5. Обробка результатів експерименту, їх систематизація і класифікація. Оцінка достовірності результатів експерименту та їх зіставлення з теоретичними рішеннями. Формулювання висновків

Висновки за своїм обсягом займають у дослідницькій роботі мало місця, але їх значення важко переоцінити. Саме тому їх формулювання спричиняє чимало клопоту і авторові роботи, і науковому керівникові. Складність полягає в тому, що вони мають у вкрай стислій формі передати максимум інформації, ще й без скорочення термінів. У науковій праці такого типу існує принаймні три види висновків – висновки до підрозділів, до розділів та загальні висновки. Вони відрізняються за обсягом та за своєю композицією. Висновки в кінці підрозділу, як правило, не перевищують одного абзацу, висновки до розділу сягають однієї сторінки, а висновки по роботі – 5-6 сторінок. Композиційно вони також ускладнюються. Але всі висновки об’єднує одна особливість – їхній зв’язок з назвою (підрозділу, розділу, всієї роботи). Тому, починаючи формулювати висновки, варто уважно перечитати назву відповідної частини роботи та додати виокремлені конкретні дані, щоб формулювання не були занадто загальними. Висновки робити легше, якщо на початку підрозділу та розділу писалась преамбула.

(Детальніше читайте в: Бобир С.Л. Як виконати дипломну та магістерську роботу з методики навчання іноземних мов: методичні рекомендації для студентів спеціальності «Філологія. Мова і література (англійська)» освітньо-кваліфікаційних рівнів 7.02030302 та 8.02030302. – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2012. – 67 с.)

6. Літературне опрацювання всього матеріалу. Редагування тексту та його технічне оформлення.

Текстовий етап є третім з основних етапів виконання кваліфікаційної роботи – доведення тексту до завершеного вигляду. Він включає свої два доволі об’ємні етапи: редагування (робота над змістом) та форматування тексту (робота над його формою). Обидва етапи потребують суттєвих витрат зусиль і часу з боку дослідника.

Редагування – це копітка робота над змістом тексту. Причому це не лише перевірка і виправлення помилок чи його оформлення згідно з вимогами, як указується у словниках. Редагування рукопису наукової роботи означає, передусім, приведення всіх його частин до спільного знаменника, тобто уніфікацію термінів і стилю, уточнення формулювань у вступі та розділах, узгодження висновків з теоретичних розділів з результатами експериментального дослідження та формулювання загальних висновків тощо. Під час редагування дослідникові часом доводиться переписувати або навіть дописувати якісь частини роботи, надаючи їй цілісного та завершеного вигляду.

Форматування тісно пов’язане з редагуванням і, як правило, супроводжує його. Хибною є практика тих, хто залишає такі «дрібниці», як оформлення посилань, розбивка тексту на абзаци, заміна круглих дужок квадратними, вирівнювання відступів, інтервалів тощо на потім. Зазвичай на «потім» часу вже не залишається, і в чистовому варіанті роботи трапляються дошкульні огріхи. Це знижує загальне враження від усієї роботи та може позначитися на її оцінці. Щоб такого не трапилося, слід приділяти належну увагу форматуванню рукопису протягом усього терміну роботи над ним. Дотримання стандартних вимог оформлення наукової праці значно полегшує сприйняття її змісту, не відволікає увагу читача – автора, наукового керівника, рецензента й інших. З основними правилами оформлення наукової роботи можна ознайомитися у відповідному розділі посібника:

Бобир С.Л. Як виконати дипломну та магістерську роботу з методики навчання іноземних мов: методичні рекомендації для студентів спеціальності «Філологія. Мова і література (англійська)» освітньо-кваліфікаційних рівнів 7.02030302 та 8.02030302. – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2012. – 67 с.