
- •1. Поясніть що є предметом, метою курсу “Історія України”, дайте періодизацію та проаналізуйте джерела та історіографію курсу.
- •5. Визначте кордони первинного розселення слов’ян і охарактеризуйте суспільний устрій, господарство, побут східнослов’янських племен напередодні утворення Київської держави..
- •6. Порівняйте і дайте оцінку діяльності князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
- •7. Поясніть чому з різних світових релігій було обрано саме християнство в його візантійсько-православному варіанті?
- •8. Проаналізуйте становище основних соціальних груп населення Київської Русі і покажіть як їх права були відображені у “Руській правді”.
- •9 Проаналізуйте основні напрями розвитку культури Київської Русі.
- •Поясніть чому ще недавно така сильна держава як Київська Русь підпала під вплив і протягом хіv ст. Була розчленована сусідніми феодальними державами?
- •12. З’ясуйте основні причини занепаду й розпаду Київської Русі. Які нові державні утворення виникли на її території та їх місце і роль у подальшому історичному розвитку?
- •Об’єднання зусиль Галицького і Волинського князівств для боротьби з агресією сусідніх Польщі та Угорщини, а пізніше монгольської навали і наступу хрестоносців.
- •13 . Поясніть які фактори, на вашу думку, вплинули на формування і розвиток української народності.
- •18.Литовські князі не раз пропагували тезу: “Ми старини не рухаємо і новини не вводимо”. Чому ж українські магнати, особливо з кінця хіv ст. Посилили спротив політиці Литви?
- •19. Проаналізуйте які зміни відбулися у внутрішній та зовнішній політиці великих князів литовських протягом другої половини хіv-хvі ст.Ст.
- •20. Розкрийте причини переходу українських земель під владу Польщі у другій половині хvі ст. І особливості їх розвитку у складі Речі Посполитої до середини хvіі ст.
- •31. Проаналізуйте культурні надбання українського народу в хvі-хvііі ст. Покажіть поступове знищення української автономії російським самодержавством.
- •32. Проаналізуйте антифеодальний та національно-визвольний рух в Україні в другій половині хvіі – хvііі
- •34. Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику і.Мазепи та його роль у культурному житті України.
- •36. Покажіть взаємозв’язок процесів становлення української державності й розвитку національної культури у другій половині хvіі і хvііі ст.
- •37. Поясніть походження та зміст назв “Русь”, Руська земля, “Україна”, Гетьманщина, Малоросія, Новоросія.
- •38. Розкрийте особливості адміністративно-політичного устрою Лівобережжя (Гетьманщини), Слобожанщини, Запоріжжя, Правобережжя, Північної Буковини, Закарпаття.
- •40. Проаналізуйте як змінювалися устрій та функції Запорізької Січі протягом хvі-хvіі ст.Ст.
- •41. Проаналізуйте позиції і конкретні прояви діяльності представників радикальної та поміркованої течій в українському козацтві. Чому в 20-30 рр. Хvіі ст. Посилився козацький радикалізм.
- •42. Поясніть які причини зумовили посилення військово-політичної ролі козацтва наприкінці хvі – першій чверті хvіі ст., перетворення козацтва на лідера національно-визвольних змагань.
- •43. Дайте оцінку релігійній ситуації, що склалась в Україні в другій половині хvі – на початку хvіі ст. Дайте оцінку здобуткам української культури хvііі ст.
- •44. Поясніть як ліквідація політичної автономії Гетьманщини вилинула на подальший культурний розвиток України.
- •46. Розкрийте зміст таких історичних явищ як “Велике князівство Руське”, “Руїна” і “Гетьманщина”.
- •47. Проаналізуйте яких змін зазнали соціально-економічне, політичне, правове становище Гетьманщини у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •48. Розкрийте причини втрати суверенітету Гетьманщини і ліквідації української автономії.
- •49. Розкрийте причини, характер, наслідки Гайдамацького Руху та поясніть яке значення він мав для подальшого розвитку національно-визвольної боротьби українського народу проти іноземного гніту.
- •50. Проаналізуйте суспільно-політичний рух в Україні наприкінці хvііі – першій половині хіх ст. Зародження революційно-демократичної та ліберальної течії.
