113. Поясніть, яким чином реформувалася українська система освіти після проголошення суверенітету України.

93 відсотки зайнятого населення має середню або вищу освіту. За освітнім рівнем жінки не поступаються чоловікам. Високий освітній рівень забезпечується високим викладацьким корпусом. Майже 85 % педагогічних працівників загальноосвітніх закладів має вищу або незакінчену вищу освіту. Близько 60% викладачів ВНЗ мають науковий ступінь. В Україні здійснюється поступовий перехід до 12-річного навчання в загальноосвітніх навчальних закладів. Підготовка вчителів здійснюється в університетах, інститутах, училищах. Мережа вищих навчальних закладів швидко розширюється. Актуальними завданнями є створення ефективної системи безперервної освіти, підвищення ефективності існуючої системи післядипломної освіти, створення національної інформаційної освітньої мережі. Актуалізувалося завдання формування інформаційних ресурсів – електронних підручників і методичних журналів, електронних бібліотек тощо.

118. Дайте оцінку політичному та соціально-економічному курсу сучасної України та поясніть як відбувалися пошуки оптимальної моделі соціально-економічного і політичного розвитку в умовах незалежності.

У процесі трансформації політичної та економічної систем в Україні триває пошук ефективної моделі розвитку економіки. Очевидно, що нова економічна система не може бути “чистим” капіталізмом, який переважав усередині XIX ст. Тим більше що в розвинених країнах домінують змішані суспільства. У них взаємодіють ринок як засіб підвищення ефективності економіки і система коригування ринку як засіб досягнення оптимально справедливого розподілу доходів через структуру соціального законодавства. Eкoнoмiчнa політика України на початку XXI ст. має своєю головною метою перехід до соціально-орієнтованої ринкової економіки. Риси сучасного економічного становища України: - величезна заборгованість держави, окремих галузей і підприємств країнам близького і далекого зарубіжжя; - відставання сектора економіки, який виробляє товари, від сектора економіки, який їх споживає; - паливно-енергетична залежність від Росії; - занадто сильний контроль економіки з боку українського уряду, що має ефект придушення того її сектора, що виробляє товар; - криміналізація стосунків між державним апаратом і бізнесом, розподілення між кланами найприбутковіших секторів економіки України; - Україна занадто відірвана від світової економіки.

Модель економічного розвитку України передбачає поетапне здійснення цілеспрямованої, науково обґрунтованої програми виходу з кризи шляхом поєднання регулюючого впливу державних органів на економіку і запровадження ринкових відносин. Ключовим чинником у створенні економічної сфери, сприятливої для підприємницької діяльності, є держава, яка, не втручаючись у діяльність приватних підприємств, управляє ринком і підтримує його, стримує негативні тенденції через відповідні юридичні важелі — програми оподаткування, монетарну політику. Держава покликана дбати про поєднання приватних і суспільних інтересів. Гармонізація політичної системи українського суспільства разом з ефективними економічними перетвореннями покликані забезпечити політичну та економічну безпеку держави, високий життєвий рівень її громадян.

Політична культура сучасної України має посткомуністичний, пострадянський, постколоніальний характер. За ставленням до демократії і держави політична культура України залишається авторитарною, етатистською, патерналістською. Але за умов суверенного існування відроджуються такі традиційні риси української політичної культури, як народоправство, толерантність, ліберальне ставлення до держави (не людина і нація для держави, а держава для людини і нації). За ідеологічною спрямованістю для політичної культури України характерний розкол суспільства на прихильників комуністичних і соціалістичних цінностей, з одного боку, та консервативно-ліберальних - з іншого. Особливості політичної культури в умовах сучасної України:- заідеологізованість мислення, непримиренність будь-яких нетрадиційних поглядів;- низька компетентність в управлінні справами суспільства та держави;- правовий нігілізм;- нерозвиненість громадянських позицій;- недостатньо розвинутий індивідуалізм;- підданські відносини до будь-якого центру реальної влади.тСучасній Україні загалом властива прихильність до західноєвропейських політичних цінностей, але помітними є риси ментальності та культури східних народів, зокрема орієнтація на харизматичних лідерів, етатизм, патерналізм, підпорядкованість церкви державі.