Тема 8. Зовнішній вигляд та імідж працівників грг та гостей

План:

1. Вимоги до зовнішнього вигляду і особистої гігієни персоналу

2. Формування іміджу

3. Одяг для чоловіків

4. Одяг для жінок

5. Важливість дрібних деталей

6. Гардероб спортивного відпочинку

7. Охайність і консерватизм, гармонія кольорів

Література:

1. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навч. посібник. — К, 1998. – 298 с.

2. Снітинський В.В. Діловий етикет у міжнародному бізнесі: Навчальний посібник / Снітинський В.В., Давальницька Н.Б., Брух О.О. – Львів: «Магнолія 2006», 2009. – 300 с.

3. Чмут Т.К. / Етика ділового спілкування / Чмут Т.К., Чайка Г.Л., Лукашевич М.П. - К.: МАУП, 2003. – 208 с.

1. Вимоги до зовнішнього вигляду і особистої гігієни персоналу

Зовнішній вигляд персоналу створює для гостя перше враження про ГРК. Тому всі співробітники повинні піклуватися про те, щоб виглядати нарядно, доглянуто, акуратно.

Якщо у дівчини волосся довше плечей, воно не повинне падати на обличчя, їх треба зібрати або підколоти заколкою.

Обличчя чоловіків повинні бути чисто поголені, вуса і бороди – доглянуті і підстрижені, проте носіння бороди допускається тільки для персоналу, що не контактує з гостями.

Взуття повинне бути зручним, у гарному стані, начищене до блиску.

Обов’язково передбачається користування дезодорантами і антиперспірантами, а при роботах, пов’язаних з фізичною працею, прийняття душу. Засоби особистої гігієни повинні використовуватись в міру і не дратувати.

Подих співробітників повинен бути завжди свіжим.

Якщо у ГРК передбачається форменний одяг, весь персонал повинен беззаперечно виконувати цю вимогу. Форма повинна бути чистою, акуратною, вигладженою. Носіння форменного одягу передбачає носіння іменного значка. Форма у жінок передбачає також панчохи нейтрального або чорного кольору, у чоловіків – шкарпетки чорного кольору.

Працівники, що контактують з клієнтами, повинні носити закрите взуття чорного кольору без прикрас, каблук жіночого взуття не повинен перевищувати 5 см.

Ювелірні прикраси повинні бути зведені до мінімуму. Вони повинні бути невеликого розміру і не кидатися в очі. Макіяж повинен бути неяскравим. Нігті – чисті, короткі, з манікюром.

2. Формування іміджу

Зовнішній вигляд і манери поведінки виявляються у сукупності, створюючи образ людини, який оцінює оточення. Образ, який свідомо формується з розрахунком на сприйняття його іншими, називають іміджем.

Імідж буває постійним і ситуативним, а елементами, які створюють імідж людини, є:

♦ візуальне сприйняття: фізична привабливість, манери, одяг та аксесуари;

♦ інтелектуальне сприйняття: особистісні характеристики, які виявляються під час спілкування та взаємодії;

♦ статусне сприйняття: професія, посада, становище у суспільстві;

♦ соціальний фон, особистісні характеристики оточення: сім’я, друзі, знайомі, колеги;

♦ моральні цінності та манери поведінки.

Формування іміджу відбувається за принципами:

♦ повторення: базується на властивості людської пам’яті: добре запам’ятовується та інформація, яка повторюється. Багаторазове повторення, як відомо, адаптує психіку людини до інформації, яка повідомляється;

♦ безперервного посилення впливу: цей принцип обґрунтовує підсилення аргументованого й емоційного звернення, наприклад: «Це тільки для вас…» або «Я — для вас …» тощо. Доведено, що поступове (а не вибухове) нарощування впливу сприймається більш позитивно. Поступове й безупинне підсилення впливу є передумовою очікуваних результатів;

♦ «подвійного виклику»: згідно з ним повідомлення сприймається не тільки й не стільки розумом. Найважливішу роль відіграють підсвідомі психічні процеси, емоційна сфера психіки людини.

Для того, щоб створити необхідний образ і завдяки цьому посилиш свій вплив на інших, необхідно:

• стежити за правильною осанкою (це створює образ упевненої в собі людини);

• зберігати спокійний темп рухів (не завжди довіряють тому, хто завжди спішить або дуже повільно рухається);

• уникати невигідних позицій, дотримуватися потрібної дистанції під час спілкування;

• використовувати міцний і короткий потиск руки при зустрічі як засіб встановлення контакту;

♦ дивитися в очі співрозмовникові;

♦ частіше посміхатися;

♦ не ігнорувати статеві, вікові та інші біологічні, соціальні особливості співрозмовників.

Мета будь-якого гардеробу – підкреслити найкращі риси і приховати найгірші. Одяг і весь вигляд повинні допомагати досягти мети в ділових справах. Одяг формує уяву про особистість зокрема і про організацію чи фірму в цілому, тому він не повинен відволікати увагу співбесідника від змісту розмови.

Одяг (зокрема спеціальний) спонукає людину приписувати іншій ті якості, які вона не проявила, але які асоціюються з відповідною соціальною роллю.

Форма одягу — найкраща характеристика людини, яка відображає смаки і звички особистості. У житті людини естетика костюма має не менше значення, ніж естетика поведінки. Неохайність в одязі рівноцінна моральному самогубству.