Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕКСТ КОЛЕКТ.МОНОГРАФІЇ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.23 Mб
Скачать

1.3. Інформаційне суспільство та функціональні можливості ікт

Сьогодні вирішення питань розбудови інформаційного суспільства стало однією з фундаментальних проблем розвитку цивілізації взагалі та України зокрема. Але неможливо розглядати процес використання ІКТ у процесі реабілітації та соціалізації осіб з обмеженими можливостями без дослідження характерних рис інформаційного суспільства.

Серед творців теоретичних підвалин інформаційного суспільства виділяють Д. Белла, Д. Лайона, І. Масуду, К. Нордстрема, Т. Стоуньєра, Е. Тоффлера та інших. Серед російських та українських авторів варто відзначити дослідження В. Глушкова, О. Івахненко, В. Іноземцева, О. Кухтенко,С. Лебедєва, А. Ракітова, І. Сергієнко, Л. Тіраспольського, А. Чернова тощо.

Науково-технічний прогрес к. ХХ – поч. ХХІ ст. привів до розвитку високих інноваційних технологій, до перебудови соціальних структур, кардинальної зміни геополітичної ситуації, що стало передумовою появи теорії інформаційного суспільства, яка, на думку більшості дослідників, є складовою системи постіндустріального суспільства.

У межах сучасного аналізу теорії інформаційного суспільства не існує однозначного визначення цієї дефініції. Так Д. Белл, один із засновників теорії інформаційного суспільства, чітко ідентифікує його принципову відмінність від постіндустріального суспільства, а також визначає їх тотожні сторони. Він вказує, що у ХХІ ст. вирішальне значення для економічного та соціального життя, для способів виробництва знань, а також для характеру трудової діяльності людини набуває становлення нового соціального укладу, який базується на телекомунікаціях. Характерною ознакою функціонування суспільства Д. Белл визначає інформацію, як основний інструмент суспільного розвитку та фактор визначення соціальної структури. Серед основних рис інформаційного суспільства Д. Белл виділяє розвиток економіки послуг, а центральне місце у суспільстві належить теоретичним знанням, які зорієнтовані на розвиток нових інтелектуальних технологій[Белл Д. Социальные рамки информационного общества. Сокращ. перев. Ю.В. Никуличева // Новая технократическая волна на Западе. Под ред. П. С. Гуревича. - М., Прогресс, 1988. – 330 с. ].

Роль та значення інформації для постіндустріального суспільства дослідив Т. Стоуньєр. Він вважав, що машини та обладнання є втіленням інформації, а аналіз поняття «інформація» дає можливість автору стверджувати, що її можна накопичувати та зберігати для відстроченого використання, що інформаційні ресурси стали базовою економічною категорією[Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики // Новая технократическая волна на Западе. Под ред. П. С. Гуревича. - М., Прогресс, 1988. – С. 393 – 396.]

Е. Тоффлер вважав інформацію та знання однією з продуктивних сил суспільства. Це дозволило йому розглядати інформацію як невичерпну сировину «для цивілізації Третьої хвилі»[Тоффлер Э. Третьяволна / Э.Тоффлер. – М.: АСТ, 2002. – 784 с.]. З точки зору Д. Лайона розвиток інформаційного суспільства «не залишає недоторканою жодну сферу соціальної активності: від повсякденного життя до міжнародних відносин та від сфер дозвілля до виробничих відносин». Разом з тим, поширення інформаційних технологій, вказує автор, створює можливості для підвищення рівня маніпулювання людиною на основі різноманітних політичних технологій, що приводить до виключення значної кількості населення зі свідомого політичного життя[Лайон Д. Інформаційне суспільство: проблеми та ілюзії [Електронний ресурс] / Д.Лайон. – Режим доступу: http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/lajon.html].

