3. Експозиційний ансамбль• Компоненти, Особливості творчої роботи художника

їдучі художники, що працюють над створенням експозицій і выс-1вок, дали чітке визначення експозиційного ансамблю і воп-»тили чи цілком частково ці особливості у своєї прак-дческой роботі• У спеціальній літературі дається трохи опре-?лений експозиційного ансамблю, Одним з найбільше развер-»тых є наступне: «Під експозиційним ансамблем ми Е>нимаем просторове середовище (усередині чи будинку під от-рытым небом), структура якої в сполученні з її цветовои, ветовой, пластичною і драматургічною композицією образно аскрывает суть представлених матеріалів, створює зручність ,огляду і задовольняє вимогам технології й економіки» • :)знову усього - єдність художнього й образного, функци->нального, конструктивно-технологічного й економічного початків•

Організація предметно-просторового середовища

1творчість художника виявляється в умінні «подати» відвідаєте-1дю оригінал^-експонати-оригінали, Нерідко формальний підхід до органи-1йации експонування не дозволяє виявити багаті информатив-'иые і эстетические властивості справжніх пам'ятників через ниве-'лировки чи несумісність їхній в одному комплексі, через актив-даости оформлювальні прийоми, відсутності просторової грудки-позиції й ін• У мистецтві музейної експозиції професійне ^майстерність художника особливо виявляється в композиції всіх 1елементів, що складають экспозициоцный ансамбль, Усіма маю-1щимися в його розпорядженні засобами художнику необхідно виділити головне, істотне, відокремити другорядне, устра-нить зайве, що утрудняє сприйняття, Правильне співвідношення елементів цілісного ансамблю, їхній взаємозв'язок, угруповання, Еопределение домінант, іншими словами, організація предметно-1 просторового середовища - основа створення художнього экс-

1 позиційного образа•

1 Більшість прорахунків і невдач у художньому проектиро-вании експозицій відбувається через порушення принципу документальности• У практиці музеїв нерідкі випадки, коли центром комгь лексов при наявності унікальних пам'ятників стають науково-допоміжні засоби, коли устаткування своїми розмірами і формою привертає більшу увагу, чим експонати, дорогі матеріали, використовувані як тло, «убивають» скромні по унеш-нему виду реліквії,

Перед художником ставиться задача — організувати сприйняття експозиції відвідувачами з обліком об'єктивних психофизиологи-ческих законів• Проведені в радянських і закордонних музеях соціально-психологічні дослідження показали, що художест-венно-образное побудова експозиції, цілісність экспозицион-ного ансамблю полегшують сприйняття і підсилюють його эффектив-ность• Особливо наочно це виявляється в музеях-палацах, за-поведниках, музеях під відкритим небом, у меморіально-побутових комплексах, Ефект присутності в такому органічному ансамблі загострює сприйняття, викликає визначений емоційний на-лад, Результати досліджень показали необхідність исполь-зования зазначених принципів організації сприйняття в экспо-зициях різних типів, у тому числі в комплексно-тематичних, властивих більшості музеїв соціалістичних країн, Такі художні і технічні засоби, що забезпечують інтерес до експозиції в цілому, концентрують увага посети-теля на найбільш значимих експозиційних комплексах, усили-вают їхній емоційний вплив, допомагають воспринягь у науч-но обґрунтованій послідовності•

Величезне значення для сприйняття експозиції має чіткість її членування на всіх рівнях, але особливо при організації тема-тических експозиційних комплексів, основний зрительно-смыс-ловой одиниці сучасної експозиції• Музейна практика і проведені експерименти підтверджують, що краще воспринима-ются і запам'ятовуються експозиції з чіткими значеннєвими зв'язками• Увага збільшується, якщо експонати одержують соответствую-щую художню інтерпретацію: об'єднані єдиним по цве-ту і фактурі тлом, розміщені на рівні очей відвідувача, мають чіткий внутрішній порядок розташування (логічний, хроноло-гический) і т• п•

Вибір прийомів і засобів диктується конкретної экспозицион-ной ситуацією і залежить від творчої майстерності художника,

