4. Вступ німецько-австрійських військ в Україну

Відповідно до положень Берестейського договору уряд УНР30 січня 1918 р.звернувся до Австро-Угорщини і Німеччини з проханням про надання військової допомоги в боротьбі проти більшовиків.

8 лютого на територію України увійшли війська Німеччини, а ще через кілька днів

- Австро-Угорщини, їхня загальна чисельність складала близько 450 тис.чол.

Наступ відбувався в основному по залізничних магістралях.

Оскільки австро-німецьким військам протистоя­ли лише слабо озброєні загони українських червоногвардійців, що не мали регулярного забезпечення ні продуктами, ні боє­припасами, союзники вже до кінця лютого зайняли Київ.

Туди повернувся й український уряд.

У другій половині квітнянімці почали наступ на Крим. Радянські війська евакуювалися морем до Єйська.

Узяття Катеринослава і Харкова відкривало німцямшлях на Донбас. Застосовуючи тактику активної оборони, радянські війська затримали супротивникамайже на місяць.

Це дало можливість більшовицькому уряду Росії вивезти з України рухомий склад залізниць, десятки ешелонів із про­мисловим устаткуванням, продовольство та інші матеріальні цінності.

Наприкінці квітня почався відступрадянських військ із Донбасу в напрямку Ростова-на-Дону і Царицина (нині Волго­град).

У квітні вся територія України була зайнята австро-німецькими військами. Формально була відновлена влада Центральної Ради та її органів, однак реальна влада на окупованій території належала австро-німецькому окупа­ційному командуванню.

4 травня на залізничній станції Коренєво була підписана угодапро припинення військових дій на Курському напрямку.

Радянська Росія й Україна створювали так звану «нейтральну зону» шириною 10 км. на ділянці від Рильська до Суджі.

5. Прийняття Конституції унр

29 квітня 1918 р. Центральною Радою була прийнята Конституція УНР -«Основний державний закон Української Народної Республіки».

Декларувалося, що

«Українська держава є самостійною і незалежною державою з демократично-республіканським, на засадах парламентаризму, устроєм і має назву: Українська Народна Республіка».

Президентом УНР був обраний М. С. Грушевський (хоча ця посада Конституцією не передбачалася).

Було відзна­чено, що

• законодавча влада здійснюється Державною Ра­дою,

• виконавча -главою держави і Радою Міністрів,

• спра­ведливість -незалежними судами.

Була також окреслена територія держави«із земель, які заселяє переважно український народ».

Державною мовою стала українська.

Державним гербом- тризубець блакитного кольору на синьому тлі.

Визначалися також

• права й обов'язки громадян,

• порядок формування і повноваження Державної Ради, Держав­ного Сейму й уряду.

Розроблені були також норми самовря­дування і судочинства.

Були внесені зміни до земельного закону (у власників залишалося не 40, а 30 десятинземлі).

У той же деньУЦР була розпущена австро-німецьким окупаційним командуванням. Оскільки довіру населення до Центральної Ради було вичерпано, жодна верства українського суспільства не стала на її захист.