М. Кастельс становлення нового суспільства пов’язує з розвитком комунікаційних мереж, а суспільство, яке виникає внаслідок цього, є стійкою мережею інформаційних зв’язків, що перетворює інформаційне суспільство у глобальне, загальнолюдське утворення[Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Пер. с англ. под науч. ред. О. И. Шкаратана. — М.: ГУ ВШЭ, 2000. — 608 с.].Але положення і статус, усіх без винятку країн і соціумів, вказує О. Воробйова, буде залежати від них самих, від їх політики, потенціалу, ступеня залучення у глобальні процеси інформатизації та комунікації[Воробйова О. Інформаційне суспільство та його вплив на становлення електронного бізнесу [Електронний ресурс] / О. Воробйова //Демократичне врядування. – 2010. – Вип. 5. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeVr/2010_5/fail/Vorob.pdf]

Досліджуючи сутність інформаційного суспільства В. Іноземцев вважає, що воно базується на інформації, яка є основою прогресу суспільства, досягнень науки, а фундаментом розвитку виступають теоретичні знання. Багатократне зростання обсягу знань та інформації, підкреслює автор, веде до виникнення інформаційного суспільства.[Иноземцев В.Л. Технологический прогресс и социальная поляризация в ХХІ столетии / В. Иноземцев // Полис. – 2000. – № 6. – С. 28 – 39.]

Значний внесок у дослідження проблеми інформаційного суспільства внесли представники різних кібернетичних теорій України – С. Лебедєв, В. Глушков, які сформували відому у всьому світі школу кібернетики та обчислювальної техніки, сформулювали низку важливих ідей пов’язаних з формуванням та розбудовою інформаційного суспільства.

Дослідженню сутності, тенденціям та перспективам інформаційного суспільства, яке базується на знаннях та інформації присвітив свої дослідження М. Згуровський. Він вважає, що інформаційне суспільство створює виклик системам науки та освіти у вирішенні питань виробництва, розповсюдження та трансляції знань, бази даних стають велетенськими сховищами для фактів та фундаментальних знань людської діяльності, а інструментом доступу до них стають глобальні комп’ютерні мережі[Згуровський М. Суспільство знань та інформації – тенденції, виклики, перспективи [Електронний ресурс] / М. Згуровський // «Дзеркало тижня» №19, 24 травня 2003. – Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/suspilstvo_znan_ta_informatsiyi__tendentsiyi,_vikliki,_perspektivi-32040.html].

Отже, аналіз досліджень дає підставу підкреслити, що глобальне, загальнолюдське утворення – інформаційне суспільство базується на знаннях та інформації – продуктивній силі суспільства, а телекомунікації та комп’ютерні мережі виступають інструментом доступу до них. Інформаційне суспільство веде до соціальних і політичних змін, породжує певні виклики та ризики, але поряд з цим виступає суттєвим чинником процесів соціалізації особистості взагалі, фактором реабілітації та повноправної інтеграції у сучасне суспільство осіб з обмеженими можливостями. Вказане положення має особливо важливе значення для осіб з глибокими порушеннями зору, інвалідів маломобільних нозологій і взагалі людей, життєвий простір яких обмежений.

Науково-теоретичні дослідження, практика буття та зміни у житті цивілізації привели людство до усвідомлення необхідності міжнародних заходів спрямованих на узагальнення нових інформаційно-комунікаційних тенденцій та напрямків розвитку, створення умов доступу країн, соціумів та окремих осіб до інформаційних і комунікаційних досягнень, формування нової інформаційної культури та комунікативної парадигми інформаційного суспільства, спрямовування процесу використання ІКТ у системі соціалізації, реабілітації та освіти інвалідів, на формування особистості, як суб’єкта суспільної діяльності, який має широкий та відкритий доступ до глобальних інформаційних досягнень сучасності і при цьому опікується принципами духовності та моралі.

У Декларації громадянського суспільства «Формування інформаційних суспільств в інтересах людини», запропонованій на Всесвітній зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (Женева, грудень 2003 р.) були узагальнені риси інформаційно-комунікаційних суспільств, які зорієнтовані на задоволення найважливіших потреб та інтересів людей, відкриті для кожної особистості без будь-яких обмежень, засновані на принципах справедливості, у яких кожний міг би вільно створювати інформацію й знання, мати до них доступ, користуватися та обмінюватися ними, поширювати їх для підвищення якості життя та реалізації людського і свого особистого потенціалу, спрямовані на подолання порушення прав у питаннях доступності до інформаційних ресурсів, ліквідацію інформаційної нерівності та електронно-цифрового розриву. У документі, пункті 2.2.8 «Права інвалідів», звертається увага міжнародної спільноти на необхідність забезпечення вільного, рівного та повноцінного доступу інвалідів до інформації, «незалежно від характеру та ступеня інвалідності». Засобами вирішення проблеми виступають принципи «універсального дизайну та використання ассистивних технологій (ATs) на всіх етапах створення та становлення інформаційно-комунікаційних суспільств, де інваліди та їхні організації повинні мати можливості повноцінної участі поряд із здоровими людьми»[Формирование информационных обществ в интересах человека. Декларация гражданского общества, представленная Всемирной встрече на высшем уровне по вопросам информационного общества. Женева, 8 декабря 2003 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.itu.int/wsis/docs/geneva/civil-society-declaration-ru.pdf].

В Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства (2000 р.) сформульовані суть та мета стимулювання економічної та соціальної трансформації інформаційно-комунікаційних технологій, які є одним з найважливіших факторів, що впливають на формування інформаційного суспільства. Всі країни та соціуми, підкреслюється у хартії, повинні спрямувати ІКТ на досягнення стійкого економічного зростання та підвищення суспільного добробуту, стимулювання суспільної згоди та повної реалізації потенціалу інформаційних технологій у сфері укріплення демократії, прозорого та відповідального управління, забезпечення прав людини, розвитку культурного розмаїття та укріплення міжнародного миру та стабільності. У хартії зазначається необхідність реалізації одного з основних принципів використання інформаційно-комунікаційних технологій: «Всі люди, без виключення повинні мати можливість користування перевагами глобального інформаційного суспільства». Тому фундаментальною стратегією розвитку доступу до ІКТ стає особлива увага до потреб та можливостей людей з обмеженою працездатністю[Окинавская хартия глобального информационного общества [Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.iis.ru/library/okinawa/charter.ru.html].

Створення та розбудова інформаційного суспільства в Україні вперше було передбачено Стратегією інтеграції України до ЄС (1998 р.), яка вимагала дотримання Україною нових вимог ЕС у сфері інформаційної політики та інформаційної безпеки[Указ Президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу». «Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/615/98 ].

Сьогодні державною стратегією розбудови інформаційного суспільства можна вважати Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки», в якому цілями розвитку держави у цьому напрямі встановлено:

  • прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя;

  • розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою;

  • створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля;

  • збереження культурної спадщини України шляхом її електронного документування;

  • захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту персональних даних, підтримки демократичних інститутів та мінімізації ризику «інформаційної нерівності»,

  • покращення стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх ІКТтощо.[Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/537-16]

На основі зазначеного закону уряд України прийняв відповідне розпорядження по реалізації основних засад розвитку інформаційного суспільства.[Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» від 15.08.2007 р. № 653-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/653-2007-р]. Процес його розбудови у нашій державі регулюється також базовими Законами України: «Про концепцію національної програми інформатизації» (від 04.02.1998 року № 75/98-ВР)[Закон України «Про концепцію національної програми інформатизації» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/75/98-вр], «Про електронні документи та документообіг» (від 22.05.2003 року № 851-IV)[Закон України «Про електронні документи та документообіг» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/851-15], «Про електронний цифровий підпис» (від 22.05.2003 року № 852-IV)[Закон України «Про електронний цифровий підпис» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/852-15], «Про захист персональних даних» (від 01.06.2010 року № 2297-VI)[Закон України «Про захист персональних даних» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2297-17] тощо.

Отже, зазначені документи свідчать про намагання міжнародної спільноти максимально використати позитивні можливості інформаційного суспільства та ІКТ, мінімізувати ризики та недоліки сучасного етапу розвитку, а також вказують на певні кроки нашої держави на шляху розбудови інформаційного суспільства. Але ми погоджуємось з точкою зору Д. Дубова, М. Ожевана та С. Гнатюка, які підкреслюють, що попри всю важливість вказаних заходів, все ж законодавче забезпечення України у сфері використання ІКТ залишається фрагментарним, неповним, неефективним і суперечливим [Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості / Д.В. Дубов, М.А. Ожеван, С.Л. Гнатюк. – К.: НІСД. – 2010. – 64 с. ? C.12].

