
- •56. Дайте філос. Аналіз свідомості як об’єктові гносеологічних дослідження
- •57. Охарактеризуйте структура свідомості
- •60. Розкрийте поняття самосвідомість. Розгляньте розвиток уявлень про власне «я»
- •61. Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого і надсвідомого
- •62. Проаналізуйте осн. Форми суспільної свідомості
- •63. Розкрийте роль і значення свідомості і мови
- •64. Колективне несвідоме за Юнгом
- •65. Дайте характеристику філософії культури як теоретичній дисципліні
- •66. Проаналізуйте проблему цінностей і ціннісного ставлення як фундаменту культури
- •67. Проаналізуйте постмодерністську ситуацію в культурі 20-21ст.
- •68. З’ясуйте основні етапи розвитку культури в Україні
- •69. Проаналізуйте проблему різноманіття й специфіки способів освоєння світу
- •70. Проаналізуйте проблему естетичного освоєння людиною світу. Мистецтво
- •71. Проаналізуйте проблему моралі як специфічного способу освоєння дійсності
- •72. Розкрийте роль і значення філософії для майбутнього людства
- •73. Глобальні проблеми сучасності. Значення діяльності Римського клубу
- •74. Охарактеризуйте співвідношення «людина-природа» як глобальна проблема
- •75. Дайте характеристику науки і глобальних проблем сучасності
65. Дайте характеристику філософії культури як теоретичній дисципліні
Філософія культури — філософське знання про сутнісні засади культури як процесу й цілісності її архетики, закономірності та перспективи розвитку.
Тільки в її сфері культура стає цілісністю, оскільки завдяки цьому осмислює, усвідомлює сама себе, стає культурою для самої себе. Через наявність такої самосвідомості культура стає самоструктуруючим явищем, складові якого не лише взаємодіють, а й доповнюють одна одну. Тільки завдяки філософській рефлексії, осягненню самої себе вона стає для себе самої дійсністю. Та вона реалізує себе лише настільки, наскільки реалізує себе для самої себе, позаяк вона є самоіснуванням свідомості, а свідомість є свідомістю, лише усвідомлюючи сама себе. Тільки у філософії свідомість усвідомлює себе як само себе здійснююче; тільки у філософії досягає вона завершення свого шляху, тільки в ній вона вінчає своє себестановлення, самоздійснення.
У філософії культура протиставляє себе собі, виходить за власні межі, осягає і осмислює себе, але завдяки цьому, як зазначає німецький мислитель Ріхард Кронер (1884— 1974), вона об’єднується з собою, стає для себе поняттям і дійсністю.
Філософія культури (культурфілософія) — термін, запроваджений німецьким романтиком Адамом Мюллером (1770—1829), — виявляє своєрідну єдність сутнісних засад культурного процесу, інваріанти соціодинамічних моделей, архетипні ситуації, закономірності повторення і перевтілення постійних складових культури. Завдяки філософському осмисленню опановуються різноманітний людський досвід, можливості залучення особи до культурного космосу.
66. Проаналізуйте проблему цінностей і ціннісного ставлення як фундаменту культури
Цінності виступають фактором, що відіграє певну роль у регуляції соціальних взаємодій. Цінності – визначальний елемент культури, її ядро. Культура – спосіб, метод саме ціннісного освоєння дійсності: і явищ природи, і технологічних винаходів, і взаємовідносин в сім'ї. Щоб визначити, оцінити, що корисно, значуще, а що – шкідливо, що – добро, а що – зло, важливо визначити оцінки, критерії. Саме критерії, оцінки предметів, дій, ідей, думок і визначають суттєве в культурі. Цінності – це своєрідний соціальний механізм, що відтворює, зберігає, захищає, розвиває і передає все корисне, що є з суспільстві.
Соціологічний підхід до ціннісних явищ полягає в дослідженні їх саме як стандартів, зразків, еталонів соціальної поведінки. Один з творців сучасної аксіології (теорії цінностей) Герман Лотце стверджував, що джерело цінності потрібно шукати не в дійсності, а в людській свідомості. Комплекс цінностей може визначатись як низка змістовних елементів, що мають для людини особливу значимість. Цінність відображає суттєве ставлення, де визначається значимість об'єкту для суб'єкту в якісних і кількісних показниках.
67. Проаналізуйте постмодерністську ситуацію в культурі 20-21ст.
Кінець XX ст. рядом дослідників культури визначається як епоха постмодернізму, або постмодерну. Постмодерн - широка культурна течія, що включає в себе філософію, естетику, літературу, мистецтво, гуманітарні науки. З одного боку, умонастрій постмодерну несе в собі відбиток модерністського розчарування в результатах цивілізації, ідеалах класичної культури та гуманізму, з іншого, - авангардистським установкам на новаторство, відкидання та заперечення старого протистоїть намагання скористатись усім попереднім досвідом, включити його в широку палітру сучасної культури.
У праці А. Тойнбі "Осягнення історії" постмодерн трактується як кінець західного панування в релігії та культурі. Більш-менш широкої популярності термін постмодернізму набув після виходу книги Ч. Дженкса "Мова постмодерністської архітектури" (1977). Автор визначив нову течію як відхід від екстремізму та нігілізму, часткове повернення до традицій.
Не вступаючи в конфлікт із класикою, включаючи її до своєї орбіти, постмодерн водночас дистанціюється від неї, розмиває класику, відміняючи ряд її канонів, тобто утворює досить гнучку систему. Характерні риси класицизму трансформуються майже на протилежні: величне замінюється дивним, трагічне - парадоксальним. Свідомий еклектизм живить гіпертрофовану надмірність художніх засобів та прийомів. Найсуттєвішою рисою постмодернізму є перехід від класичного антропоцентричного гуманізму до універсального гуманізму, що обіймає все живе - людину, природу, Всесвіт. Відмова від європоцентризму та етноцентризму сприяє перенесенню уваги на весь світ, звідси - релігійний, культурний, екологічний екуменізм.
