2. Особливості мистецтва художнього рішення музейної експозиції

У мистецтві художнього проектування музейних экспози-ций утілюється своєрідний творчий метод• Він далекий від того, що іменувалося художнім чи оформленням у луч-шем випадку оформлювальним мистецтвом• Творчий метод з-тимчасового художника проектанта експозиції ближче до методу

Ьхитектора і дизайнера, чим до методу художника прикла скусства. У палитру його матеріалів входять музейні перед 11спонаты, образотворчі, архітектурно-просторів' 1 технічні засоби їхнього показу, що використовуються не м< (ески, а переосмислюються у власну образну мову,

Мистецтво музейної експозиції широко, різнобічно етично, тому відкриває великі можливості для твор :удожника• Воно безсумнівно відноситься до своєрідного і юйшему виду творчості, що зв'язане з изобразител 11скусствами, наукою, архітектурою, технікою,

Підкреслюючи значимість образного початку сучасної щи, теорія і практика художнього проектировани едостаточно точно визначають засобу, який поля•;

пя створення експозиційного образа• В одних випадках 1 не акцентується на значенні включаються в экспозицш иально створюваних добутків образотворчий позов:

1 інших — на архітектурному рішенні інтер'єрів экспозици приміщень музею; нарешті, образний початок може дости ?Я результаті компонування музейних предметів, їхній комплекс< 1б3, 64) ^

1 Правомірно виникає питання: який шлях створення обра риболее відповідає природі музею, його специфіці, який1 !1можности сполучення в експозиційному ансамблі тих чи , прийомів? Досвід створення експозицій музеїв говорить про безусд пріоритет музейних предметів як основи образних ре1 <(Речі самі по собі дають почуттєвий образ• Добір тига характерних речей, їхнє компонування, виділення головного, пре1 ние суми речей у систему, у змістовний і волнующи» але достовірна загальнодоступна розповідь, натхненна про ленну ідею, є створення образа.•.» •

Сучасна музейна практика знає, на жаль, ін1 коли експозиційний образ створюється головним чином жественно-изобразительными засобами, стилізацією і нием активності устаткування.

Подальший розвиток теорії і практики художественног ектирования дозволить глибше освітити цю кардинальну про Відзначимо, що найбільш відповідним музейний спе1:

є створення образа експозиційного ансамблю на музейних пам'ятників, наукового змісту при дополн ролі художньо-образотворчих і технічних средст1

Крім візуального образного рішення експозиції н димо вивчати також механізм формування образа в з:

відвідувача, Фахівці-художники підкреслюють, що В своїй основі мистецтво художнього проектування має ту ж образну природу, що й інші види мистецтв, але разом з тим і свої істотні. Це дозволяє говорити про специфіку музейної образності, про створення своєї образної умовної мови, що дозволяє дохідливо викладати в експозиції матеріальні й абстрактні поняття,

Художній образ в експозиційному ансамблі створюється багато в чому творчою фантазією художника, що базується на глибокому, усебічному знанні об'єкта, т• е, реального исто-рического процесу й особливостей його відображення музейними засобами,

У художнім проектуванні широко використовуються дан-ные психології і педагогіки, враховуються психофізіологічні особливості людини• Відвідувач приходить у музей з наміром познайомитися з предметним світом експозиції, одержати його інформацію, що интере-сует, Тут має місце цілеспрямоване, «навмисне» сприйняття, активний вольовий процес, Заинте-ресованный відвідувач не почуває утоми, якщо при восприя-тии увага його не розсіюється, а зосереджується і становит-ся мимовільним• У зв'язку з цим художник повинний різними методами домагатися в глядача оптимальної уваги, поддержа-ния інтересу по ходу огляду всієї експозиції,

Особливо важливо привернути увагу до ведучого по змісту экс1юзиционным чи комплексам окремим предметам, удержати його на тих експонатах, що відіграють головну роль у розумінні наукової концепції експозиції•

Музейна експозиція сприймається зрительно, хоча може доповнюватися і слуховым сприйняттям при поясненнях экскурсо-вода чи фонокомментария за допомогою технічних засобів• По-цьому задачею художника є створення зорових рядів, зон активного емоційного впливу і маршрутів следова-ния відвідувачів• Працюючи над експозицією, він повинний спиратися на знання музейної аудиторії конкретного музею, социально-де-мографического складу його відвідувачів• Тільки при цьому умові можливо організувати сприйняття експозицій з обліком потреб-ностей відвідувачів, різних за віком, утворенню і ин-тересам•