Феноменом інформаційного суспільства виступають інформаційно-комунікаційні технології, під якими розуміємо систему сучасних інформаційних інструментів, методів, прийомів праці та їх організації на основі комп’ютерно-технічних засобів і ресурсів, спрямованих на збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, передавання, розповсюдження, представлення та використання інформації для розширення та підняття на якісно новий рівень можливостей людини, відповідно до вимог сучасного розвитку НТП та інформаційного суспільства.

Дослідження особливостей інформаційного суспільства ставить у порядок денний питання широкого впровадження ІКТ в систему соціалізації, реабілітації та освіти інвалідів України. Вважаємо, що використання ІКТ у зазначених галузях має за мету: інтеграцію інвалідів у суспільство, розвиток мислення та особистості людини, вдосконалення комунікативних здібностей осіб, формування вмінь приймати оптимальні рішення, розвиток творчих нахилів та інформаційної культури; реалізацію соціального замовлення, обумовленого інформатизацією суспільства, формування суб’єктів діяльності.

При аналізі використання ІКТ в процесі соціалізації та реабілітації інвалідів, задіяння сучасних технологій у навчально-виховному процесі, необхідно розглянути об’єкти, властивості та дидактичні можливості, притаманні інформаційним технологіям – гіпертекст, інтерактивність, мобільність, мультимедіа, моделювання, комунікативність та продуктивність.

Гіпертекст – це форма організації текстового матеріалу, в якій смислові його одиниці подані не в лінійній послідовності, а як система чітко вказаних можливих переходів, зв’язків між ними[Современная информатика: наука, технология, деятельность / Р.С. Гиляревский, Г.З.Залаев, И.И. Родионов, В.А.Цветкова; ред. Ю. М. Арский. – М. : ВИНИТИ, 1998. – 220 с., с. 55]. Гіпертекстове подання матеріалу створює можливості для користувача досить просто пересуватися по документу, програмі, мережі, що надає можливість «читати» гіпертекст у довільно визначеному порядку, отримувати значний обсяг додаткової інформації, візуалізувати структуру поданого інформаційно-навчального матеріалу. Гіпертекст відкриває можливості використання оперативного доступу до різноманітних інформаційних масивів, створює надійну систему орієнтування та умови для побудови власної системи причинно-наслідкових зв’язків між видами знань, забезпечує глибоке розкриття суті найважливіших у світоглядному й пізнавальному плані питань, надає можливість особистості здійснювати швидкий та зручний пошук інформації.

Принципове нововведення серед засобів опанування дійсності, яке вносить комп’ютер в освітній простір, – інтерактивність. Під інтерактивністю, яку нам надають ІКТ, розуміють роботу клієнта з комп’ютером, взаємний обмін інформацією як між особою та системою в цілому, так і між окремими частинами системи за певними правилами [Коджаспирова Г. М. Технические средства обучения и методика их использования / Г. М. Коджаспирова, К. В. Петров. – М. : Академия, 2005. – 352 с., с. 218 – 222].Вона буває таких видів: інтерактивність зворотнього зв’язку, часова, порядкова, змістовна та творча.[Мелешко М.А. Інтерактивні можливості мультимедійних електронних освітніх ресурсів [Електронний ресурс] / М.А. Мелешко, С.М. Денисенко // Інформаційні технології і засоби навчання. – № 4 (24). – 2011. – Режим доступу: http://journal.iitta.gov.ua]

Інтерактивність надає можливість нелінійного характеру «руху» по інформаційному масиву, закладеному в комп’ютер. Комп’ютер може продукувати чергове «висловлення», тобто надавати інформацію, яка від самого початку не закладена в пам’ять. Можливість активної взаємодії людини з електронним продуктом є головним досягненням комп’ютерних технологій навчання. Комп’ютер як інтелектуальний пристрій здатен виконувати функції, що раніше були притаманні тільки викладачеві: підказувати, задавати запитання й відповідати на них, розкривати ті або інші теми предметної галузі, у тому числі й варіативно.

Як підкреслює Л. Гордон, інтерактивність дозволяє, в певних межах, управляти представленням інформації: студенти можуть індивідуально змінювати настроювання, вивчати результати, а також відповідати на запити програми, встановлювати швидкість подання матеріалу або число повторювань, які задовольняють їхнім індивідуальним академічним потребам [Гордон Л.Г. Информационные технологии в образовании для общества знаний: существует ли универсальный ключ? [Електронний ресурс]/ Л.Г. Гордон. – Режим доступу: http://onfifar.cpic.ru/upload/conf2005/reports/doklad_577.dos]. З’являється можливість найширшого використання ситуаційних рольових ігор.

