Зміст теми:

Основною частиною комплексної системи первинної профілактики стоматологічних захворювань є гігієнічне виховання населення, яке складається з двох важливих розділів: санітарно-освітньої роботи та навчання способам гігієни ротової порожнини. Такі заходи доцільно проводити у відведених для цього приміщеннях шкіл (клас гігієни), дошкільних закладів чи поліклініки (кабінет гігієни), обладнаних належним чином (таблиці, плакати, малюнки, стенди, слайди, раковини, дзеркала, шафи для зберігання засобів гігієни і профілактики). Якщо неможливо виділити для цього окреме приміщення, практичне заняття можна проводити у пристосованому, а необхідні наочні посібники розмістити в одному із холів.

Санітарно-освітня робота в організованих колективах та безпосереднє навчання дітей правилам догляду за ротовою порожниною — це два основних взаємопов'язаних розділи гігієнічного виховання підростаючого покоління. Тільки за ефективного і широкого впровадження їх у повсякденну практику стоматологів, педіатрів, середнього медичного персоналу, педагогів і батьків можна розраховувати на зниження рівня стоматологічних захворювань.

Основний напрямок санітарно-освітньої роботи — збагатити населення знаннями про здоровий спосіб життя, причини стоматологічних захворювань та про заходи щодо запобігання їм. Організувати санітарно-освітню роботу в різних дитячих колективах можна за умов знання психології та вікових особливостей організму дитини, застосування необхідних форм та методів відповідно до складу конкретного колективу. Дитячий вік є найсприятливішим періодом для закріплення гігієнічних навичок на все життя. Важливою є комплексність впливу санітарно-освітніх заходів на дитину, у забезпеченні якої повинні брати участь 4 ланки: педагогічний колектив дитячої установи, медичні працівники, що здійснюють профілактику, батьки та, найголовніше, — діти (табл. 37, 38).

Розрізняють активні та пасивні форми санітарно-освітньої роботи. До активних форм належать методи безпосереднього спілкування медичних працівників з населенням. Це так звані уроки здоров'я, розмови, виступи, лекції, доповіді. Пасивні форми передбачають видання науково-популярної літератури, статей, листівок, пам'яток, плакатів, санітарних бюлетенів, проведення виставок, показ кінофільмів тощо. Активна та пасивна форми роботи тісно пов'язані між собою. Перевагою активних форм санітарно-освітньої діяльності є безпосереднє спілкування з аудиторією. У свою чергу пасивні форми вирізняються тривалим впливом, і при цьому не обов'язкова присутність медичного працівника.

Активні методи, з одного боку, дозволяють враховувати контингент слухачів, з другого, — визначити рівень їх первинної підготовки, ступінь засвоєння матеріалу. Під час основної розмови відбувається первинне ознайомлення дорослого населення з конкретними аспектами проблеми, а завдяки допоміжним формам роботи (додаткові заняття, батьківські куточки) формується уявлення. У проведенні активних форм санітарно-освітньої роботи важливо дотримувати етапності.

Перший етап — розмови або семінари з педагогами та медичними працівниками дитячої установи, під час проведення яких висвітлюють мету, завдання, заходи з профілактики стоматологічних захворювань, пояснюють роль вихователів та медичних працівників у здійсненні її. Головна мета цього етапу — залучити педагогів, вихователів та медпрацівників до активної участі в роботі, домогтися того, щоб вони стали помічниками.

Другий етап активної санітарно-освітньої роботи в організованих дитячих колективах проводять у формі розмови з батьками, які повинні турбуватися про стан зубів і органів ротової порожнини своїх дітей, бути зацікавленими в проведенні профілактичних заходів

До третього етапу активних форм санітарно-освітньої роботи належать розмови та уроки здоров'я, які проводять з урахуванням вікових особливостей дітей. Для малюків віком 2—4 роки вони мають бути у формі гри. Починаючи з 3 років і до молодшого шкільного віку (1-3-й класи), у дітей переважає реакція наслідування дорослим. У цей період дуже важливими є особистий приклад членів сім'ї та показ елементів догляду за порожниною рота вихователем чи медпрацівником дитячих установ. У середніх та старших класах лекція з питань гігієнічної культури має носити науковий характер і впливати на емоції та розум слухачів.

