- •1. Визначте завдання, предмет та функції філософії
- •2. Проаналізуйте сутністю і структуру світогляду
- •3. З’ясуйте роль і значення міфології як історично першого типу світогляду
- •4. Дайте характерстику особливостей релігійного світогляду
- •5. Розкрийте роль і значення філософії як історичного типу світогляду
- •6. Визначте основні методи філософії
- •7. Виділити функції філософії та з*ясувати їх роль у житті людини та суспільства
- •8. Місце філософії в системі культури
- •9. Розкрийте структуру філософського знання
- •10. Зробіть порівняльний аналіз науки і філософії
- •11. Проаналізуйте соціокультурні передумови виникнення і функціонування філософії
- •12. Дайте філософський аналіз людиновимірності сучасної наукової картини світу
- •13. Проаналізувати історію філософії та виділити її основні етапи розвитку.
- •14. Визначте основні ідеї і поняття давньосхідної філософії
- •Особливості філософії у Стародавній Індії
- •16. Основні напрямки у філософському вченні Стародавньої Індії
- •17.Особливості філософії у Старод. Китаї
- •18. Осн. Напрями у філос. Вченні Китаю
- •19. Проаналізуйте натурфілософію, космоцентризм, і антропоцентризм грецької філософії
- •20. Досократична філософія
- •21. Філософія античності класичного періоду
- •22. Сократ, Платон, Аристотель
- •Суть вчення основних представників елістичного періоду античної філософії
- •24. Виділіть основні риси середньовічної філософії. Поясніть значення апологетики і патристики
- •25. Розкрийте основні філософські ідеї та погляди у працях Аврелія Августина (Августина Блаженого)
- •26. З’ясуйте особливості філософії Відродження
- •27. Дайте характеристику Реформації та її впливу на філософію, релігію, науку
- •28. З’ясуйте значення раціоналізму та емпіризму у філософії Нового часу
- •29. Характеристика філософських поглядів Бекона та Декарта
- •30. Розкрийте роль і значення філософії епохи Просвітництва
- •31. Визначте особливості німецької класичної філософії: і. Кант, г. Гегель
- •32. Окресліть основні напрями філософії 20 століття
- •33. Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •34..Охарактеризуйте вчення «філософії життя», розгляньте основних представників та їхні ідеї
- •35. Розкрийте суть вчення представників «філософії життя» а. Шопенгауера та ф. Ніцше
- •36. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу
- •37. Філософські вчення та погляди з. Фройда
- •38. Окресліть проблему людського існування у філософії екзистенціалізму
- •39. Дайте характеристику основних представників екзистенціалізму
- •40. Дайте характеристику позитивістського напряму у філософії хх ст.
- •41. Охарактеризуйте кордоцентризм та окресліть проблему національної ідеї в укр. Філософії
- •42. Розкрийте роль і значення онтології у структурі філософського знання
- •43. Проаналізуйте філософське розуміння категорії буття
- •45. Визначте основні моделі єдності світу
- •46. Філософське розуміння категорії матерія. Її основні атрибути
- •47. Рух і розвиток, простір і час. Виділіть осн. Концепції
- •48. Виділіть структурні рівні буття в онтології
- •49. Окресліть сутність і грані свободи. Принцип детермінізму
- •50. Розкрийте роль і значення теорії пізнання у філософії та людській думці
- •51. Дайте характеристику суб’єкта і об’єкта у процесі пізнання
- •52. Зробіть порівняльний аналіз чуттєвого і раціонального у пізнанні
- •53. Проаналізуйте позараціональні види досвіду
- •54. Розкрийте роль і значення проблеми наукової творчості
- •55. Визначте поняття істини в теорії пізнання. Осн. Критерії істини
- •56. Дайте філос. Аналіз свідомості як об’єктові гносеологічних дослідження
- •57. Охарактеризуйте структура свідомості
- •60. Розкрийте поняття самосвідомість. Розгляньте розвиток уявлень про власне «я»
- •61. Зробіть порівняльний аналіз феноменів свідомого і надсвідомого
- •62. Проаналізуйте осн. Форми суспільної свідомості
- •63. Розкрийте роль і значення свідомості і мови
- •64. Колективне несвідоме за Юнгом
- •65. Дайте характеристику філософії культури як теоретичній дисципліні
- •66. Проаналізуйте проблему цінностей і ціннісного ставлення як фундаменту культури
- •67. Проаналізуйте постмодерністську ситуацію в культурі 20-21ст.