Взаємодія навчально-педагогічних та навчально-інформаційних програмних засобів, що містять текстовий матеріал, зображення, аудіо- та відеоінформацію з інтерактивністю забезпечують усебічний та емоційний виклад інформації на занятті, що надає додаткові можливості викладачу формувати духовні цінності, почуття, особисте ставлення до певних явищ, фактів, процесів, розвивати критичне мислення.

Важливою функціональною можливістю ІКТ виступає мобільність. Мобільність – це здатність до пошуку, створення, обробки, збереження й передачі інформації у сприятливому для користувача місці та в зручний спосіб і час. IРhone, iPad, мобільні телефони та ноутбуки а також сучасний безкоштовний та бездротовий Інтернет Wi-Fi створюють умови для ефективного, економного та зручного використання часу для роботи з інформацією, у тому числі й з навчальною, звільнює людину при організації обов’язкового та термінового спілкування від необхідності присутності у конкретному місці. Зазначена можливість ІКТ має широкі перспективи для організації процесів соціалізації та реабілітації осіб з обмеженими можливостями, забезпечення діяльності суб’єктів системи освіти: адміністрації, викладачів, студентів та інших зацікавлених осіб.

Ефективність застосування ІКТ підвищиться, якщо використовувати можливості ІКТ не окремо, а комплексно. Так, подання об’єктів та процесів не в традиційній, текстово-описовій формі, а за допомогою фото-, відео-, графіки, анімації, звуку – мультимедіа – надає значні переваги. Людина промовляє текст обсягом в 1 сторінку протягом 1-2 хв. За цей же час повноекранне відео надає інформації обсягом 1,2 Гбайт[Осетрова Н. В. Книга и электронные средства в образовании / Н. В. Осетрова, А. И. Смирнов, А. В. Осин. – М. : Логос, 2002. – 144 с., с. 15].

Фактор підвищення значення використання ІКТ полягає також у тому, що в цьому випадку підключені різні аналізатори особи, який чує мову, бачить картину, предмет, фрагмент, діє – розв’язує задачі, виконує вправи та завдання – все це, у комплексній взаємодії, сприяє якісному сприйняттю та засвоєнню інформації. Значну роль у повноцінному засвоєнні інформаційного матеріалу відіграють різні види пам’яті: образна, смислова, механічна, емоційна, – які «включаються» при застосуванні ІКТ.

Наступною функціональною можливістю ІКТ є організація моделювання, як творчий процес пізнання та дослідження понять, явищ, систем та механізмів, виявлення внутрішніх зв’язків, сприйняття об’єкта як системи, шляхом створення схем, зображень, встановлення способів взаємодії елементів моделі, що, крім іншого, позитивно впливає на розвиток мислення особи.

Ці якості дозволяють зацікавленій особі цілеспрямовано розвивати особистість, формувати здатність творчо підходити до розв’язання кожної конкретної задачі. А моделювання, як метод пізнання та дослідження, є центральним в освітньому процесі, де використовуються комп’ютерні технології, є важливою складовою процесу розвитку мислення, соціалізації та реабілітації інвалідів, включення у суспільне життяна принципах активності.

Реалізація процесу моделювання на основі ІКТ стає можливим завдяки тому, що комп’ютер надає набір базових елементів: блоків, деталей, геометричних фігур, малюнків, музичних фрагментів тощо. Бібліотека елементів може поповнюватися зацікавленою особою. До запропонованих елементів застосовується набір операцій: виокремлення, переміщення, копіювання, вставляння / вилучення, трансформація (масштаб, поворот, симетрія, перспектива та ін.). Поєднуючи різні види інформації (текст, малюнок, звук, анімація), мультимедійні системи дозволяють вільно пересуватися з одного семантичного рівня на інший, встановлювати власні мисленнєві зв’язки між подіями, явищами, створювати їхні моделі тощо.[Литвиненко Н. І. Технології розвитку творчих здібностей учнів: конструювання на комп’ютері / Н. І. Литвиненко, С. І. Заріцька // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2006. – № 5. – С. 3 – 6., с. 3 – 4].