Робота з не організованими в колектив дітьми та їх батьками у поліклініці має індивідуальний або груповий характер. Основними методами при цьому є розмови, уроки гігієни.

Пасивні форми санітарно-освітньої роботи головним чином адресовані батькам та дітям, частково — медичним працівникам дитячих установ та педагогам. У школах, дошкільних установах та поліклініках засоби наочної агітації (стенди, плакати, санбюлетені, експозиції виставок, вітражі тощо) доцільно розташовувати в кімнатах гігієни, а за відсутності таких — у холах або коридорах. Таким чином, увесь комплекс санітарно-освітніх заходів повинен бути спрямований на збереження здоров'я населення, профілактику стоматологічних захворювань. Обсяг цієї роботи схематично можна зобразити так: інформація => Знання => переконання => вчинки (навички).

Подальшим важливим етапом санітарно-освітньої роботи є навчання методам гігієни ротової порожнини. Цією роботою також треба охопити основні групи населення: педагогів (вихователів), медичних працівників дитячих установ, батьків та дітей. Робота з кожною з названих груп повинна бути чітко диференційованою і проводитись поетапно..

Гігієнічні засоби для профілактики карієсу. Залежно від стану ротової порожнини режим та особливості догляду за зубами мають бути суто індивідуальними з використанням зубних паст, щіток, флосів, зубочисток, йоржиків, еліксирів тощо.

Так, при ураженні зубів карієсом, а також для його профілактики дітям доцільно користуватися зубними пастами, які містять спеціальні протикаріозні домішки. До них належать «Жемчуг», «Ремодент», «Фтородент», «Колгейт», «Аквафреш», «Кориодент», «Бленд-а-Мед» та ін. Користування такими пастами сприяє стабілізації каріозного процесу.

Зубна паста «Жемчуг», що містить 2,5 % кальцію гліцерофосфату, має також знеболювальні властивості, тому її можна застосовувати і при гіперестезії твердих тканин зуба. Паста «Ремодент» містить практично всі мінеральні речовини, що входять до складу емалі та дентину (кальцій, фосфор, магній, калій, натрій, марганець, залізо, мідь та ін.). Під впливом її у кристалічній структурі емалі відбувається ізоморфна заміна вільних місць. За умови регулярного користування цією пастою інтенсивність розвитку карієсу зменшується в середньому в 1,5 разу.

Механізм карієспрофілактичної дії цілої низки паст передусім пояснюється високою активністю фтору. Під час чищення зубів фтор, що міститься у зубній пасті, проникає у слину і поглинається емаллю. У емаль зуба переходять 92—97% фтору із паст, що його містять. Це сприяє підвищенню резистентності емалі, зменшенню її проникності та розчинності.

Користування пастами, що містять фтор, супроводжується зниженням чутливості твердих тканин зуба до дії різних подразників, а також зменшенням швидкості утворення зубного нальоту, активності мікрофлори. Високий профілактичний ефект мають пасти «Еlmех», «Локалут», «Миридент», «Кариодент», до складу яких входить аміно-фторид, що є найефективнішою сполукою серед фторидів.

Виражену профілактичну дію (за умови тривалого користування) мають зубні пасти «Аквафреш», «Колгейт» і «Маклинз», до складу яких входить натрію монофторфосфат. До карієспрофілактичних паст також належать зубні пасти «Агат» і «Рила». Вони містять натрію цитрат, що сприяє зменшенню утворення зубного нальоту.

Багаті на мінерали зубні пасти «Поморин», «Неопоморин», «Фруктопоморин», «Фитопоморин», що виготовлені на основі солей Поморійських лиманів, які містять велику кількість сульфатів, хлоридів, солей натрію та кальцію. Ці.пасти вирізняються лікувально-профілактичною дією. Сольова паста «Омнодент» сприяє зміні електролітного складу слини, збагачує її іонами кальцію, натрію, хлору, має карієспрофілактичну дію. Може бути рекомендована для догляду за ротовою порожниною у осіб з підвищеною чутливістю зубів до дії хімічних, термічних та механічних подразників.

До протикаріозних належать зубні пасти, до складу яких входять ферменти, наприклад лужна фосфатаза, що сприяє підвищенню мінералізації тканин кісток та зубів.

Крім зубних паст, для підвищення стійкості емалі з метою запобігання карієсу застосовують і зубні еліксири, особливо ті, до складу яких входять натрію гліцерофосфат, натрію фторид, поверхнево-активні речовини, природні імуностимулятори тощо.

Профілактика карієсу із застосуванням гігієнічних засобів повинна здійснюватися з урахуванням стану зубів та віку пацієнта. У дитячому та юнацькому віці при інтактних зубах або поодиноких ураженнях їх (компенсовані форми карієсу), хронічному карієсі можна рекомендувати зубні пасти «Чебурашка», «Фтородент», «Кристалл», «Шалфейная». Вміст сполук фтору в пастах для дітей дошкільного віку має бути в межах 0,025—0,5%.

У разі множинного ураження (суб- та декомпенсована форма карієсу) та дуже активного перебігу каріозного процесу перевагу слід надавати зубним пастам, що містять комплекси мінеральних компонентів («Ремодент», «Старт») та кальцій-фосфатні пасти («Шалфейная», «Жемчуг», «Аквафреш», «Маклинз»). Однак після стабілізації каріозного процесу зубні пасти слід періодично міняти: 1—3 міс користуватися пастами, що містять фтор, а потім 1—2 міс пастами, до складу яких входять кальцію фосфат, тощо.

Зубні еліксири з метою профілактики карієсу слід застосовувати одночасно з зубними пастами. При цьому доцільно компонувати еліксири, що містять фтор, з пастами, до складу яких входять інші мінеральні компоненти, насамперед кальцій, фосфор, і навпаки. Схема застосування може бути, наприклад, такою: тричі на день (після сніданку, обіду та вечері) — полоскання розчином еліксиру (15—20 крапень на 1/2 склянки води) та двічі на день (вранці та ввечері) — після їди чищення зубів пастою. Таке комплексне застосування зубних паст та еліксирів можна рекомендувати дітям старшого шкільного віку при карієсі, що швидко прогресує.

Гігієнічні засоби для профілактики і лікування захворювань тканин пародонта. Найпоширенішими засобами для догляду за ротовою порожниною при пародонтиті є лікувально-профілактичні зубні пасти, обов'язковим компонентом яких є біологічно активні речовини. За характером впливу виділяють кілька груп зубних паст: 1) зубні пасти, що сприяють видаленню зубного нальоту та запобігають його утворенню; 2) пасти, які мають протизапальну дію; 3) пасти, що мають трофічну дію; 4) пасти, що посилюють процеси ремінералізації у тканинах пародонта.

До складу зубних паст першої групи входять поверхнево активні речовини (аніонні, катіонні та неіоногенні детергенти), які розчиняють зубний наліт. Включення до їх складу протеолітичних ферментів, що руйнують мікробні антигени та алергени, теж сприяє розчиненню зубного нальоту. Подібну дію мають декстраназа, ліпаза, амілаза та інші ферменти, які часто є складовими зубних паст.

