3.2. Гуцульські фестивалі

Гуцули - одна з етнографічних груп Українсь­кої нації, яка споконвіків проживає в цент­ральній частині Карпат у специфічних природо - кліматичних, рельєфних, соціально - економічних, історико - культурних та ін. особливостях. Все це по­значилось на життєво важливих сферах цієї групи українців. Важливе місце тут займала народна куль­тура, зокрема традиції, звичаї та інші її форми. Вони на Гуцульщині залишаються достатньо помітними і в наш час. Однак, процеси в сферах культури, як та­кож інших суспільних сферах, проходили тут надто складно в умовах колоніального гніту на різних істо­ричних етапах. Особливо непростим для Гуцульщини був період більшовицько - радянського режиму, ос­кільки вістря його імперсько - шовіністичної сокири в довоєнні 1939-41 рр. та післявоєнні роки спрямовува­лось на здійснення найбільш злочинних акцій терору: розстрілів, запроторень в концтабори, депортацій тощо.

З кожним роком Гуцульські фестивалі набували свого розвитку та вдосконалення, значно розширювалося коло учасників. Фестивалі «обростали» різними елементами матеріальної і духовної куль­тури гуцулів, наповнювались кращими надбаннями гуцульських традицій і звичаїв, збагачувався їх ес­тетично-мистецький зміст, патріотично - національна спрямованість, зростали чисельність учасників та кількість видів мистецьких дійств.

Крім концертних програм, на фестивалях, зокре­ма, зі створенням Гуцульської освітянської ради та філії «Гуцульщина» Інституту українознавства, куль­турно - мистецька сторона доповнюється науковими заходами. В їх рамках стали проводитись наукові кон­ференції, круглі столи, розширені засідання управи товариства «Гуцульщина», Гуцульської освітянської ради та інші заходи, на яких, крім проблем освіти, культури, природи, екології регіону Гуцульщини, значне місце відводиться і проблемам використання гуцульської етнопедагогіки, традицій і звичаїв гуцулів у навчально-виховному процесі закладів освіти Гу­цульського регіону тощо.

 В Гуцульських фестивалях відбувається процес відродження сімейної обрядовості, зокрема гуцульсь­ких традиційних весіль за гуцульським звичаєм.

На цьому ж, XI Гуцульському фестивалі у Верхо­вині, крім реального Гуцульського весілля, в програму фестивалю було включено ряд виступів колективів ху­дожньої самодіяльності, в яких відображено спільність і водночас специфічні особливості весільних традицій і звичаїв в різних місцевостях на Гуцульщині, їх представили фольклорні колективи с.Космач Косівського району, с.Говерла Рахівського району та с.Мишин Коломийського району. А самодіяльний фольклорний колектив «Березунка» с.Татарів Яремчанської міськради представив обряд «Гуцульське сватання». Народний самодіяльний фольклорно - етнографічний колектив «Арніка» с.Яблуниця Верхо­винського району висвітлив в композиціях «В ріднім краю на Покрову» гуцульські звичаї, пов'язані з відзначенням цього свята та в «Проводах на поло­нину» - давні звичаї гуцулів, пов'язані з відправкою худоби на літування в полонини, перебування її там протягом літа та осіннім поверненням додому.

Все це переконливо засвідчує про важливу роль фестивалів у національно - культурному відродженні Гуцульського краю, розвитку і збереженню гуцульсь­ких народних традицій і звичаїв. Це достатньо чітко видно сьогодні, з позицій 18 років незалежності Ук­раїни, позитивних наслідків їх проведення. За цей період фестиваль перетворився з пересічного міжрай­онного культурно-мистецького заходу у загальнодер­жавний і навіть міжнародний культурно - мистецький захід з участю найвищих державних посадових осіб: Президента нашої держави, а також чисельних гос­тей з різних регіонів України та із зарубіжжя.