Головне полягає в тім, щоб при сприйнятті експозиції не відбулася деформація значеннєвих акцентів, оскільки идей-ная і науково-значеннєве навантаження найчастіше не збігаються з аттрак-тивностью експоната, Детальний і всебічний аналіз экспози-ционных матеріалів художником-проектантом з погляду їхньої значимості як історичних джерел і ролі в експозиції забезпечить обґрунтованість і правильність прийнятих художе-ственных рішень•

Для організації процесу сприйняття важливе створення специ-

тальности• У практиці музеїв нерідкі випадки, коли центром комп-лексов при наявності унікальних пам'ятників стають науково-допоміжні засоби, коли устаткування своїми розмірами і формою привертає більшу увагу, чим експонати, дорогі матеріали, використовувані як тло, «убивають» скромні по унеш-нему виду реліквії•

Перед художником ставиться задача — організувати сприйняття експозиції відвідувачами з обліком об'єктивних психофизиологи-ческих законів• Проведені в радянських і закордонних музеях соціально-психологічні дослідження показали, що художест-венно-образное побудова експозиції, цілісність экспозицион-ного ансамблю полегшують сприйняття і підсилюють його эффектив-ность, Особливо наочно це виявляється в музеях-палацах, за-поведниках, музеях під відкритим небом, у меморіально-побутових комплексах, Ефект присутності в такому органічному ансамблі загострює сприйняття, викликає визначений емоційний на-лад, Результати досліджень показали необхідність исполь-зования зазначених принципів організації сприйняття в экспо-зициях різних типів, у тому числі в комплексно-тематичних, властивих більшості музеїв соціалістичних країн, Такі художні і технічні засоби, що забезпечують інтерес до експозиції в цілому, концентрують увага посети-теля на найбільш значимих експозиційних комплексах, усили-вают їхній емоційний вплив, допомагають воспринягь у науч-но обґрунтованій послідовності•

Величезне значення для сприйняття експозиції має чіткість її членування на всіх рівнях, але особливо при організації тема-тических експозиційних комплексів, основний зрительно-смыс-ловой одиниці сучасної експозиції• Музейна практика і проведені експерименти підтверджують, що краще воспринима-ются і запам'ятовуються експозиції з чіткими значеннєвими зв'язками, Увага збільшується, якщо експонати одержують соответствую-щую художню інтерпретацію: об'єднані єдиним по цве-ту і фактурі тлом, розміщені на рівні очей відвідувача, мають чіткий внутрішній порядок розташування (логічний, хроноло-гический) і т• п•

Вибір прийомів і засобів диктується конкретної экспозицион-ной ситуацією і залежить від творчої майстерності художника,

Головне полягає в тім, щоб при сприйнятті експозиції не відбулася деформація значеннєвих акцентів, оскільки идей-ная і науково-значеннєве навантаження найчастіше не збігаються з аттрак-тивностью експоната, Детальний і всебічний аналіз экспози-ционных матеріалів художником-проектантом з погляду їхньої значимості як історичних джерел і ролі в експозиції забезпечить обґрунтованість і правильність прийнятих художе-ственных рішень,

Для організації процесу сприйняття важливе створення специ-

У,ний психологічної установки, мобилизующеи емоції й ін ^ивную розумову роботу відвідувача, Мистецтво эксп Киї виявляється в умінні художника створити эмоциональн< Е»чало, що відповідає темі психологическии настрои, сня• 1музейну» утому й емоційне перевантаження. Огляд эксп Эиции - трудомісткий процес пізнання, требующии постійно иапряжения уваги, фізичної і розумової праці, Його э< Ьективность багато в чому залежить від правильнои організації і й 1ользования експозиційних приміщень, створення комфортш умов ддя відвідувачів. Неприпустимо, коли перехідні, ін Ь1ежуточные між залами елементи комунікацій включають до складу основного експозиційного простору, Їх необходи1 вяспользовать для створення пауз для відпочинку, зміни впечатлею дереключения уваги, без яких не може нормал^ьно щ 1текать процес сприйняття, розрахований на 1,5-2 години ,

Устаткування в системі експозиційного ансамблю

Експозиційне устаткування повинне відповідати идейь тематичним задачам експозиції, забезпечувати оптимальні ^ л^вия для її сприйняття, а також виконувати утолитарно-техню 1ские (рункции по захисту експонатів від шкідливих воздеиств ^окруж^щрй средо, можливих ушкодженні і розкраданні. Воно пает важ^ю роль у формуванні вигляду інтер'єра залу, від1 ; жает особливості эс•гетаческих смаків часу і рівень техюи