- •53.Поясніть як відбувалося перетворення України в імперську провінцію.
- •54.Проаналізуйте соціально-економічний розвиток України в останній чверті хvііі – першій половині хіх ст.
- •56.Поясніть який вплив мали суспільно-політичні рухи в Європі на політичну ситуацію в першій половині хіх ст. В Європі.
- •57.Порівняйте рівні соціально-економічного і політичного розвитку на українських землях у складі Російської та Австро-Угорській імперій у хіх ст.
- •58.Проаналізуйте як змінювалося політичне та соціально-економічне становище України у складі Російської імперії у хіх ст.
- •62. Проаналізуйте зміст і, іі, ііі Універсалів. Поясніть, яке історичне значення мало проголошення Української Народної Республіки.
- •63. В чому, на Вашу думку, полягало історичне значення дисидентського руху для майбутньої долі українського народу.
- •65. Який вплив мав жовтневий переворот в Україні
- •66. Як лідери Центральної Ради поставились до жовтневого перевороту
- •67. Розкрити наслідки індустріалізації в Україні в 20 – 30-х роках
- •68. До яких наслідків призвела політика “воєнного комунізму”.
- •69. Проаналізуйте передумови утвердження тоталітарної системи в срср та в Україні, охарактеризуйте її прояви в усіх сферах суспільного життя.
- •70. Поясніть за яких обставин відбулося включення західноукраїнських земель до складу срср”. Розкрити деструктивну роль радянської тоталітарної системи на теренах Західної України
- •71. Поясніть яка роль належала українцям в боротьбі з німецько-фашистською агресією
- •75. Аргументовано розкрийте суперечливу сутність перших «експериментів» більшовицького режиму в Україні.
- •77. Яке місце, на вашу думку, належало махновському руху у подіях громадянської війни? Чим він відрізнявся від інших селянсько-повстанських виступів 1919-1920рр.?
- •78. Поясніть, чим був зумовлений поворот більшовицького уряду до неп.
- •79. Розкрийте особливості впровадження неПу в Україні (зміна віх і лібералізація національної політики; проблема українізації).
- •80. Розкажіть, що спричинило до нової хвилі української політичної еміграції у 20-х рр.. 20 ст. Охарактеризуйте політику керівництва срср та радянської України щодо української інтелігенції.
- •81.Поясніть, як змінювалася рад. Політика щодо укр.. Селянства протягом 20-зо-х рр. Хх ст..
- •82.Проаналізуйте основні напрямки сталінської політики. Прояви сталінської тот. Системи.
- •83. Зазначте,які літературні угрупування в Україні були ліквідовані протягом кіця 20-30-х . Поясніть,чим відрізнялося становище укр. Земель к складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у міжвоєнний час.
- •84. Проаналізуйте політичну ситуацію у Зах. Укр.,розкрийте зміст, форми, наслідки боротьби укр.. Пол.. Партій та громадськ. Організацій на цих теренах.
- •85.Охарактеризуйте культурно-просвітницький рух на західноукр. Землях у міжвоєнний період.
- •86. Порівняйте діяльність укр.. Пол. Партій, громадськ. Організацій в Польщі, Ремунії, Чехословаччині в міжвоєнний період.
- •87. Проаналізуйте перші кроки діяльності уряду зунр.
- •88. Поясніть, яку роль відіграли оун-упа у боротьбі з фашизмом та радянським тоталітаризмом під час Другої світової війни.
- •89. Порівняйте рух шестидесятників з правозахисним рухом 70-80-х рр.
- •90. Проаналізуйте політику рад. Уряду щодо дисидентів в Україні та поясніть до яких наслідків вона привела.
- •91. Дисидентський рух на Україні. Репресії 60 — 80-х рр.
- •92. Розкрийте причини розпаду срср, покажіть закономірність проголошення незалежності України, пошуки моделі соціально-економічного й політичного розвитку у 90-х рр. Хх ст., уроки пострадянської доби.
- •93. Розкрийте причини Лютневої революції в Росії та утворення Центральної Ради.
- •94. Поясніть, якими були причини поглиблення кризи радянської системи у 70-90-х рр. Хх ст. І яке значення вона мала в історії України.