Застосування зубних паст, що містять панкреатин та солі магнію, сприяє підвищенню стійкості капілярів, зменшує міграцію лейкоцитів у ротову порожнину. Перебіг патологічного процесу в пародонті нормалізують пасти, що містять лізоцим та рибонуклеазу. До складу деяких паст входять синтетичні препарати та екстракти лікувальних рослин, що мають знеболювальну, кровоспинну, протизапальну, регенерувальну та дезодораційну властивості, пригнічують ріст мікрофлори, регулюють процеси всмоктування і не зумовлюють побічних ефектів та алергічних реакцій. Так, зубна паста «Пчелка» містить водно-спиртові екстракти ромашки лікарської, шавлії, шишок хмелю та бджолине маточкове молочко. Ці компоненти позитивно впливають на тканини пародонта.

До складу зубної пасти «Фламинго» входить екстракт базиліку, що містить ефірну олію, сапоніни, таніни, які надають їй проти-алергічноїта протизапальної дії. У зубній пасті «Эффект» діючими компонентами є біоконцентрат лаванди і олійний екстракт аїру тростинового, азорин, ефірна олія і дубильні речовини. Паста має антисептичні та протизапальні властивості, стимулює регенеративні процеси в пародонті. Зубна паста «Южная» включає екстракт м'яти перцевої, плодів ялівцю та виноградного насіння. Діючими компонентами цієї пасти є токоферол, каротиноїди, похідні хлорофілу, а також лінолева кислота, яка має протизапальні, протимікробні властивості, а також стимулює репаративні процеси в пародонті.

Екстракти лікарських рослин входять до складу зубних паст «Ромашка» (екстракт ромашки лікарської і звіробою лікарського), «Айра» і «Эврика» (екстракт аїру тростинового), «Чародейка» (екстракт кропиви дводомної) та ін. Зубні пасти, що впливають на трофічні процеси в пародонті, містять вітаміни, мікроелементи, рослинні препарати, а також продукти бджільництва. До них належать зубні пасти «Биодент» і «Зодиак». Вони нормалізують обмінні процеси, зміцнюють стінки судин, посилюють трофічні процеси у тканинах пародонта.

Зубні пасти, які стимулюють процеси ремінералізації в тканинах пародонта, містять кальцій, фосфор, фтор. До них належать пасти «Жемчуг», «Колгейт», «Маклинз», «Аквафреш» та ін. Позитивно впливають на процеси ремінералізації такі пасти, як «Фтородент», «Пепсодент», «Бинака» та ін.

Добре розчиняють зубний наліт сольові пасти («Бальзам», «Мери», «Агат», «Рила»). Вони стимулюють кровообіг у тканинах ясен, посилюють обмінні процеси, запобігають відкладанню зубного нальоту. Висока концентрація солі сприяє посиленню відпливу крові із запалених ясен і навіть справляє знеболювальний вплив.

При пародонтозі слід використовувати й зубні пасти, що зменшують кровотечу з ясен. Вони містять хлорофіл («Экстра», «Хлоро-филловая»), а також екстракти лікарських трав («Айра», «Биодент», «Азуленовая»). У разі схильності до запальних процесів у тканинах пародонта доцільно користуватися пастами, до складу яких входять комплекси рослинних протизапальних компонентів, а також протеолітичні ферменти.

У разі швидкого утворення зубного нальоту слід надавати перевагу пастам, які сприяють його розчиненню («Бело-розовая», «Кори-дент», «Особая»), а також сольовим пастам («Бальзам», «Мери»), які сприяють розчиненню слизу та зубних відкладень. За наявності підвищеної чутливості твердих тканин зубів до зовнішних подразників слід рекомендувати пасти з фосфатами та іншими мінеральними домішками («Жемчуг», «Ремодент», «Зодиак», «Маклинз», «Локалут», «Фтородент»). їх втирають у чутливі ділянки зубів.