Залучення методів комп’ютерного моделювання сприяє опануванню інформаційного матеріалу, дає можливість краще зрозуміти поняття, терміни, категорії, явища, процеси, демонструє нові сторони та внутрішні механізми, виявляє зв’язок елементів системи, їх взаємозалежність та взаємообумовленість, розвиває абстрактне та нестандартне мислення, розширює світогляд особистості, створює можливість роботи зі схематичними та візуально-графічними моделями. Доцільно використовувати зазначену функцію для організації роботи по розвитку мислення інвалідів тих нозологій, для яких у цьому виникає потреба.

Моделювання на основі ІКТ використовується як один із засобів організації різних форм колективної роботи з моделями. У груповій діяльності над проектом, у творчому співробітництві студентів та викладачів інтенсивно розвиваються особисті якості людини, відбувається становлення етичних та естетичних ідеалів. Необхідність логічного обґрунтування та захисту авторських позицій, усвідомлення цінності вкладу кожного в колективне рішення сприяють розвиткові колективу як системи взаємодії індивідуальностей.

Аналізуючи проблему комп’ютерного моделювання, потрібно підкреслити, що ця робота забезпечує, з одного боку, дослідницький компонент діяльності студентів, суттєво впливає на мотивацію навчання та навчальний інтерес, дозволяє змоделювати ситуацію особистого відкриття, з іншого – надає можливість застосувати свої знання на практиці [Клименко Т. О. Дидактичний аспект використання засобів нових інформаційних та телекомунікаційних технологій в процесі навчання / Т. О. Клименко // Інформаційні технології в освіті, науці і техніці : матеріали IV Всеукраїнської конференції молодих науковців ІТОНТ [зб. наук. праць]. – Черкаси : ЧНУ, 2004. – С. 112 – 114., с. 112].

Особлива цінність комп’ютерного моделювання у дидактичному відношенні полягає в самостійному дослідженні студентами властивостей понять, категорій, процесів, явищ, під час якого вони самі обирають стратегію поведінки, намагаються з’ясувати наслідки впливу на модель, роблять висновки про значущість отриманих даних. [Коджаспирова Г. М. Технические средства обучения и методика их использования / Г. М. Коджаспирова, К. В. Петров. – М. : Академия, 2005. – 352 с., с. 262 – 263].

Отже, послідовне застосування на заняттях комп’ютерного моделювання дозволяє наблизити методологію навчальної діяльності до методології наукових досліджень, надає нові підходи та можливості соціальному працівнику організувати та реалізовувати процеси соціалізації та реабілітації інвалідів.

Важливою функціональною можливістю ІКТ єкомунікативність. Комунікативність – це можливість безпосереднього спілкування віддалених один від одного суб’єктів, можливість оперативного подання інформації, контролю за станом процесу, можливість його дистанційного управління, організація та проведення консультацій з кваліфікованими фахівцями, де б вони не знаходилися.

Зазначена функціональна можливість ІКТ особливо важлива для малорухомих груп інвалідів, що забезпечує їм здатність здійснити, наприклад, необхідні платежі, проконсультуватися з лікарями, поспілкуватися з товаришами й колегами. Комунікативність, яку надають сучасні технології, відкриває шлях до сучасної високоякісної освіти, завдяки поширенню дистанційних форм навчання, розширює спектр працевлаштування інвалідів, створюючи робочі місця з віддаленим доступом, відкриваючи можливість роботи на основі Інтернету.

Завдяки можливостям Інтернету, соціальних мереж та сервісів з офіційних сайтів органів державної влади, сайтів, що пропонують освітні ресурси, електронних бібліотек тощо є можливість оперативного отримання необхідної інформації, відкриваються можливості, у тому числі й для інвалідів, для участі в оn-line тестуваннях, вікторинах, конкурсах, проектах, олімпіадах, чатах, відеоконференціях, форумах, семінарах, вебінарах тощо. А тому навички користування існуючими браузерами (Internet Explorer, Safari, Opera, Mazila тощо), пошуковими системами (Google, Yandex, Rambler тощо), програмами, які забезпечують можливість on-line спілкування (Skype та інші) повинно бути предметом ретельного опанування, як учнями і студентами так і особливо особами з обмеженими функціональними можливостями. Тільки в цьому випадку така функціональна можливість як комунікативність, що її надають комп’ютерні технології, буде реалізовуватись у навчанні, соціалізації та реабілітації інвалідів з максимальною ефективністю.

