С.Л.Бобир. Методика наукового дослідження (педагогічні науки)

Лекція 4 Етапи виконання наукового дослідження План

1. Загальне ознайомлення з галуззю майбутнього дослідження, формулювання теми, виділення об’єкта і предмета дослідження, визначення мети і завдань, складання попереднього плану розробки теми та графіка виконання роботи.

2. Пошук інформації. Складання картотеки літератури з теми дослідження. Анотування джерел і аналіз даних. Виклад стану розробки проблеми.

3. Уточнення назви, мети і завдань дослідження. Коректування і деталізація плану. Розробка теоретичного рішення на основі аналізу вивчених джерел.

4. Розробка плану і методики експерименту. Підготовка експериментальних матеріалів. Проведення експерименту.

5. Обробка результатів експерименту, їх систематизація і класифікація. Оцінка достовірності результатів експерименту та їх зіставлення з теоретичними рішеннями. Формулювання висновків.

6. Літературне опрацювання всього матеріалу. Редагування тексту та його технічне оформлення.

Література

А) Основна

1. Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика організації науково-дослідної роботи: Навч. посібник для ст-тів та викл. вищ. навч. закладів. – К.: Форум, 2000. – 271 с.

2. Бобир С.Л. Як виконати дипломну та магістерську роботу з методики навчання іноземних мов: методичні рекомендації для студентів спеціальності «Філологія. Мова і література (англійська)» освітньо-кваліфікаційних рівнів 7.02030302 та 8.02030302. – Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2012. – 67 с.

3. Клименюк О.В. Технологія наукового дослідження: Авторський підручник. – К.– Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2006. – 308 с.

4. Клименюк О.В. Виклад та оформлення результатів наукового дослідження: Авторський підручник. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. – 398 с.

5. Науково-дослідна робота в закладах освіти: Методичний посібник/ Укл. Ю.О.Туранов, В.І. Уруський. – Тернопіль, АСТОН, 2001. – 140 с.

6. Практикум з методики викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Посібник для студентів / Кол. авт. під кер. С.Ю. Ніколаєвої і Г.С. Бадаянц. – К.: Ленвіт, 2001. – 296 с.

7. Сажко Л.А., Гапонова С.В. Вимоги до написання та захисту рефератів, курсових і дипломних робіт // Іноземні мови. – 1998. – № 2. – С. 54-62.

Б) Додаткова

1. Сиденко В.М., Грушко И.М. Основы научных исследований. – Харьков, 1978. – 119 с.

1. Загальне ознайомлення з галуззю майбутнього дослідження, формулювання теми, виділення об’єкта і предмета дослідження, визначення мети і завдань, складання попереднього плану розробки теми та графіка виконання роботи.

Загальне ознайомлення з галуззю майбутнього дослідження у студентів відбувається ще під час слухання лекцій з МНІМ. Коло проблем значно звужується при виборі теми курсової роботи. Зазвичай студентам пропонується досить довгий список приблизних тем, які потребують специфікації. Студент робить це разом зі своїм науковим керівником. У цьому йому допомагають враження від першої педагогічної практики.

Під час формулювання теми бакалаврської роботи ніяких переліків орієнтовних тем уже не пропонується. Оскільки питома вага дослідницької складової у кваліфікаційній роботі порівняно з курсовою значно зростає, поле дослідження студентам належить окреслити самостійно. Для цього слід дуже уважно проаналізувати свої знання, свій досвід практичної діяльності під час педагогічної практики, свої здобутки та невдачі як вчителя. Не завадить також проаналізувати свій власний досвід учіння, свої труднощі й помилки та визначитися, що власне вас цікавить найбільше.

