Охарактеризуйте наступні поняття для засвоєння основних положень теми:

Організаційні основи міжнародної логістики; Основні особливості міжнародної логістики; Етапи міжнародного перевезення вантажів; Залучення посередників у вирішенні проблем міжнародної логістики; Митні брокери та митні перевізники; Єдиний митний тариф; Реалізація маркетингових функцій у практиці міжнародної логістики; Структура зовнішньоторговельного відділу

ЛОГІСТИКА ПОСТАЧАННЯ

6

6.1 Сутність і завдання закупівельної логістики

6.1 Сутність і завдання закупівельної логістики

6.2 Завдання «зробити або купити»

6.3 Обґрунтування вибору постачальників

6.4 Визначення економічного розміру замовлення

Як будь яка економічна система, логістична система має свою структуру і зміст, що особливо яскраво виявляються ні рівні мікрологістики. Незважаючи на комплексність та єдину цілісність множини різнорідних складових, логістична система може бути умовно розподілена на певні функціональні області: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну.

Підсистема закупівель організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак у літературі часто модна зустріти й інші назви – заготівельна логістика або логістика постачань.

Логістика постачань – це управління матеріальними потоками у процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

Метою логістики постачань є адекватне і повне задоволення потреб виробництва у матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунок параметрів виробничо-господарської діяльності потрібно вести ніби у зворотному напрямку. Розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Якщо на вхід виробничого процесу подаються вихідні матеріали або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються у готову продукцію, то потік інформації та потреби виступає проти потоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних товарів виробничого споживання.

Процес управління матеріальними потоками у логістиці постачання складається із двох основних частин:

• управління диспозицією матеріально-технічних ресурсів, тобто управління запасами;

• регулярний аналіз, вибір і організація постачань матеріально-технічних ресурсів на підприємство, тобто управління постачаннями.

Існує типовий набір логістичних активностей, пов‘язаних з управлінням закупівлями:

1. ідентифікація і переоцінка потреб.

2. визначення й оцінка вимог споживачів.

3. рішення «зробити або купити».

4. визначення типів закупівель.

5. аналіз поведінки ринку.

6. ідентифікація всіх можливих постачальників.

7. попередня оцінка всіх можливих джерел.

8. остаточна оцінка і вибір постачальника.

9. доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс.

10. контроль і оцінка виконання закупівель.

Перераховані логістичні активності в управлінні закупівлями повинні бути об‘єднані єдиною політикою відносин з основними постачальниками матеріальних ресурсів. Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення закупівель і формування загальної системи закупівельної логістики є:

• оптимальна періодичність (час) постачань;

• оптимальна структура матеріальних потоків;

• мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати.

6.2 Завдання «зробити або купити».

Завдання MOB (make-or-buy problem) – завдання «зробити або купити» - обґрунтовані відповіді на питання про самостійне виробництво потрібних підприємству комплектуючих виробів, деталей, або закупівлі їх із зовнішніх джерел. Завдання MOB розглядається як обґрунтування вирішення проблеми про ступінь використання у виробничому процесі власних засобів виробнитцва. Рішення приймаються як з використання власних засобів праці (власний транспорт, склади, техніка, устаткування), так і з використанням власних предметів праці. Альтернативні рішення – найманий, транспорт, лізинг устаткування, оренда складів, а також закупівля напівфабрикатів або комплектуючих виробів.

Як правило, основним критерієм оптимальності під час розв‘язання є максимізація прибутку. Тому для прийняття обґрунтованого рішення необхідно порівнювати витрати на власне виробництво матеріалів (деталей, виробів) з витратами на їх закупівлю.

Фактори, які впливають на прийняття рішення про власне виробництво або постачання зі сторони

Функціональна сфера	Фактори впливу
збут	Асортиментна політика Конкуренція Дотримання термінів постачань Зміна ринкової ситуації
виробництво	Ноу-хау Збереження робочих місць Рівень потужностей Кваліфікація персоналу Інвестиційні ризики Законодавчі обмеження Якість продукції Залежність від зміни розмірів заробітної плати гнучкість

Рішення на користь постачання і відповідно проти власного виробництва може бути прийнята, якщо:

• потреба у комплектуючому виробі невелика;

• існує велика гнучкість у виборі можливих джерел постачань і виробів замінників;

• відсутні необхідні для виробнитцва комплектуючих потужності;

• відсутні адміністративний або технічний досвід для виготовлення потрібних виробів.

Рішення проти постачання і на користь власного виробництва приймається тоді, коли:

• потреба у комплектуючих виробах стабільна і досить велика;

• існуючі постачальники не можуть забезпечити необхідних стандартів якості виробів;

• необхідно зберігати комерційну таємницю в області технології виробництва;

• комплектуючі вироби можуть бути виготовлені за існуючих виробничих потужностей.

6.3 Обґрунтування вибору постачальників.

Основні етапи вирішення завдання вибору постачальників:

1. пошук потенційних постачальників.

• оголошення конкурсу (тендера): проводиться, якщо передбачається закупити сировину, матеріали, комплектуючі на велику грошову суму або налагодити довгострокові зв‘язки між постачальником та споживачем;

• вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації і т.п.;

• відвідування виставок і ярмарок;

• листування і особливі контакти з можливими постачаннями.