- •68. З’ясуйте основні етапи розвитку культури в Україні
- •69. Проаналізуйте проблему різноманіття й специфіки способів освоєння світу
- •70. Проаналізуйте проблему естетичного освоєння людиною світу. Мистецтво
- •71. Проаналізуйте проблему моралі як специфічного способу освоєння дійсності
- •72. Розкрийте роль і значення філософії для майбутнього людства
- •73. Глобальні проблеми сучасності. Значення діяльності Римського клубу
- •74. Охарактеризуйте співвідношення «людина-природа» як глобальна проблема
- •75. Дайте характеристику науки і глобальних проблем сучасності
51. Дайте характеристику суб’єкта і об’єкта у процесі пізнання
Процес пізнання, будучи процесом активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини в результаті її діяльного предметно-практичного відношення до світу, можливий лише при взаємодії людини з явищами дійсності. Цей процес у гносеології осмислюється через категорії "суб'єкт" та "об'єкт". Суб'єкт пізнання, згідно з сучасною філософією, — це реальна людина, суспільна істота, наділена свідомістю, насамперед у таких її проявах, як мислення, чуття, розум, воля, яка засвоїла історично вироблені людством форми та методи пізнавальної діяльності і тим самим розвинула свої пізнавальні здібності і оволоділа історично конкретними здатностями до цілеспрямованої пізнавальної діяльності.
Суб'єкт пізнання визначається і як суспільство в цілому. Проте слід мати на увазі, що суспільство не має надлюдських, надіндивідуальних органів пізнання. Суспільство виступає суб'єктом пізнання опосередковано, через пізнавальну діяльність окремих людей. Суб'єктом пізнання є людина не як біологічна істота, а як продукт суспільно-історичної практики. Кожна людина реалізує себе в пізнанні як суспільна істота.
Об'єкт пізнання — це те, на що спрямовується пізнавальна діяльність суб'єкта. Об'єктом пізнання може бути в принципі вся дійсність, але лише в тій мірі, в якій вона увійшла в сферу діяльності суб'єкта. Поняття "об'єкт" та "об'єктивна реальність" пов'язані між собою, але не тотожні за своїм змістом. Об'єктом є не вся об'єктивна реальність, а лише та її частина, що вже введена в практику людства і становить коло його пізнавальних інтересів. Об'єктом пізнання виступають не лише явища природи, а й суспільства, і сама людина, і відносини між людьми, їхні взаємини, а також свідомість, пам'ять, воля, почуття, духовна діяльність взагалі, в усій поліфонії її проявів.
52. Зробіть порівняльний аналіз чуттєвого і раціонального у пізнанні
Теорія пізнання визнає єдність чуттєвої та раціональної сторін складного й суперечливого процесу духовного освоєння дійсності, проникнення людського розуму в сутність речей. Розрізняють два ступені єдиного нерозривного процесу пізнання - чуттєвий (нижчий) і раціональний (вищий).
Причому вони перебувають у тісному діалектичному взаємозв'язку: будь-який акт чуттєвого пізнання включає в себе й раціональне начало, а будь-яка думка має своєю основою чуттєві образи. До того ж, чуттєві образи опосередковані суспільним досвідом, тому в них у знятому вигляді містяться результати мисленого пізнання.
Чуттєве пізнання є безпосереднім відображенням у свідомості людини зовнішніх властивостей предметів об'єктивного світу, завдяки роботі зорового, слухового, смакового та інших аналізаторів нервової системи.
Відчуття, сприйняття й уявлення піддаються мисленій обробці завдяки таким методам, як порівняння, аналіз і синтез, абстрагування і узагальнення тощо, що дає можливість продукувати теоретичне знання, завдяки якому вдається проникати в сутність речей, розкривати закони об'єктивного світу. Так відбувається якісний перехід від нижчого (чуттєвого) до вищого (раціонального) ступеня пізнання, тобто пізнання загальних, суттєвих, внутрішніх, необхідних властивостей речей, властивостей, недоступних для органів чуття.