^^ эТс^з^онном ансамблі устаткування є засобів організації простору, композиційних рішенні, частьюс1 ^1 у який знаходяться 3^11(^1. При розмаїтості ф01 стилів, матеріалів обов'язково загальне правило - воздеист1 устаткування на відвідувача повинне бути вторинним по отног нию до експоната, Для цього не слід прагнути до того, що воно було абсолютно нейтральним, невидимим. Матеріали ддя 1 зейного устаткування підбираються виходячи не з моди, госп< ствующей сьогодні, а з функциональнои доцільності і рактера 3^1^^. При проектуванні устаткування учиты ется його пропорційність стосовно експонатів ипо1 щению, необходамость органічно вписатися в інтер'єр по фор

габаритам, кольору, архітектурі, стилю• „й„„„„п Дебатується питання про правомірність стилізації оборудованне, що повторює у своїх формах художні прийоми епохи створення пам'ятника; 2) нейтральне, функціонально свя-занное з характером експонатів; 3) контрастне, покликане Від-поділяти сучасну експозицію від історичного інтер'єра.

Особливої уваги вимагає устаткування для експозицій і ви-ставок по сучасності, Будучи частиною експозиційного ансамб-ля, воно повиннео не тільки відповідати технічному рівню експонатів і всієї експозиції, але і відбивати високий технічний рівень їхнього виробництва• Експозиція по сучасності завжди звернена в майбутнє• Вона є пропагандистом і провідником усього нового — нових виробів, технології, наукових відкриттів, соціальних завоювань суспільства, Аналіз практики архітектурно-художнього рішення експозицій по сучасності показы-вает, що в цих випадках використовується більш складне оборудо-вание, чим по інших розділах• Для організації документальних матеріалів застосовані стенди і вітрини з висувними планше-тами, передбачені внутрішні обсяги вітрин для розміщення діапроекторів і магнітофонів^

Високого технічного рівня устаткування можна досягти при індустріальному виготовленні• Промислові методи позво-ляют широко використовувати нові матеріали і покриття, выпус-кать складні металеві профілі, що дає можливість варь-ировать конструкцію стендів, одержувати різноманітні простран-ственные форми,

Колір в ансамблі експозиції

Колір і світло — активні компоненти архитектурно-художествен-ного рішення експозиційного ансамблю, що роблять значитель-ное вплив на сприйняття як експозиції в цілому, так і отдель-ных комплексів і експонатів, Вони використовуються для створення эстетического вигляду експозиції і підвищення емоційності всього ансамблю, об'єднання експозиційних комплексів в еди-ное гармонічне ціле й акцентування найбільш значних по змісту комплексів і музейних предметів• Вірний вибір висвітлення сприяє правильної цветоподаче експонатів, а колірне рішення підкреслює їхня значимість•

Оптимальним колірним середовищем для людини вважаються жовто-зелені тони: вони поліпшують умови для роботи зору, препят-ствуя швидкому стомленню очей• Червоний і жовтогарячий кольори, особливо при великих поверхнях, стомлюють зір і не реко-мендуются для фарбування музейних приміщень,

Для підвищення освітленості використовують кольору з вьгёокой от-ражательной здатністю (найвищий коефіцієнт відображення

юют білий, світло-блакитний і ясно-жовтий кольори, самий низ-1И — чорний), У фарбуванні приміщення й устаткування враховує-1 ассоциативность кольору — чорний, темно-сірий кольору можуть ви-(ать похмуре на^троение, а червоний — бадьоре, активне состоя-ці, жовтий нагадує про сонячне світло, зелений — про природу 1 т• п•

^ Особлива увага художників залучає роль колірного середовища ^просторово-композиційних рішеннях, у виділенні опор-1ых експонатів і в доданні їм визначеного змісту і эмоцио-1цльного відтінку (іл• 62). Колористическая гама дає возмож-к»сть зв'язувати тематичні розділи загальним по тоні тлом 1 1диное гармонічне чи ціле протиставляти їх з помощьк