1.3. Логістика як фактор підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

Розгляд логістики як фактора підвищення конкурентоспроможності передбачає, що наслідки прийнятих рішень у даній сфері повинні піддаватися виміру в плані їх впливу на функціональні затрати і на доходи від продажу товарів. У фірм, які взяли на озброєння логістичну концепцію, і побудували свою стратегію на її основі, спостерігається значне поліпшення показника, що віддзеркалює відношення прибутку, отриманого від продажу товарів і послуг, до інфестиційного капіталу.

Підприємства розвинених країн Європейського союзу, США практично не уявляють своєї діяльності без спеціальних відділів логістики. При обстеженні підприємств різних галузей ФРН, Нідерландів, Великобританії, Франції, Бельгії, Іспанії нерегулярне добове логістичне планування застосовують 57 % компаній, використання елементів логістики на семиденний термін з метою зниження витрат виробництва застосовують 20 % досліджуваних компаній, впровадження інтегрованої системи, що пов’язана із поставкою сировини, матеріалів, доставкою готової продукції до споживача – 23% компаній. На підприємствах, де почали використовувати логістичні технології, продуктивність праці робітників зросла на 9,9 %.

Витрати на логістику у світі складають в середньому 12 % вартості валового світового продукту, у т.ч. Сінгапурі – 14 %, ФРН – 13 %, Республіці Корея – 12,3 %, Японії – 11,5 %, США – 10,5 %. Підраховано, що кожного року розміри ринку логістичних послуг у світі зростають на 4-5%. За дослідженнями, що проводились британськими науковцями, у вартості товару (послуги), що уже знаходиться в споживача близько 70 % вартості складають витрати, пов’язані з логістикою. За оцінками фахівців, застосування логістики, призводить до скорочення запасів на 50-95%, термінів доставки - на 25-45%, загальної тривалості виконання замовлень - на 50-70%. Дослідження показують, що прибуток підприємства за таких умов зросте приблизно на 11%, рентабельність – на 15%.

Застосування логістики українськими підприємствами відоме з часів Радянського Союзу. У 1962 р. Новочеркаським електровозобудівним заводом була впроваджена “добово-комплектна система”, в основі якої лежала безперервна інформаційна система, що координувала усі підрозділи підприємства та забезпечувала пропорційність у їх роботі. Головною перешкодою широкого розповсюження подібних систем стала існуюча на той час державна централізована система матеріально-технічного забезпечення та розподілу. Отримати потрібну сировину, матеріали та доставити готову продукцію в потрібне місце в потрібний час практично було неможливим. Імовірність збою поставок сировини, матеріалів та доставок готової продукції була дуже високою.

Сьогодні українські підприємства застосовують поелементну логістику. Здебільшого вдаються до логістичних рішень, які стосуються окремих ланок діяльності або їх функцій: закупівля матеріалів, планування виробництва, формування запасів, організація транспортування тощо. Дуже рідко можна зустріти застосування логістичних підходів, які націлені на управління матеріальними потоками, наприклад організація управління транспортування, складування тощо. Логістика як один з основних факторів діяльності підприємства майже не застосовується. Використання логістичних концепцій щодо організації діяльності притаманне переважно українським підприємствам з іноземними інвестиціями. Такі підприємства організовують свою діяльність на засадах логістичної системи. Застосування поелементної логістики може мати негативні наслідки для підприємства. Неефективне вирішення проблеми виникає при конфліктності попередньої системи із елементами прогресивної логістичної системи. Щоб виправити такий недолік потрібно визначитись, яка система більше підходить для даного підприємства: система, що базується на традиційних методах організації діяльності чи логістична система, що спрямована на планування та управління єдиною системою підприємства, яка базується на принципі циркулювання.

Вплив логістики на витрати, пов’язані з продажем товарів – очевидний. У рамках логістичного підходу до даних витрат відносять витрати на виконання замовлень, що включають затрати на їх обробку, перевезення і складування вантажів, управління запасами, пакування та підтримуючу діяльність (забезпечення запасними частинами, післяпродажний сервіс). Очевидним є і вплив логістики на поліпшення стану фірми на ринку, що оцінюється, як правило, збільшенням їх частки на ньому і багато в чому залежить від ефективної пропозиції фірм конкурентоспроможного рівня обслуговування споживачів.

Логістика впливає майже на кожний аспект рахунку прибутків і збитків фірм. Тому відповідні зміни в логістичній стратегії впливають на фінансові результати діяльності і вносять свій вклад у забезпечення їх довготермінової життєздатності. Фірми, які взяли на озброєння логістичну стратегію, постійно аналізують її. Здійснюють також і старанний аналіз пррибутку інвестиційного капіталу, щоб переконатися у максимальній ефективності використання ресурсів.таким чином можна з пемним ступенем умовності кількісно визначити вплив логістики на співвідношення прибутку, отриманого від продажу товарів та інвестованого капіталу, оскільки доходи від логістичних послуг і витрати на логістичні операції є суттєвою частиною в сумарних доходах і витратах фірм.

Дослідження, виконані в сфері логістики для широкого діапазону ринків – від продовольчих товарів до капіталомісткої продукції, показали, що фірми-виробники і посередники мають достатньо широкі можливості для створення пріорітетних умов споживачам. Проте ці можливості можуть бути реалізовані лише в тому випадку, якщо функціонування логістики в повному обсязі орієнтовано на ринок.

За таких умов конкурентна перевага може виникати із здатності фірми через посередництво своєї логістичної діяльності добиватися: відмінностей у сегментації ринку, змін в економічному оточенні та ринкових вимогах, а також змін власних і чужих тактичних маневрів.

Політика фірм, спрямована на отримання доходів від логістичної діяльності, як правило, веде до збільшення прибутку. Дослідження закордонних спеціалістів показують, що вклад логістики в прибуток підприємств залежить від рівня обслуговування. При цьому спостерігають, що при досягненні рівня 90% і вище логістичні витрати починають випереджати зростання доходів від цього виду діяльності. Починаючи з 95%, ефект стає від’ємним.

Вище викладене дозволяє стверджувати, що мета логістики 90-х рр. виходить за межі скорочення витрат і збільшення прибутків. На даному етапі концепція конкурентоспроможності фірми полягає в отриманні конкурентної переваги за рахунок пропозиції додаткових послуг і підвищення їх якості з максимальним застосуванням логістичних принципів.