2.4. Визначаємо форму розвитку пожежі, принцип введення сил і засобів, а також параметри пожежі на момент введення сил і засобів першим підрозділом (дпрч-2).

2.4.1. Визначаємо радіус фронту пожежі на 26-ту хвилину її розвитку:

R_п²⁶= R_п¹⁸ + V_л * ₃ = 13+1*8 = 21 м, (2.11)

де: ₃ – час розвитку пожежі від моменту прибуття підрозділу до моменту введення перших засобів на гасіння, хв.

Форма розвитку пожежі на 26-ту хвилину залишатиметься прямокутною двосторонньою, отже:

b²⁶= n* R_п²⁶ = 2*21 = 42 м (2.12)

де: b²⁶- відстань, на яку розповсюдилось горіння в двох напрямках, м;

n – кількість напрямків розповсюдження горіння.

2.4.2. Визначаємо площу гасіння пожежі на 26-гу хвилину її розвитку:

S_п²⁶=a* b²⁶=20*42= 840 м² (2.13)

2.5. Викреслюємо план будівлі складу в масштабі і наносимо отримані площі пожежі на 3 моменту часу (10 хв., 18 хв., 26 хв.).

2.6. Для перевірки можливості локалізації пожежі караулом ДПРЧ-4 визначимо площу гасіння (S_г) і потрібну витрату води для обмеження розповсюдження горіння:

S_г=n*a*h_г = 2*20*5=200 м² , (2.14)

де: h_г – глибина гасіння.

Q_пр=S_г*І_пр=200*0,15=30 л/с, (2.15)

де: І_пр - потрібна інтенсивність подачі води на гасіння пожежі, л/с*м².

Два відділення в змозі подати не більше двох стволів „А”, тому що працювати необхідно у складі ланок ГДЗС. Отже, обмежити поширення пожежі вони можуть тільки з одного боку, але локалізувати пожежу (подати 30 л/с) не зможуть.

2.7. Визначаємо час розвитку пожежі на момент введення сил і засобів другим підрозділом (ДПРЧ-2):

_р= _дп+ _зб+_сл+ _ор=10+1+12+8=31 хв, (2.16)

д е: _сл – час слідування підрозділу ДПРЧ-9 до місця пожежі, хв.

S_п³¹= a* b³¹=20*47 = 940 м², (2.17)

де: b³¹- відстань, на яку розповсюдилося горіння за 31 хв.:

b³¹= b²⁶+ n*0,5V_л*₄=21+2*0,5*1*5=31,2 м, (2.18)

де: ₄ – час розвитку пожежі від моменту введення стволів караулом ДПРЧ-1 до моменту введення стволів караулом ДПРЧ-9:

₄= _р+ _вр=31-26=5 хв. (4.19)

2.8. На плані будівлі складу наносимо схему розвитку пожежі.

2.9. Для визначення моменту локалізації пожежі при поетапному введенні сил і засобів розрахуємо потрібну кількість стволів на момент введення кожного з них на гасіння прибуваючими пожежно-рятувальними підрозділами:

а) на момент введення сил і засобів підрозділом ДПРЧ-2, що прибув першим по підвищеному номеру виклику:

Q_пр=S_г*І_пр=200*0,15=30 л/с, (2.20)

N гств = Q гпр /qств = 30/7,4 = 4 «А» (2.21)

де: q_cт – витрата ствола „А” з d_н = 19 мм при Н=40 м.вод.ст.

б) перевіряємо можливість локалізації пожежі підрозділами (ДПРЧ-2, ДПРЧ-4):

Q_ф повинна дорівнювати або перевищувати Q_пр (основна умова локалізації):

Q_ф= Nст*q_cт=4*7,4=29,6 л/с (2.22)

Оскільки Q_ф у даному випадку менша Q_пр, то локалізувати пожежу силами ДПРЧ-2 та ДПРЧ-4 неможливо.

в) на момент введення сил і засобів підрозділом ДПРЧ-5, що прибув по підвищеному номеру виклику:

Q_пр=S_г*І_пр=200*0,15=30 л/с (2.23)

N гств = Q гпр /qств = 30/7,4 = 4 «А» (2.24)

Перевіряємо можливість локалізації пожежі силами і засобами підрозділів, що прибули на цей час (ДПРЧ-2, ДПРЧ-4, ДПРЧ-9).

Оскільки для локалізації пожежі необхідно згідно з розрахунком ввести 4 стволів „А”, а на даний момент введено 3 стволи „А”, то достатньо від ДПРЧ-5 ввести один ствол „А”, щоб виконалася основна умова локалізації пожежі: Q_ф>Q_пр, тобто:

Q^г_ф = N^г_ст*q_cт=4*7,4=29,6 л/с = Q_пр = 30 л/с (2.25)

2.10. Визначаємо необхідну кількість відділень для здійснення умови локалізації:

(2.26)

N_від = Q_пр/ N_ст * q_cт = 30/1*7,4 = 4 відділення

де: N_ст – кількість стволів „А”, подачу яких може забезпечити одне відділення на АЦ.

2.11. Визначаємо необхідну кількість стволів на захист. Виходячи з можливої обстановки на пожежі і тактичних умов здійснення оперативних дій на захист покриття складу приймаємо – 4 ствола „Б”.

2.12. Визначаємо фактичну витрату води на гасіння і для захисту:

Q_ф= Q_ф^г+ Q_ф^з= N_стА^г *q _стА^г + N _стБ^г *q _стБ^г=4*7,4+4*3,7=29,6 + 14,8 = 44,4 л/с (2.27)