Під час формулювання теми магістерської роботи слід відштовхуватися від тієї теми, яку ви почали вивчати минулого року під час виконання бакалаврської роботи. Проте дублювати колишню тему неможливо, адже її подальша розробка потребує розширення чи звуження проблеми, її поглиблення чи розгалуження, але в кожному випадку обов’язкової специфікації. Проводячи емпіричне дослідження минулого року, Ви виявили конкретні розбіжності та протиріччя між рекомендованим і дійсним, і мали змогу самостійно виокремити ті реальні проблеми у навчанні іноземної мови у певному виді школи, що потребують розв’язання. Вибір однієї з саме таких проблем для подальшого дослідження і визначає тему Вашої магістерської роботи. А ви, таким чином, стаєте причетними не лише до виявлення справжніх «каменів спотикання» у навчанні іноземної мови, але й до пошуку ефективних шляхів їх усунення. Ваша кваліфікаційна робота набуває не лише практичної цінності але й унікальності та навіть певної наукової новизни. У цьому полягає відмінність бакалаврської роботи від магістерської.

Теми кваліфікаційних робіт обговорюються і затверджуються на засіданні кафедри. Остаточного формулювання вони набувають після їх розгляду та затвердження на засіданні вченої ради факультету. Про зміни у формулюванні тем студентам повідомляють їхні наукові керівники.

Для виконання наукового дослідження необхідно насамперед чітко виокремити його об’єкт і предмет. Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, що на певному етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності людини. Предмет дослідження є елементом об’єкта дослідження, що включає сукупність властивостей, сторін і відносин об’єкта, опосередкованих людиною у процесі наукового пізнання з визначеною метою й у конкретних умовах. Іншими словами, об’єкт дослідження – це те, на чому проводиться дослідження, а предмет дослідження – це те, що власне досліджується. В МНІМ об’єктом дослідження зазвичай є процес навчання (вказується, чого саме й кого). Предметом же дослідження є методика навчання певного матеріалу конкретних учнів.

Далі слід чітко сформулювати мету і завдання дослідження. Формулювання мети в МНІМ включає щонайменше три елементи – теоретичне обґрунтування, практичну розробку методики навчання та її експериментальну перевірку. Однак останнім часом вимагаються також методичні рекомендації, що їх пропонує дослідник. Формулювання завдань деталізує мету. Таким чином, нижче наводимо схему формулювання мети і завдань дослідження:

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати методику навчання…, практично розробити методику навчання…, експериментально перевірити ефективність розробленої методики навчання … та сформулювати методичні рекомендації щодо навчання…

Досягнення мети дослідження передбачає розв’язання таких завдань:

• вивчити дидактичні передумови навчання…;

• дослідити вплив вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів на процес навчання…;

• встановити етапи формування…;

• розробити систему вправ для формування … шляхом…;

• експериментально перевірити ефективність розробленої методики формування…;

• сформулювати методичні рекомендації щодо навчання ….

У методиці наукового дослідження існують різноманітні методи дослідження, вибір яких зумовлюється особливостями кожного окремого дослідження. Проте типовими для МНІМ є такі методи дослідження: вивчення вимог чинної програми до …; критичний аналіз наукової літератури з психології, педагогіки, методики навчання іноземних мов…; методичний експеримент, тестування, хронометрування, методи математичної статистики, тощо.

Складання плану роботи (у кваліфікаційній роботі він звичайно позначається словом Зміст) – відповідальна справа. План роботи відображає її структуру, логіку і послідовність дослідження. Він містить також інші обов’язкові складові наукового твору – вступ, висновки, список використаної літератури, додатки тощо; вказуються сторінки, на яких вони знаходяться.

Оскільки план роботи є її своєрідною візитною карткою, то й ставляться до його складання з усією відповідальністю. Велику допомогу в цьому надає науковий керівник. Вимоги до плану магістерської роботи такі ж, як і до плану бакалаврської роботи – він містить назви розділів і підрозділів. Формулювання цих назв потребує неабиякої ерудиції та досвіду. Головна складність полягає в тому, що вони повинні бути лаконічними й водночас вичерпними, конкретними, але не надміру деталізованими. Вони мають розкривати тему, але назви, наприклад, підрозділів не повинні виходити за межі розділу. Не можна також буквально дублювати назву теми у назві розділу. І слід пам’ятати про уніфікацію термінів.