11. Поясніть чому ще недавно така сильна держава як Київська Русь підпала під вплив і протягом хіv ст. Була розчленована сусідніми феодальними державами?

У Х ст. тривав процес феодалізації суспільних та економічних відносин Київської Русі. Роздробленість держави дістало назву саме « феодальної», оскільки визначальними причинами його були утвердження і подальший розвиток землеволодіння, виділення окремих земель і поява значних політичний центрів, їх прагнення до самостійності та незалежності від головного державного центру - Києва. На мою думку, політична роздробленість Київської держави спричинили декілька факторів такі як :

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення. Адже за часів Володимира Великого Русь простягалась майже на 800 тис. км. На жаль, Великий князь і цей час не володів достатньо міцним, структурованим і розгалуженим апаратом влади,фактично не мав розвинутої інфраструктури.

• Зростання великого землеволодіння. Панування натурального господарства.

• Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади. Саме через це міжусобицькі війни і відбувались, адже ця невизначеність і неврегульованість питання про ключовий принцип престолонаслідування досить суттєво розхитувало київську державу.

• Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло загострення між князівських взаємин, породжувало місцевий сепаратизм попри те, що всі князі належали до однієї династії Рюриковичів.

• Зміна торговельної кон’юктури і занепад торгівлі.

• Постійні напади кочівників.

Остаточно не з’ясована природа роздробленості : політична, феодальна, етнічна, але ми бачимо, що цей період роздробленості є закономірним етапом, що відображає не особливості розвитку руського суспільства , а загальноєвропейські тенденції. Ми бачимо, що сильна та могутня держава не повинна була бути роздбріблена, але ті фактори, котрі засвідчували її могутню сторону були й її недоліками. Її велика територія була не підвладна і тому її було простіше поділити та управляти саме таким чином. Із зростанням великого землеволодіння місцева верхівка дедалі більше відчувала потяг до економічної самостійності та політичної відокремленості земель.

12. З’ясуйте основні причини занепаду й розпаду Київської Русі. Які нові державні утворення виникли на її території та їх місце і роль у подальшому історичному розвитку?

• Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення. Адже за часів Володимира Великого Русь простягалась майже на 800 тис. км. На жаль, Великий князь і цей час не володів достатньо міцним, структурованим і розгалуженим апаратом влади,фактично не мав розвинутої інфраструктури.

• Зростання великого землеволодіння. Панування натурального господарства.

• Відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади. Саме через це міжусобицькі війни і відбувались, адже ця невизначеність і неврегульованість питання про ключовий принцип престолонаслідування досить суттєво розхитувало київську державу.

• Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло загострення між князівських взаємин, породжувало місцевий сепаратизм попри те, що всі князі належали до однієї династії Рюриковичів.

• Зміна торговельної кон’юктури і занепад торгівлі.

• Постійні напади кочівників.

У період політичної роздробеності на тереторіїї України існували Київське, Чернігівське,Новгород- Сіверське, Переяславське,Волинське та Галицьке князівства.Найважливіше місце займало Київське князівство, де розташовувалась столиця Русі. Київська земля,що була давнім політичним і територіальним центром Київської Русі, не перетворилась, на відміну від інших земель на спадкову вотчину. Власне Київське князівство охоплювало територію, що включала колишні землі полян, древлян, дреговичів і уличів. Київщина належала до найбільш розвинених в економічному відношенні земель Русі. Чернігівське князівство, разом із Київським та Переяславським, складали державне і територіальне ядро Русі,яке сформувалося в IX ст. Чернігівське князівство належало до економічно розвинених. Серед міст виділявся Чернігів – другий після Києва центр Русі.Усередині князівства існувало 16 уділів. Переяславське князівство не мало політичної самостійності й було цілком залежним від Києва, а пізніше - від Суздаля та Чернігова. Тут розташовувались опорні пункти оборони від кочівників : фортеці Волинь, Лубни, Полтава. Волинь була порівняно невеликою західною окраїною Київської землі, але досить щільно заселеною. Залежність її від Києва спричинило те,що історикам навіть важко визначити межі цієї землі. Галицьке князівство сформувалося наприкінці XI ст. Багатолюдні простори зі значними природними багатствами, віддаленість від Києва давали змогу місцевій знаті зміцнювати свою владу і вести незалежну політику. В 1119 р. волинський князь Роман Мстиславич Галицький об’єднав Галицьку й Волинську землю у Галицько-Волинське князівство. Основними причинами виникнення цього князівства були: