1. Види норм I нормативів. Методи нормування працi. Порядок розрахунку нормативів трудомiсткостi управління

Нормування працi – встановлення мiри витрат працi на виконання визначеного обсягу робіт у даних органiзацiйно-технiчних умовах.

Завданням нормування працi є визначення трудомiсткостi робіт i необхідної для їхнього виконання чисельності працiвникiв.

Вимоги до нормування управлінської працi

1. Встановлення науково обґрунтованої системи нормування працi.

2. Розширення сфери застосування нормування працi

3. Удосконалення норм і нормативів на основі досягнень наукової органiзацiї працi.

4. Зниження витрат на розробку нормативних матерiалiв

Рис. 4.1. Види норм з урахуванням специфіки праці

Рис. 4.2. Методи нормування управлінської праці

Рис. 4.3. Завдання нормування управлінської праці

2. Особливості часу як ресурсу

	На відміну від інших ресурсів, його Неможливо	Купити
		Зберігати
		Накопичити
Час – унікальний ресурс		Замінити чимось іншим
		Передати
		Примножити
		Збільшити обсяг

Той, хто дозволяє вислизати своєму часу, випускає з рук своє життя. Той, хто тримає в руках свій час, тримає в руках своє життя».

(Алан Лекейн)

«Немає нічого більш легкого, ніж бути зайнятим, і немає нічого більш важкого, ніж бути результативним».

(Аллен Маккензі)

«Кожна робота потребує стільки часу, скільки є на її виконання».

(Паркінсон)

«Час – самий обмежений капітал, і якщо не можеш розпоряджатися ним, не зможеш розпоряджатися нічим іншим».

(Пітер Друкер)

3. Облік та аналіз робочого часу. Самофотографiя робочого дня.

Рис. 4.4. Класифікація видів робіт для аналізу змісту роботи менеджера

Принципи техніки ведення обліку робочого часу

1. Виявлення простоїв, повільності, витоку часу як основна обґрунтованих реальних планів у майбутньому;

2. Навчитися планувати час – трудова перемога;

3. Вивчення засобів роботи;

4. Зміна або коректування плану внаслідок ґрунтового аналізу витрат часу;

5. Врахування всіх витрат – перевірка твердості рішення раціонального організовувати свій час.

Аналіз втрат часу та перешкод

Рис. 4. 5. Аналіз втрат часу та перешкод

Рис. 4.6. Інвентаризація робочого часу

Напрями аналізу робочого часу, самофотографії

1. Порівняння фактично зробленого і запланованого;

2. Підсумовування часу, витраченого на кожну проблему або вид роботи і порівняння обсягу витраченого часу з результатом, який досягнуто за цієї справою. Якщо на проблему (завдання, справу) витрачається більше часу, ніж бажано, слід визначити причину цього;

3. Розрахунок структури робочого часу видами діяльності (питома вага);

4. Аналіз рутинної праці;

5. аналіз витрати часу та годин перешкод (причини вимушених перерв та відволікань, їх частоту);

6. Порівняння службового навантаження з власним індивідуальним ритмом працездатності.