1 Автори архитектурно-худржественного рішення повинні 1 ролировать хід роботи, розв'язувати виникаючих проблемы 1 жественно-эстетического характеру,

; Особливої уваги вимагає рішення принципових у ;; оформлення текстового коментарю в . У перву 1 редь, необхідно знайти оптимальні пропорції між текс 1 і образотворчим матеріалом• В історичних експозиціях ; шое значення придается пошуку шляхів і засобів підвищений інформативності, щоб уникнути перенасиченості текс1 допоміжними матеріалами• Ця проблема зважується з ными зусиллями наукових співробітників і художників, У монт< аркушах фіксується місце кожного тексту і характер його з ления, У сучасних експозиціях широко застосовують типографський шрифт, машинописний, особливо виконаний на специаль-ных апаратах, накладні штамповані букви• Як правило, використовують сучасний шрифт, уникаючи зламів букв і вычур-ности, але припустима і стилізація під визначену епоху, якщо це не утрудняє читання текстів відвідувачами• Для этикетажа передбачають систему шрифтів відповідно до змісту інформації і вказівками наукових співробітників• Величина шриф-та залежить також від розміщення етикеток• Якщо їх неможливо чи прочитати в тематичному комплексі багато дрібних предметів, необхідно об'єднати їх у блоки, де пронумеровані назви предметів, а цифрова індексація дана поруч з експонатами,

До складу технорабочей документації крім монтажних лис-тов входять авторські розробки художньо-конструкторських рішень устаткування, прокладки комунікаційних ліній ддя висвітлення і кріплення експонатів, авторські пропозиції до ин-женерным рішень опалення, вентиляції і пожежно-охоронній сигналізації. Створення художником-проектантом эскизно-техни-ческих креслень на найбільш важливі вузли устаткування дає можливість остаточно вирішувати питання уніфікації, стилю, матеріалів, характер покриття, висвітлення• Без цих даних не" можливо домогтися бажаних результатів при розробці конст-руктивных креслень і, отже, виконання устаткування в натурі• Конструкторські рішення, як правило, виявляються більш успішними на тих підприємствах Художнього фонду, де маються свої групи конструкторів, що, працюючи в еди-ном колективі з художниками, придбали досвід у специфічній області створення музейних експозицій, При сучасному рівні проектування, з необхідністю участі спеціалізованих майстерних і навіть промислових підприємств у створенні екс-позиції, у творчій групі повинний бути ведучий конструкторючи-працюючи в тісному контакті з художником-проектантом по созда-нию креслень устаткування, він контролює його виготовлення на підприємствах і установку в музейних залах, що гарантує необхідну високу якість•

Таким чином, до складу технорабочей документації входять розробки робочих креслень на всі конструктивні елементи і усі види музейного устаткування, а також ескізи макетів, дио-рам, науково-допоміжного ілюстративного матеріалу, живо-писных панно, монументально-декоративних елементів оформле-ния музею• Багато хто з них створюються на основі спеціальних наукових розробок, проведених колективом музею, і покликані нести великий інформаційний заряд• Такі діорами, карти, схеми, плани, діаграми (іл, 90). Виконуючи одночасно з цим функції «сучасного музейного експоната», вони повинні одержати властиві йому властивості, стати у відомій мері произве-дением мистецтва, створеним на високому рівні• У зв'язку з цим ескізи науково-допоміжних матеріалів затверджуються зле- жественным радою організації, що проектує, і дире музею•

У компетенцию художника-проектанта входить також вус ление творчого контакту з художниками, що виконує експозиції монументально-декоративні елементи оформ а також картини, графіку, скульптуру,

Оскільки кожен добуток повинний органічно впис1 ся в ансамбль експозиції, художниками різної специалк повинні враховуватися загальні принципи архитектурно-художе ного рішення, визначена проектом середовище, що задає рит і масштаб зображення• Для створюваних мистецтв добутків проектант повинний передбачити умови эк< рования, що відповідають його ролі і задачам в експозиції

Етапи художнього проектування експозицій ист< ских музеїв склалися в СРСР на основі багаторічної пра музейної справи• Їхня регламентація не виключає необхо модифікації стосовно до музеїв різного профілю, 1 масштабу діяльності. Кожен етап має свої проблеми, рые неможливо вирішити раз і назавжди• Музейна справа посада розвивається й удосконалюється, у тому числі й область худс венного проектування, мистецтво експозиції•

В організації художнього проектування сбциа^ ческих країн існують розходження, але усі вони мають общ1 ходные позиції і будують систему проектування по е^ принципах, Це комплексність підходу, чіткий розподіл по э і стадіях, розвиток процесу від створення цілісного экспс онного образа до послідовної деталізації й у кінцевому створення експозиційного ансамблю ясно вираженого з1 ного напрямку і цільового призначення,