Міністерство освіти і науки України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕНІСОВА Ольга Олександрівна

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В ЮРИДИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

ББК 67

Д 33

Рецензенти:

В. Л. Ревенко, д-р екон. наук, проф.

(Міжнародний центр інформаційних систем і технологій НАН МОН)

С. П. Ріппа, д-р екон. наук, проф.

(Академія державної податкової служби України)

Гриф надано Міністерством освіти і науки України

Лист № 14/18.2-1932 від 22.10.02

Денісова О. О.

Д 33 Інформаційні системи і технології в юридичній діяльності: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 315 с.

ISBN 966–574–481–Х

У посібнику розглядаються теоретичні положення інформаційних систем і технологій. Визначаються шляхи використання в юридичній діяльності експертних систем, систем підтримки прийняття рішень, Інтернет-технологій. Аналізуються проблеми і засоби захисту інформації, системи автоматизації діловодства та ділових процесів, системи електронної комерції. Розглядаються правові інформаційно-пошукові системи. Докладно описано інформаційні системи органів законодавчої та судової влади, прокуратури, Міністерства юстиції і Міністерства внутрішніх справ.

Призначений для студентів юридичних спеціальностей.

© О. О. Денісова, 2003

ISBN 966–574–481–Х © КНЕУ, 2003

Навчальне видання

ДЕНІСОВА Ольга Олександрівна

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В ЮРИДИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Навчальний посібник

Редактор О. Бондаренко

ХудожникТ. Зябліцева

Технічний редактор Т. Піхота

Коректор Н. Серафін

Верстка О. Бабич

ЗМІСТ

Вступ................................................ 3

Розділ 1. Основи інформаційних систем і технологій

1.1. Концепція інформатизації в Україні 5

1.2. Розвиток інформаційних технологій 7

1.3. Поняття та етапи розвитку інформаційних систем......................................... 9

1.4. Структура інформаційних систем 11

1.5. Класифікація інформаційних систем 15

1.6. Правова інформація як основа організації інформаційного забезпечення правових ІС............. 18

1.7. Системи підтримки прийняття рішень в юридичній діяльності............................. 22

1.8. Правові експертні системи 27

Контрольні запитання і завдання 32

Розділ 2. Основи телекомунікаційних технологій

2.1. Основні поняття комп’ютерних мереж 34

2.2. Класифікація комп’ютерних мереж 36

2.3. Концепція побудови, адміністрування та сервіси Інтернет................................. 43

2.4. Використання сервісу World-Wide Web 58

2.5. Забезпечення анонімності роботи в Інтернет....................................... 65

2.6. Організація корпоративних комп’ютерних мереж. Інтранет................................. 67

Контрольні запитання і завдання 70

Розділ 3. Технології захисту інформації

3.1. Проблеми захисту інформації в сучасних ІС............................................ 72

3.2. Основні види комп’ютерних злочинів 77

3.3. Комп’ютерні віруси як загроза інформаційним системам.......................... 82

3.4. Засоби захисту інформації 85

3.5. Організація захисту комп’ютерних інформаційних

систем........................................ 100

Контрольні запитання і завдання 104

Розділ 4. Системи автоматизації ділових процесів та управління документами. Електронна комерція

4.1. Системи автоматизації діловодства і документообігу................................. 106

4.2. Системи автоматизації ділових процесів............................................. 114

4.3. Сутність, системи та учасники електронної комерції...................................... 118

4.4. Держава як учасник електронної комерції............................................. 127

4.5. Віртуальне підприємство і віртуальний офіс.......................................... 132

Контрольні запитання і завдання 136

Розділ 5. Правові інформаційно-пошукові системи

5.1. Концепція організації інформаційно-пошукових

систем........................................ 138

5.2. Комп’ютерна правова система «ЛІГА:ЗАКОН»................................. 144

5.3. Правова інформаційно-пошукова система

«Нормативні акти України»....................... 149

5.4. Організація пошуку правової інформації в Інтернет...................................... 152

5.5. Закони та підзаконні акти України в Інтернет...................................... 159

5.6. Глобальна мережа правової інформації GLIN......................................... 164

5.7. Пошук документації з Європейського законодавства

в Інтернет..................................... 169

Контрольні запитання і завдання 176

Розділ 6. Інформаційні системи законодавчих органів

6.1. Основні напрями реалізації проектів з теледемократії.................................. 178

6.2. Інформаційно-технічний комплекс «РАДА»...................................... 180

6.3. ІС «Законопроект» 183

6.4. Електронний інформаційний бюлетень............................................. 189

6.5. Бази даних правової інформації Верховної Ради України.................................. 191

6.6. Інформаційно-аналітична система «Вибори»..................................... 193