Все це збулось завдяки ініціативі громадських організацій і насамперед Всеукраїнського об'єдна­ного товариства «Гуцульщина», інших наукових і гро­мадських інституцій, їх плідній співпраці з органами місцевої влади районів і міст, а згодом і регіонів, зок­рема Чернівецької та особливо Івано-Франківської обласних державних адміністрацій, обласних рад які не обмежились посиланням на це свято окремих по­садових осіб, переважно зі сфери культури, а поважали і активно включитись в підготовку і проведення Гуцульських фестивалів, надаючи чималу організа­ційну та матеріальну допомогу у цій важливій для соціально - культурного процесу в регіоні Гуцульщини справі. Цей добрий почин обласних владних струк­тур заслуговує на своє продовження, поширення та вдосконалення. Він засвідчив про свою ефективність у відродженні і розвитку краю, збереженні його куль­турних цінностей, піднесенні культурно - інтелектуаль­ного рівня людей. Важ­ливість їхньої ролі в цьому процесі, звичайно, неза­перечна і такою ж вона повинна залишатись і на подальші часи.

Фестиваль- ярмарок « Гуцульська бринза » створений в данину відродження традицій з виробництва сиру і овечого молока. Захід нагадує приголомшливе гуляння , оточене природним амфітеатром і зеленими вершинами гір . З давніх часів бринза визначала спосіб життя і побут горян та особливості їх сприйняття.

До сьогоднішнього дня приготуванням бринзи в Карпатських горах займаються тільки чоловіки , так як , на їхню думку , це справжнє мистецтво. Таємниці і особливості приготування гуцульської бринзи передаються з покоління в покоління. В основі цієї страви звичайно ж лежить найсвіжіше овече молоко , яке необхідно процідити , підлити до нього спеціальну сироватку - кляг і поставити на вогонь. Після того , як у верхній частині з'являться згустки сиру , його акуратно збирають і ставлять на сонце , для того , щоб випарувалася зайва рідина . Майже готовий продукт перетирають сіллю і маслом і подають до столу.

Жінки на святі виконують почесну роль господинь. Всім гостям фестивалю на святкових скатертинах вони подають свої частування.

Основною метою заходу є дегустація бринзи , вурди та будз , яку копітко готують місцеві умільці . Фестиваль починається з барвистого параду центральною вулицею Рахова , на якому місцеві жителі , озброївшись трембітами та цимбалами , зустрічають гостей . Туристи зможуть насолодитися достатком і гостинністю місцевих господинь , а також можуть спробувати самостійно приготувати бринзу.

Учасники « Гуцульської бринзи » одягнені у святкові національні вбрання . Після тривалого бенкету можна пуститися в танок з місцевими горцями або послухати національні пісні . За святковим столом можна побачити велику кількість куль бринзи , а також страви з картоплі , кукурудзу , фанки , банош та традиційну горілку. Колись давним-давно це свято відзначали тоді , коли проводжали пастуха на пасовисько . Йому необхідно було гарненько підкріпитися і запастися провізією , для того щоб годувати своїх людей. Згодом , святкування було перенесено на осінь , і фестиваль перетворився на зустріч вівчарів , які поверталися з великою кількістю бринзи і вурди .

Міжнародний гуцульський фольклорно - етнографічний фестиваль проводиться щороку , починаючи з 1991 року , збираючи тисячі гостей з усіх куточків Гуцульщини та з самих різних міст і країн , у тому числі з Росії , США , Канади , Естонії , Румунії , Польщі , Хорватії , Словаччини , Молдови.

Міжнародний гуцульський фестиваль під час фестивалю у Косові можна по- справжньому зануритися в цікавий світ карпатських горців , які прославилися як найталановитіші майстри народних ремесел і народного музичного мистецтва. Виставки , ярмарки , виступи музичних , танцювальних , театральних колективів , майстер -класи з самим різним художнім промислам - програма фестивалю різноманітна та захоплююча .

Особливої ​​уваги заслуговує музичний напрям фестивалю , в рамках якого проходять конкурсні виступи хорових колективів , оркестрів народних інструментів , солістів- інструменталістів на народних гуцульських музичних інструментах і вокальних ансамблів. Не менш цікаві й виступи фольклорно - етнографічних колективів , самодіяльних театрів , читців- декламаторів , гумористів і танцювальних колективів. Щорічно в рамках п'яти номінацій ( хорове мистецтво , хореографія , народні інструменти , акторську майстерність і інструментальна музика) визначаються найталановитіші учасники фестивалю. З великим інтересом гості фестивалю беруть участь у різних народних гуцульських забавах і конкурсах , відвідують спортивні змагання , на яких виступають гуцульські силачі .