Важливим елементом ІКТ виступає їх продуктивність. Продуктивність, у контексті використання комп’ютера, означає автоматизацію нетворчих рутинних операцій, які відбирають у людини багато сил та часу. Інваліди, які обмежені у можливостях пересування, доступу до необхідної інформації в силу об’єктивних причин, отримують реальний доступ до глобальних інформаційних ресурсів людства. Швидкий пошук необхідної інформації за ключовими визначеннями в базі даних, доступ до унікальних видань електронних бібліотек, пошук навчального матеріалу, пошук невідомих чи забутих визначень, знайомство з нормативно-правовою базою, науковими дослідженнями, сучасними публікаціями – ці та інші операції довідково-інформаційного характеру заощаджують час і сили, створюють зручність у роботі, породжуючи ентузіазм та приплив творчої енергії [Христочевский С. А. Электронныемультимедийныеучебники и энциклопедии / С. А. Христочевский // Информатика и образование. – 2000. – № 2. – С. 71 – 77., с. 72 – 73].

Отже, серед об’єктів, властивостей, дидактичних та функціональних можливостей ІКТ, які використовуються для соціалізації та реабілітації інвалідів, ефективно впроваджуються у навчально-виховний процес, виділяють: гіпертекст, який дозволяє легко пересуватися по документу, програмі, мережі, створює надійну систему орієнтування, логічність подання інформації, дозволяє швидко ознайомитися з необхідною інформацією, обрати власну траєкторію і темп навчання; інтерактивність, яка надає можливість нелінійного характеру «руху» інформаційним масивом, забезпечує ефект «інструктор поряд», відкриває можливість використання ситуаційних рольових ігор в процесі навчання, опануванні соціальних ролей, засвоєнні професійних навичок; мобільність, яка сприяє організації роботи з інформацією з будь-якого місця у зручний спосіб та час; мультимедіа, що забезпечує формування наочно-образних знань, включає різні види пам’яті особистості; моделювання, що поєднує різні види інформації, веде до встановлення власних мисленнєвих зв’язків, надає можливість застосувати свої знання на практиці; комунікативність, що створює можливість on-line або off-line спілкування, оперативного подання інформації, відкриває сучасні можливості Інтернету для підвищення якості життя; продуктивність, що автоматизує рутинні операції, особливо пошуково-інформаційні.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі соціалізації та реабілітації осіб з особливими потребами відкриває останнім нові шляхи, підходи, можливості, трансформує характер набуття знань, розширює доступ до нових джерел та форм отримання інформації, а значить і до сучасної якісної освіти, надає право кожній особистості отримувати знання впродовж життя, відкриває широкі можливості для оновлення змісту, методів і форм поширення інформації [Мелешко М.А. Інтерактивні можливості мультимедійних освітніх ресурсів [Електронний ресурс] / М.А. Мелешко, С.М. Денисенко // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2011. - № 4(24). – Режим доступу: http://www.journal.iitta.gov.ua].

Зазначені технології роблять кожну особу суб’єктом навчального процесу, дозволяють індивідуалізувати та диференціювати процес навчання, забезпечують реалізацію парадигми безперервної освіти людиною в сприятливих умовах, що сьогодні є дуже актуальним питанням для малорухомих груп інвалідів, осіб з глибокими порушеннями зору тощо.

ІКТ відіграють важливу роль в організації методичної роботи викладача. Одним з наслідків НТП та розбудови інформаційного суспільства стає кардинальна зміна генерації та передавання інформації. Як вказує К. Бугайчук, нині щорічно оновлюється близько 5% теоретичних і 20 % професійних знань. Таким чином, за 5 років не можна підготувати людину до професійної діяльності, період «напіврозпаду» компетентності (одиниця вимірювання старіння знань фахівця, прийнята у США), тобто зниження її на 50 % внаслідок появи нової інформації, відбувається раніше, ніж закінчується навчання [Бугайчук К.Л. Масовий відкритий дистанційний курс: поняття, особливості проведення та перспективи використання в навчальному процесі системи МВС [Електронний ресурс] // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2011. - № 6 (26). – Режим доступу: http://www.journal.iitta.gov.ua].

