Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PRIVATNIJ_VISchIJ_NAVChAL_NIJ_ZAKLAD.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
85.76 Кб
Скачать

2.2 Вплив „Помаранчевої революції” на туристичні потоки в України

Вихід України на міжнародну арену, як самостійної держави, створює всі   умови для розвитку туризму, що сприяє міжнародному співробітництву та інтеграції в світову економіку. Необхідно відзначити, що довгий час туристичні фірми країни працювали в абсолютній більшості на вивіз туристів, а отже і капіталу. Причиною цього стола відсутність туристичного продукту, який би зацікавив не тільки  українських громадян, а й іноземних туристів.

В цих умовах, вирішальну роль для Україні зіграв подієвий  туризм, який передбачає задоволення потреби людини у відвідинах якого-небудь конкретного заходу.

Після подій «Помаранчевої революції» до України почало їхати все більше гостей. У 2005 році їх кількість збільшилась на 15%. Зростання потоку туристів прогнозували ще під час «помаранчевої революції». Туроператори називають її потужною іміджевою акцією, вимір якої – $1 млрд. Саме стільки повинна була б витратити Україна на свою рекламу у всьому світі, якщо б цього не зробили «помаранчеві» події.

Ці передумови і є тими центрами тяжіння, які приваблюють туристів і зумовлюють потенціал туристичного бізнесу в Україні, можливості проведення комплексу комерційних заходів з метою отримання прибутку від  подієвого туризму.

Розвиток подієвого туризму ґрунтується на залученні широкого контингенту туристів, мотивом подорожі яких є події культурного або спортивного життя міста, або країни. Розробка і проведення важливих знакових заходів культурного, наукового, спортивного характеру, нових святкових програм, конференцій, конгресів, "круглих столів" привернуть велику кількість учасників і гостей з України, країн близького та далекого зарубіжжя.

У цілому в Україні є реальні можливості для активного розвитку подієвого туризму як однієї із складових частин загального механізму туристичної діяльності, але необхідно, як це зазначено в Законі України «Про туризм», забезпечити раціональне використання та збереження туристичних ресурсів. Адже, подія, як туристичний ресурс, має яскраво виражений мультиплікаційний ефект - вона "змушує" розвиватися різні сектори туристичної індустрії для ефективнішого використання власного потенціалу. Виразним прикладом цього є проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу у 2012 році.

Виконання затвердженої "Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу" надасть національній туристичній індустрії потужного імпульсу для прискореного розвитку. Серед запланованих завдань, які матимуть безпосередній вплив на туризм виділяються такі:

- реконструкція існуючих і будівництво нових готелів та інших закладів розміщення туристів на 36,5 тис. місць, із яких 15,5 тис. припадає на Київ;

-створення близько 50 туристично-інформаційних центрів та пунктів;

-розроблення 60 спеціальних туристичних маршрутів;

- створення національного туристичного Інтернет-порталу;

-видання національного туристичного путівника українською та основними європейськими мовами;

- ремонт і реставрація більше 100 будівель театрів, музеїв, споруд на території на-ціональних заповідників, парків культури і відпочинку, об'єктів архітектурної спадщини;

-виготовлення інформаційно-рекламної продукції основними європейськими мовами про Україну та області, на території яких проводитиметься фінальна частина чемпіонату, таких як буклети, каталоги, путівники, карти.

Не піддається оцінюванню надзвичайно сильний опосередкований вплив на розвиток туризму від реалізації інших пунктів даної програми, таких як будівництво, реконструкція та ремонт автомобільних доріг, аеропортів, залізниць, облаштування державного кордону і митних переходів, випуск сувенірної продукції з національною символікою та багато іншого без чого неможливе проведення фінальною частини Євро-2012 і належне обслуговування сотень тисяч уболівальників і туристів. Реалізація хоча б частини з намічених програмою завдань, підніме туристичну індустрію країни на якісно вищий щабель розвитку.

Отже, в українській туристичній індустрії поступово формується культура відродження, створення, накопичення і використання подієвих ресурсів. Це впливає на формування тимчасових туристичних потоків та їх просторову організацію, урізноманітнює національний туристичний продукт, стимулює розвиток обслуговуючих супутніх виробництв. Розвиток подієвого туризму відіграють велику роль у зміцненні миру в усьому світі, розширенні торгового, наукового та культурного співробітництва, встановленні добрих відносин між державами.

Україна стає дедалі привабливішою для туристів з інших країн. За останні півроку країну відвідали понад сім мільйонів іноземців, переважно з країн СНД та ЄС.  Бажаючих побувати в Україні помітно побільшало після Помаранчевої революції. Пізніше увагу туристів привернуло ще і Євробачення.  За даними державної служби туристів і курортів, за останні півроку Україну відвідало понад сім мільйонів іноземних туристів – на півмільйона більше, ніж торік.  Більше половини – це громадяни СНД, трохи менше людей із країн ЄС і лише кілька відсотків з решти країн світу.  Проте експерти кажуть, що потік туристів в Україну збільшується дуже повільно. Тут досі мало робиться для того, аби привабити іноземців.  Інфраструктура, необхідна для комфортного перебування та пересування людей по країні, ще нерозвинена. Мало тих, хто працює в сфері обслуговування, розмовляють англійською.  Але попри це багато європейців, які звикли до якісного відопочинку на світових курортах, їдуть в Україну.  Вони скаржаться на поганий український сервіс та дорогі готелі, зате їм тут подобаються екзотика, дешеві алкогольні напої, смачна їжа та давня історія.  В І півріччі 2006 року Україну відвідали 7,5 млн. іноземних туристів, що на 8% (або на 590 тис. осіб) більше, ніж за аналогічний період 2005 року, а також більше, ніж за весь 2000 рік. Приватні поїздки складають 83% (або 5 млн. 612,7 тис. осіб), службові, ділові поїздки і поїздки з метою навчання - 11% (або 811,3 тис.). Туристичні, релігійні поїздки, а також культурний і спортивний обмін склали 6% (або 446,7 тис. осіб). 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]