- •Визначте основні напрямки соціально-економічної політики радянського уряду в Україні у 70-80-ті роки.
- •Охарактеризуйте прояви тоталітарної системи в Україні у 70-80-ті роки. Якими шляхами йшла перебудова в Україні.
- •Поясніть, якими були передумови здобуття Україною незалежності.
- •В чому на Вашу думку полягають труднощі у розбудові незалежності України.
- •99.Проаналізуйте зовнішньополітичний курс України у 90-х рр. Хх ст. – на початку хх ст.
- •100.Порівняйте соціально-економічну політику українських урядів після здобуття Україною незалежності.
- •101. Проаналізуйте зміст внутрішньої та зовнішньої політики Радянського Союзу за часів правління м. Хрущова та визначте її вплив на Україну.
- •102. Дайте оцінку політичній діяльності таких керівників радянської України як п.Шелест та в.Щербицький, поясніть, який вплив вона мала для подальшого розвитку українського суспільства.
- •103. Дайте оцінку сталінській політиці радянізації на теренах Західної України у повоєнний час.
- •104. Проаналізуйте основні напрямки та результати діяльності представників української еміграції у повоєнний час.
- •105. Дайте оцінку ідеологічним процесам в Україні у 40 – 50-ті роки хх ст.
- •106. Поясніть, які риси були притаманні післявоєнній економіці України в умовах посилення тоталітарно-бюрократичної системи.
- •107. Розкрийте причини та наслідки голоду 1946-1947 рр. В Україні
- •108. Поясніть, які причини призвели до посилення репресивного характеру повоєнної національної політики кпрс в Україні.
- •109. Хрущовська "відлига" в Україні (1953-1964).
- •110. Поясніть, як Жовтневий переворот 1964 р. У Москві вплинув на ситуацію в Україні.
- •112. Проаналізуйте основні здобутки української культури 60-х –90-х рр. Хх ст.
- •Проаналізуйте політичну та соціально-економічну ситуацію в Україні у часи перебудови.
- •Проаналізуйте передумови та основні етапи розвитку конституційного процесу прийняття нової конституції України, її основні положення.
- •Проаналізуйте шляхи трансфорамації політичної системи України протягом 90-х рр. Хх ст. – початку ххі ст
- •Поясніть, яким чином реформувалася українська система освіти після проголошення суверенітету України.
- •118. Дайте оцінку політичному та соціально-економічному курсу сучасної України та поясніть як відбувалися пошуки оптимальної моделі соціально-економічного і політичного розвитку в умовах незалежності.
108. Поясніть, які причини призвели до посилення репресивного характеру повоєнної національної політики кпрс в Україні.
Основу політичної структури України в повоєнний період складала партія. Знесилена війною, відроджуючи країну, вона відроджувала і себе. В першу чергу КП(б)У звернула увагу на необхідність швидкого відновлення своїх лав. Якщо чисельність комуністів в Україні в 1945 р. становила 200 тис., то на початок 1947 р. – 561 тис. (було досягнуто її довоєнної чисельності), на кінець 1950 – 716 тис., на початок 1953 р. – 782 тис. чоловік.
Але знов треба зазначити, що це відродження відбувалося в умовах тоталітарної системи. Головний орган ВКП(б) – Політбюро після війни працював несистематично. В кадровій політиці Сталін все робив сам. Він навіть визначав представництво від парторганізацій на ХІХ з’їзд партії.
На суспільному житті українського народу в післявоєнні роки відбилися догматизм і диктат, які зміцніли в умовах культу особи Сталіна, коли абсолютизвалися адміністративно-командні методі керівництва суспільним життям. В ідеології перемога над фашизмом використовувалася для насадження сталінізму. Відбулася не тільки сталінізація ідеології, але й сталінізація всього духовного життя. Все, що суперечило сталінізму, оголошувалось ворожим. Вийшла ціла низка постанов про літературу, театр, науку тощо. Це постанови “Про журнали “Звезда” і “Ленинград”, “Про кінофільм “Большая жизнь” та інші, які стали своєрідним сигналом нової ідеологічної атаки.