Міжнародний гуцульський фестівальПобивав на фестивалі , можна у всій повноті відчути самобутність гуцульського мистецтва , побачити багато цікавого і незабутнього , набратися найяскравіших вражень. Створювані руками гуцульських майстрів твори з дерева , шкіри , металу , кераміки та вовни представляють величезний інтерес і художню цінність - недарма Косівський базар вважається найвідомішим сувенірним ринком у всій Україні ! На фестивалі гуцульське мистецтво представляють як народні умільці , так і професійні художники.

У всіх, хто проводить свій відпочинок в Косові під час фестивалю , ці кілька днів залишають найяскравіші враження . Побачивши твори майстрів і художників , почувши музичне та пісенне мистецтво гуцулів , стає очевидним, чому багата культурна спадщина цього народу необхідно берегти , зберігати і підтримувати. Міжнародний гуцульський фольклорно - етнографічний фестиваль у місті Косові - відомої пам'ятки Карпат - це яскраве і цікаве захід, який обов'язково варто відвідати всім , хто цікавиться культурою і мистецтвом різних народів світу.

3.3. Перспективи розвитку подієвого туризму в Україні

Останнім часом популярність придбав подієвий туризм. Що це за туризм запитають багато мандрівники. Напевно кожен з нас хотів відвідати гуморину в Одесі , джазовий фестиваль у Коктебелі , Таврійські ігри у Новій Каховці , Казантип.

Одного бажання мало. Відразу виникає безліч питань: чим дістатися , де зупинитися, що ще можна відвідати після заходу і т.д. І запал зменшився, а особливо якщо вам не 18 років і хочеться , що б відпочинок був не тільки насиченим від побачених вражень , але і комфортним .

Саме таким туристам туристичні фірми та пропонують подієвий туризм. Вони формують туристичні групи , організовують переїзд , поселення , допомагають з оформленням віз (іноземним туристам) , а головне надають квитки на всі заходи , які включає тур. Крім того туристичні фірми можуть оформити і доставку квітів . Зокрема це може бути і доставка квітів по Києву . Вартість такого туру може бути в кілька разів дешевше , ніж самостійна поїздка.

Найбільш популярними серед українців є тури на основні футбольні матчі , боксерські бої , гонки « Формули 1». Але все ж , туристичні фірми намагаються привернути увагу туристів і до решти значущим заходам , які проходять як на території України , так і за її межами. Ну і , звичайно ж , радує , що багато іноземців з радістю їдуть в Україну саме для відвідування певних культурних заходів. Так починає набирати обертів організація таких турів для школярів або студентів . Відвідати музеї Петербурга або замки і фортеці Львова всією сім'єю досить складно, тут свою роль відіграють багато факторів. А відправивши дитину в такий тур , ви подаруєте йому море вражень.

ВИСНОВОК

Слід зробити висновок, що подієвий туризм є перспективним видом туризму з невичерпним ресурсним потенціалом. Однак існує ряд проблем, які потрібно вирішувати на державному рівні. Це молодий і не досить розвинений вид рекреації на теренах нашої держави. Україна мусить розвивати цей напрямок як державному так і міждержавному рівнях, оскільки завдяки цьому розширюватимуться культурні контакти з різними державами, а це можливість «знайомства культур», економічно розвиватимуться регіони, де проходитиме та чи інша подія.

Фестиваль – це дуже цікавий вид рекреації, оскільки може об’єднувати в собі різноманітні програми, такі як: оздоровчі, спортивні, музичні, екологічні, освітні, виставкові та програми в стилі «етно».

Організовуючись як культурні осередки, фестивалі є показниками інтенсивності та якості цивілізованого життя країни, сприяють його активізації, визначають напрями розвитку, формують нові ідеї, відкривають нові обрії творчої діяльності, формують новий регламент культурного життя. Сучасні українські фестивалі є важливим елементом розвитку і самоорганізації суспільства, територіальних громад, професійних груп. Фестивалі дають можливість організувати спілкування багатьох людей за інтересами, здійснюючи при цьому міжкультурні діалоги.