6.7. Проблеми і перспективи Інтернет-виборів............................................. 195

Контрольні запитання і завдання 203

Розділ 7. Інформаційні системи органів юстиції України

7.1. Концепція створення єдиної інформаційної системи органів юстиції України........ 205

7.2. Єдині та Державні реєстри Міністерства юстиції....................................... 207

7.3. Багаторівнева ієрархічна ІС «РАГС» ............................................. 232

Контрольні запитання і завдання 234

Розділ 8. Інформаційні системи органів судової влади, прокуратури, судової експертизи

8.1. Інформаційні системи судових органів............................................. 236

8.2. Корпоративна інформаційна система органів

прокуратури України 253

8.3. Комп’ютерні технології в судовій експертизі..................................... 268

Контрольні запитання і завдання 277

Розділ 9. Інформаційні системи органів внутрішніх справ

9.1. Проблеми і концепція розвитку ІС ОВС України....................................... 279

9.2. Рівні та склад інформаційних обліків............................................. 284

9.3. Оперативно-розшукові обліки 288

9.4. ІС Державної автомобільної інспекції............................................. 295

9.5. Єдина державна автоматизована паспортна система України................................ 297

9.6. Географічні інформаційні системи ОВС України....................................... 304

Контрольні запитання і завдання 312

Стрімкі зміни у сфері сучасних комп’ютерних технологій призводять до того, що недавня реальність і прогнози сьогодні здаються смішними. «Я думаю, що на світовому ринку може знайтися попит на 5 комп’ютерів» — висловився у 40-х роках минулого століття Том Ватсон, засновник фірми IBM. «Немає ніяких підстав вважати, що хто-небудь захоче мати комп’ютер у себе вдома» — 1977 року був упевнений Кен Олсон, засновник корпорації Digital Equipment. «640 кілобайт пам’яті більш ніж досить для будь-кого» — був переконаний у 1981 році засновник і голова корпорації Microsoft Біл Гейтс.

Комп’ютерна ера почалась 1951 року. Тільки через 11 років фірма IBM запропонувала на ринку перший вінчестер, і лише в 1970 році було розроблено дискету. А сьогодні комп’ютерна грамотність є настільки важливою частиною освіти кожної людини, як вміння читати і писати. Але мінімального набору знань і навичок роботи на персональному комп’ютері замало для того, щоб вижити у світі, де інформація перетворюється на зброю, а економіка стає електронною, поширюється дистанційна освіта та інформаційний кримінал, будуються інформаційні міста та кіберпростір, інформаційно-комунікаційні технології впливають на державне управління і змінюють повсякденне життя кожного громадянина.

Суспільство стає інформаційним — підвищується роль інформації і знань, збільшується частка інформаційних про­дуктів і послуг у валовому внутрішньому продукті, удосконалюється вже розвинута інформаційно-комунікаційна інфраструктура, формується глобальний інформаційний простір. Це виклик для кожного.

Фахівці практично всіх сфер сьогодні працюють в умовах інформаційних перенавантажень. Єдиний спосіб впора-

тися з ними полягає у використанні нових інформаційних технологій, які змінюють не тільки процеси створення, передавання, оброблення інформації та прийняття рішень на її основі, а й усю діяльність підприємства, організації чи установи.

Очевидно, що правознавець повинен знати, як можна застосувати інформаційні технології у своїй роботі та які правові інформаційні системи вже створено й упроваджено. Але незалежно від майбутнього місця роботи йому необхідні знання про комп’ютерні технології загалом, про тенденції комп’ютеризації та інформатизації, про інформаційні системи підприємницьких фірм, банків, органів державної влади та ін. Без цього юрист не може ефективно виконувати свої функції, завдання.

Більш того, інформатизація викликає принципово нові проблеми, що потребують правового регулювання. Юридичні питання електронного документообігу та мережі Інтернет, застосування криптографічних засобів і цифрової готівки, забезпечення секретності електронного листування та охорони авторських прав на програмне забезпечення, боротьби з кіберзлочинністю та ін. зумовили появу того, що називають «інформаційне право», «комп’ютерне право» або «право з інформаційних технологій», «телекомунікаційне право». Це сфера діяльності кваліфікованих, талановитих юристів, готових до найнеймовірнішого майбутнього.

Пропонований навчальний посібник має за мету допомогти студентам засвоїти основи інформаційних систем і технологій, а також підходи до їх використання в діяльності органів законодавчої та судової влади, прокуратури, Міністерства юстиції і Міністерства внутрішніх справ. Перелік джерел, використаних під час підготовки посібника та рекомендованих для більш поглибленого вивчення дисципліни, наведено наприкінці кожного розділу.

ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНИХ

СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ

1.1. Концепція інформатизації в Україні

Інформатизація — сукупність взаємозв’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-тех­нічних, виробничих процесів, що мають на меті створити умови для задоволення інформаційних потреб громадян і суспіль­ства завдяки розробці, розвитку й використанню інформаційних систем, мереж, ресурсів та технологій, які базуються на застосуванні сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки. Часто термін «інформатизація» вживається разом із терміном «комп’ютеризація», який позначає процес розвитку та впровадження комп’ютерів, що забезпечують автоматизацію інформаційних процесів і технологій у різних сферах людської діяльності.

Наприкінці XX століття інформатизація стала важливою галуззю економіки розвинених країн і визначальною сферою суспільного життя, оскільки дає змогу заощаджувати основні види ресурсів, забезпечувати ефективне адміністративне і господарське управління та знижувати соціальну напруженість. Із цього погляду інформатизація стає важливою функцією держави, фактором забезпечення її безпеки та суверенітету.

Нормативно-правове та нормативно-технічне забезпечення процесу інформатизації в Україні почалося після ухвалення 1998 року Законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації» та «Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 1998—2000 роки». Окрім цього, було ухвалено низку інших нормативних актів Кабінету Міністрів України та Указів Президента України.

Закон України «Про інформацію» визначає (а деякі статті Конституції України посилюють) основні принципи державної політики в галузі інформатизації:

інформаційна свобода — «Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір» (ст. 34 Конституції України);

невтручання в особисте життя — «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди...» (ст. 32 Конституції України);

відкритість і доступність інформації — «Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе...» (ст. 32 Конституції України), «Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення...» (ст. 57 Конституції України);

інформаційна безпека — обмеження інформаційної свободи, відкритості й доступності інформації, режим використання персональних даних в інтересах національної безпеки, економічної доцільності й захисту прав інших людей (статті 32, 34 Конституції України);

право власності на інформаційні ресурси та підтримка різних форм власності;

відповідальність власників інформаційних ресурсів за якість інформації та порушення під час роботи з інформацією;

роль держави у формуванні й реалізації політики інформатизації та інформаційної безпеки;

гармонізація українського інформаційного законодавства із законодавством інших країн.

Згідно з відповідною Національною програмою основні напрями інформатизації в Україні такі: розроблення політики та організаційно-правове забезпечення інформатизації; формування національної інфраструктури інформатизації; інформатизація стратегічних напрямів розвитку державності, безпеки та оборони; інформатизація процесів соціально-економічного розвитку; інформатизація пріоритетних галузей економіки; інформатизація фінансової та грошової системи, державного фінансово-економічного контролю; інформатизація соціальної сфери; інформатизація в галузі екології та використання природних ресурсів; інформатизація науки, освіти і культури; міжнародне співробітництво.

Національна програма інформатизації передбачає виконання низки галузевих і регіональних програм та проектів. Зокрема, планується створювати й розвивати інформаційно-аналітичні, обчислювальні та автоматизовані системи, центри й мережі у правовій сфері.

Процес створення оптимальних умов щонайповнішого задоволення інформаційно-правових потреб органів суду, прокуратури, юстиції, Міністерства внутрішніх справ та інших правоохоронних органів завдяки ефективній організації та використанню інформаційних ресурсів визначається як правова інформатизація. Часто це поняття охоплює також процес створення всіх необхідних умов для забезпечення правовою інформацією органів влади, організацій, суб’єктів господарської діяльності та громадян.

Отже, правова інформатизація — це інформатизація правотворчої та правореалізаційної діяльності, а також правове забезпечення процесів інформатизації.

Основні принципи реалізації проектів з інформатизації такі:

принцип відкритості політики — усі головні заходи в інформаційній сфері мають відкрито обговорювати фахівці, а їхні думки мають враховуватись під час прийняття рішень;

принцип рівності інтересів — інтереси всіх учасників інформаційної діяльності мають бути враховані однаковою мірою не­залежно від їхнього суспільного стану, форми власності та державної приналежності;

принцип системності передбачає декомпозицію системи на складові (компоненти), кожну з яких можна автономно розробляти й упроваджувати, забезпечуючи єдність технічної політики;

принцип пріоритетності вітчизняного виробника — за однакових умов пріоритет віддається конкурентоспроможному вітчизняному виробникові інформаційно-комунікаційних засобів, продуктів і послуг;

принцип соціальної орієнтації — основні заходи мають бути спрямовані на забезпечення соціальних інтересів громадян України.

Засобами інформатизації є електронні обчислювальні машини (ЕОМ), програмне, математичне, лінгвістичне та інше забезпечення, інформаційні системи або їхні окремі елементи, інформаційні мережі та мережі зв’язку, що використовуються для реалізації інформаційних технологій. Саме інформаційні системи й технології є предметом подальшого розгляду.