У повоєнний час в Україні теж починається хвиля ідеологічних репресій. Її перший напрям здійснювався під гаслом боротьби проти “націоналізму”. Вже у 1946 р. ЦК КП(б)У ухвалив ряд постанов “Про перекручення і помилки у висвітленні української літератури в “Нарисі історії української літератури”, “Про журнал сатири і гумору “Перець”, “Про журнал “Вітчизна” та інші. Всі ці документи, як правило, містили три ключові тези: критика “націонілізму”, заходи про надостатнє висвітлення у художній творчості проблем сучасності; заклик до розгортання більшовицької критики і самокритики.
Особливо активізувалась боротьба з “націоналізмом” із призначенням Л.Кагановича у 1947 р. на посаду першого секретаря ЦК КП(б)У. В серпні 1947 р. на пленумі Спілки радянських письменників було започатковано брутальну критику письменників: М.Рильського за доповідь “Київ в історії України”, твори “Мандрівка у молодість”, “Київські октави”, статтю “Річниця Шевченка”, Ю.Яновського через роман “Жива вода”, І.Сенченка за повість “Його покоління”.
Поштовхом до нової хвилі критики творчої інтелігенції стала редакційна стаття газети “Правда” від 2 липня 1951 р. “Проти ідеологічних перекручень в літературі”. У цій статті популярний вірш В.Сосюри “Любіть Україну”, написаний у 1944 р., називався в основі своїй ідейно порочним твором.
Переслідувалися не тільки письменники. Гострій критиці піддавалися представники мистецтва Б.Лятошинсский, М.Вериківсь-кий, К.Данькевич, О.Довженко. 1947 рік став часом посилення ідеологічної атаки на українських науковців. Л.Каганович створив групу для перевірки роботи Інституту історії Академії Наук України. У 1943-1944 рр. групою авторів цього інституту було видано “Нариси історії України”. Тепер їх звинуватили у відході від большивицького принципу партійності, у антинауковості, відродженні ключових ідей історичних концепцій В.Антоновича та М.Грушевського, у висвітленні історії України ізольовано від історії Росії.
Справжня ж суть усіх цих критичних зауважень полягала у відстоюванні офіційною владою монополії на трактування історичного процесу, що є однією з важливих умов функціонування будь-якої тоталітарної системи.
Засуджувались і вилучались з культурного й наукового обігу твори В.Винниченка, Б.Грінченка, М.Грушевського, М.Куліша та інших, які оголошувались “засновниками і провідниками буржуазно-націоналістичних” концепцій та шкіл. Послідовне відстоювання офіційною владою монополії на визначення пріоритетних напрямів у науці та тотальний ідеологічний контроль рельєфно прослідковуються у ході широкомасштабних дискусій з питань філософії, мовознавства, політичної економії, які було розгорнуто в 40-50-х рр. Прикладом диктату в науці стала сесія Всесоюзної Академії сільськогосподарських наук (серпень 1948 р.), яка піддала нищівній критиці генетику, що завдало величезної шкоди розвиткові сільського господарства. Другий напрям кампанії морально-політичного тиску на суспільство відкриває розгорнута з кінця 1948 р. боротьба проти “низькопоклонства” перед Заходом, а згодом – проти “космополі-тизму”. Ці кампанії переслідували ряд цілей: посилити культурно-ідеологічну ізоляцію країни, не тільки розколоти інтелігенцію, а до певної міри протиставити її іншим соціальним групам; розпалити шовіністичні та антисемітські настрої; відновити важливий фактор функціонування тоталітарної системи – образ внутрішнього ворога, що у роки війни дещо відійшов у тінь. Таким чином, ідеологічний наступ тоталітарного режиму наприкінці 40-х – поч. 50-х рр., зумовлений цілою низкою внутрішніх і зовнішніх чинників. Програмні ідеологічні кампанії були реакцією на розгортання і поглиблення “холодної війни”, засобом посилення культурно-ідеологічної ізоляції країни; формою зміцнення ідеологічного контролю за суспільними процесами; методом нейтралізації активної, патриотично настроєної національної еліти. І хоча ці кампанії не могли зупинити поступальності і духовного розвитку народу, вони суттєво гальмували його.