Тому на сучасному етапі суспільного розвитку парадигма фундаментальної освіти на все життя трансформувалася в парадигму освіти протягом всього життя; принципово змінюється роль викладача в інформаційному суспільстві – він втрачає позиції авторитарності та єдиного джерела знань, стає керівником та помічником особи, яка навчається.

Таким чином, ІКТ надають можливість вдосконалювати свою професійну компетентність та майстерність протягом всього життя у зручній та доступній формі, що особливо важно для осіб малорухомих нозологій інвалідності.

Виходячи з цього ми бачимо, що питання «відкритої освіти» все більше стає необхідністю у сучасному соціумі.

За визначенням представників Національного інституту стратегічних досліджень України «відкрита освіта» – збірний термін, що позначає різні види освітньої діяльності, у яких знання, ідеї, важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються та використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Вона передбачає забезпечення вільного доступу до освітніх і навчальних матеріалів, розширення можливостей для колективної роботи в рамках навчального процесу як на рівні вчитель-учень, викладач-студент так і по горизонталі – між колегами – вчителями, викладачами, сприяє значному зростанню ефективності управління системою освіти на всіх рівнях, підвищення поінформованості громадськості про стан справ в освіті. [Здіорук С.І. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку / С.І. Здіорук, А.Ю. Іщенко, М.М. Карпенко : Аналітична доповідь. – К., 2011. – 43 с.– Режим доступу: http://www.niss.gov.ua. – ,c. 21-23].

Теоретичні дослідження, досвід впровадження технологій інформатизації та комунікації, розбудова інформаційного суспільства передовими країнами викликає необхідність зупинитись не тільки на можливих і фактичних досягненнях інформаційного суспільства, але й на ризиках та небезпеках, що вимагають додаткового дослідження та аналізу з метою їхнього передбачення, попередження та мінімізації. До зазначених факторів необхідно віднести:

  • явища пов’язані з інформаційною безпекою держави;

  • інформаційно-психологічну безпеку суспільства та окремих громадян;

  • в умовах колосальних обсягів інформації все важче стає орієнтуватися, отримувати і переробляти потрібну інформацію, що веде у тому числі й до формування «інформаційної нерівності»;

  • досягнення сучасних інформаційних засобів і технологій породжують небезпеку маніпулювання свідомістю і поведінкою людини, загрожують дегуманізацією.

Виходячи з цього, підкреслює М. Згуровський, в усьому світі й Україні в тому числі, все більше усвідомлюється необхідність вирішення глобальної проблеми – підготувати людей до нових умов життя і професійної діяльності в інформаційному середовищі, навчити людей ефективно використовувати його можливості та захищатися від негативних впливів, що в повному обсязі відноситься і до процесів соціалізації та реабілітації інвалідів на основі використання досягнень інформаційного суспільства [Згуровський М. Суспільство знань та інформації – тенденції, виклики, перспективи [Електронний ресурс] / М. Згуровський // «Дзеркало тижня» №19, 24 травня 2003. – Режим доступу: http://dt.ua/ECONOMICS/suspilstvo_znan_ta_informatsiyi__tendentsiyi,_vikliki,_perspektivi-32040.html].

Отже, становлення інформаційного суспільства перетворює знання та інформацію в основний суспільний ресурс, який відкриває перед цивілізацією нові прояви комунікації та перспективи розвитку, але разом з тим породжує виклики та ризики, вплив яких повинен бути мінімізований.

У процесі соціалізації та реабілітації, у навчально-виховному процесі широко використовуються об’єкти, властивості та дидактичні можливості притаманні інформаційним технологіям – гіпертекст, інтерактивність, мобільність, мультимедіа, моделювання, комунікативність та продуктивність. Задача полягає у спрямовуванні процесу використання ІКТ на підвищення якості життя інвалідів, реалізацію їхніх інформаційних та комунікаційних потреб, розширення можливостей інтеграції у сучасне суспільство, отримання якісної освіти, професійну підготовку, на формування духовності, відповідального ставлення до суспільної діяльності, розвиток критичного мислення.