Зубні еліксири, які містять біологічно активні домішки, також позитивно впливають на тканини пародонта. Із зубних еліксирів для полоскання ротової порожнини при пародонтиті доцільно використовувати ті, які містять вітаміни, дубильні, протизапальні та імуностимулювальні речовини («Здоровье», «Лесной», «Эвкалипт», «Биозликсир», «Виктория», «Биодент-2»). З лікувальною метою на 1 склянку води беруть 30 - 40 крапель еліксиру. Полощуть 2—3 хв, затримуючи кожну порцію розчину в порожнині рота для продовження дії біологічно активних речовин. Для полоскання з метою гігієнічного догляду за порожниною рота достатньо 10 - 15 крапель еліксиру на 1 склянку води.

У різні періоди лікування захворювань тканин пародонта можна призначати полоскання відварами лікарських трав та деякими медикаментозними препаратами: фурациліном (1:5000) — за наявності патологічної ясенної кишені; декаметоксином (0,1% розчин) — у разі абсцедування та виділення гною із ясенних кишень; гексетидином (протигрибковий препарат) — при пародонтиті на тлі дисбактеріозу та кандвдозу(1—2 чайні ложки на 1 склянку теплої води); димексидом (5—10 % розчин) — при пародонтиті з явищами парестезії слизової оболонки рота.

Із лікарських трав та препаратів, приготованих на їх основі, можна рекомендувати настій ромашки лікарської і розчин ромазулану, 10% настій нагідок лікарських, настій звіробою звичайного і новоіманін (1% спиртовий розчин), настій м'яти перцевої і ментол, сік подорожника, хлорофіліпт(1% спиртовий

розчин), настій евкаліпту (10%), чистотіл (30% спиртовий настій), настоянку шавлії і сальвін (0,2% розчин). Перераховані препарати сприяють регенеруванню тканин, ліквідують запалення їх, мають кератопластичну дію тощо. Ці препарати призначають разом з іншими видами терапії у період загострення патологічного процесу в пародонті. У період ремісії, коли процеси саморегуляції достатні, можна обмежитися чищенням зубів та гігієнічним полосканням.

Використання гігієнічних засобів при стоматиті. На перебіг стоматиту добре впливають синтетичні та природні антиоксиданти, вуглекислі екстракти лікарських рослин, вітаміни, інгібітори протеолітичних ферментів та інтермедіатори обмінних процесів.

Стоматит найчастіше спричинюють грибкова мікрофлора, головним чином роду Саndіdа, а також кишкова паличка, протей та стафілококи. Характер метаболічних процесів при стоматиті націлює на вибір таких засобів догляду за ротовою порожниною, які мають антиоксидантну, протигрибкову, протимікробну дію, активізують процеси обміну. Так, паста «Южная» нормалізує процеси метаболізму в слизовій оболонці порожнини рота. До їїскладу входять ненасичені жирні кислоти, стеарини, токофероли, похідні хлорофілу, мікроелементи.

Паста «Хвойная» активізує процеси обміну в слизовій оболонці порожнини рота, має антиоксидантну активність, оскільки містить токоферол, каротин, провітамін D. Оосбливістю цієї пасти є висока фунгіцидна активність, що дуже важливо при грибковому стоматиті. Таку саму властивість має і паста «Бороглицериновая».

Стимулювальний, кровоспинний та регенерувальний вплив на слизову оболонку рота має паста «Журавушка», до складу якої входить екстракт квіткового пилку. Антибактеріальні, протизапальні властивості має паста «Фламинго». Вона сприяє зменшенню кровотечі з ясен та усуває неприємний запах із рота.

Зубна паста «Этюд» за рахунок вітамінів А і Е, що входять до її складу, нормалізує процеси формування епітелію, стабілізує дію клітинних мембран. Зубна паста «Кофидент Минти» містить вітамін А, сприяє регенеруванню слизової оболонки.

При стоматиті доцільно застосовувати спеціальні зубні еліксири, що містять речовини, які позитивно впливають на процеси обміну в слизовій оболонці порожнини рота і підвищують її резистентність. До таких зубних еліксирів належать «Олимпийский», «Биодент2», «Виктория», «Эффект», «Лучезарный», «Зубной эликсир», «Здоровье» тощо.