Соціологія — наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

У Міжнародній енциклопедії соціальних наук предмет соціології визначається як вивчення соціальних агрегатів і груп в їх інституціональній організації, інститутів та їх організації, а також причин і наслідків змін інститутів та соціальних організацій.

Соціологія - це наука, що вивчає конкретні прояви соціальної реальності у системі суспільних відносин.

Усі гуманітарні науки також вивчають суспільство у певній різноманітності явищ і процесів. Однак кожна з них вивчає свою особливу сторону або сферу об'єктивної реальності, специфічні тільки для даної науки закони і закономірності об'єктивної реальності, а також особливі форми прояву і механізми дії даних законів і закономірностей. Соціологія має безпосередній вихід на ряд суспільних і гуманітарних наук. Вона посідає загальне місце серед суспільних і гуманітарних наук, проте не є філософською наукою, оскільки має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності. Її висновки та узагальнення здебільшого мають частковий, а не універсальний характер.

Особливе місце соціології в системі суспільних і гуманітарних наук обумовлюється рядом факторів:

• вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структуру, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різних сфер.

• вона включає загальну соціологічну теорію (або теорію суспільства), яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук;

• всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включають соціальний аспект, тобто ті закони і закономірності, які досліджуються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються у діяльності людській;

• техніка і методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального виміру тощо, які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними і гуманітарними науками;

• склалась певна система досліджень, що проводяться на стику соціології та інших наук, які одержали назву соціальних досліджень (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-психологічні, соціально-демографічні та ін.)

Соціологія тісно переплітається із:

- соціальною філософією. З одного боку, остання є вищим теоретичним рівнем соціологічного знання, з іншого - є логічною основою соціології, оскільки конструює загальні принципи соціального буття, закони його функціонування і розвитку. Крім того, через соціальну філософію в соціологію переходять і загальні принципи буття (онтологія) і загальні принципи пізнання (гносеологія, логіка, методологія). В той же час соціологія, здійснюючи конкретний емпіричний аналіз суспільного життя у всій його багатоманітності, сприяє збагаченню понятійного апарату і предметного змісту соціальної філософії, а також конкретизації її положень і висновків на основі розширення і поглиблення їх зв'язку з реальним життям, практикою.

Вивчаючи взаємини людей у колективі, сім'ї, їх ставлення до праці, власності тощо, соціологія також використовує понятійний апарат, основні ідеї етики.

- соціальною психологією. Спільним предметом їх інтересу є проблеми соціальної поведінки індивідів та спільностей, потреби та інтереси, соціальні установки і ціннісні орієнтації, думки та настрої людей тощо. Соціальні психологи поряд з психологічними методами спостереження, лабораторного і природного експерименту, тестування широко застосовують соціологічні методи — анкетні опитування та інтерв'ю, контентаналіз, соціальний експеримент. Спільними проблемами дослідження для соціології і соціальної психології є. Однак при вивченні громадської думки соціолога цікавлять передусім закономірності формування громадської думки людей, які належать до певних соціальних груп, тоді як соціально-психологічні дослідження спрямовані на пізнання психологічних механізмів формування і виразу громадської думки.

- соціальною статистикою. — галуззю статистики, предмет якої - соціальна сфера суспільства, галузь соціальних відносин і процесів. Соціальна статистика забезпечує соціологію інформаційною базою для оперативного аналізу змін у соціальних відносинах і процесах, в орієнтаціях і поведінці верств і груп для підготовки науково обґрунтованих загальнодержавних і регіональних соціальних програм, поточної соціальної політики, розробки надійних прогнозів і проектів соціального розвитку. Однак сучасний стан соціальної статистики в Україні не може задовольнити потреби соціології щодо повноти і надійності інформації, її доступності. Щоб змінити цей стан, необхідним є розвиток теорії суспільства, його структури, різних галузей соціологічної науки, покликаний методологічно забезпечити вдосконалення соціальної статистики.

- правознавством. Вивчаючи особливості держави, її інститутів у регулюванні соціальної діяльності мас та особистостей, соціологія спирається на дані правових наук, в полі зору яких — юридичні норми, що законодавчо закріплюють певні відносини у державі, регулюють соціальну поведінку людей. Нині існує спеціальна соціологічна теорія — "соціологія права".

- математикою. Соціологія, особливо прикладна, ґрунтується на математичних знаннях і методах (законі великих чисел, певних константних залежностях і закономірностях між соціальними явищами). Широко застосовує соціологія математичні методи, вироблені кібернетикою, теорією інформації, теорією ділових ігор тощо. Створюються і спеціальні математичні методи й теорії (шкальний, факторний, причинний і латентний аналізи), пристосовані до специфіки соціологічного дослідження.

У процесі зближення емпіричної соціології і математики утворилась "математична соціологія" - спеціальна соціологічна теорія, в межах якої розробляються основні компоненти соціального аналізу, стратегія побудови соціальних моделей.

- історією. Об'єктом і предметом досліджень і історії і соціології є суспільство та закономірності його розвитку в їх конкретних проявах. І та і інша наука відтворюють соціальну дійсність в єдності необхідного і випадкового. Якщо історія відтворює (описує і пояснює) соціальні явища і процеси, що мали місце в минулому, то соціологія - ті, що спостерігаються в даний час. Як історія, так і соціологія мають справу, з одного боку, з наявними у суспільстві об'єктивними, незалежними від волі і свідомості людей закономірностями, які детермінують зміст, характер і напрям його розвитку, а з другого боку, з існуючими індивідуальними, неповторними явищами і процесами, які не можуть бути причинно-поясненими, але мають закономірний характер, суттєво впливають на "зигзаги" суспільства та його історії. Саме цей, другий вид закономірностей, і є предметом вивчення як історії, так і соціології. Як і соціологія, історія опирається на філософію, зокрема, на соціальну філософію. Соціологія історії покликана дати соціологічний аналіз історичного процесу.

- політологією. взаємозв'язок із соціологією виявляється в тому, що з'ясування закономірностей політичного життя є ефективним за умови розгляду суспільства як соціальної системи. Соціальні спільності, соціальні інститути і організації є важливими суб'єктами і об'єктами політики, а політична діяльність є однією з основних форм життєдіяльності особистості і її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві. Актуальними спеціальними соціологічними теоріями є соціологія політики, соціологія влади, соціологія міжнародних відносин та ін.

• педагогікою, яка має велике значення при вивченні соціологічних проблем освіти.

• економічною наукою, предметом якої є вивчення закономірностей і форм функціонування й розвитку відносин, що складаються в процесі виробництва, обміну й розподілу матеріальних благ. Оскільки спосіб виробництва є основою всіх соціальних відносин і процесів, умовою життєдіяльності людини, багато економічних досліджень безпосередньо змикаються з соціологічними студіями. І навпаки, соціологічні дослідження (соціологія праці, міста і села, економічна соціологія тощо) значною мірою ґрунтуються на результатах пошуку економічної науки.

Сьогодні соціологія спирається також на результати досліджень етнографії, етнології, демографії, культурології тощо. У процесі дослідження системи «людина — техніка» соціологія вступає у певні взаємовідносини і з технічними науками. Це стосується як окремих виробничих процесів, так і виробництва взагалі.

Отже, коло зацікавлень соціології як науки є досить широким і різноманітним, що значною мірою визначає структуру соціологічного знання.