1. Виключна (морська) економічна зона України

1. Спеціальним режимом господарювання є виключна (морська) економічна зона України, питання, щодо правового режиму якої визначається ГК України, Законом України «Про виключну (морську) економічну зону України» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їм належать, становлять виключну (морську) економічну зону України.

2. Морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їм належать, становлять виключну (морську) економічну зону України, ширина якої 200 морських миль, відділених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України.

3. Згідно зі ст. 55 Конвенції ООН з морського права 1982 р. Україні в їі виключній (морській) економічній зоні належать суверенні права на розвідку» розробку, експлуатацію, збереження живих та неживих ресурсів у водах, що покривають морське дно, на морському дні та в його надрах, а також з метою управління цими ресурсами і відносно ведення інших видів діяльності з економічної розвідки та розробки зазначеної зони, у тому числі виробництва енергії шляхом використання води, течії і вітру.

Відповідно до Положення «Про порядок охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1996р. за №642, охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням у ній зобов'язань інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій здійснюється Прикордонними військами, органами рибоохорони Мінрибгоспу та органами Мінекономбезпеки.

Юридичні особи за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України несуть відповідальність у разі незаконної промислової діяльності (незаконна розвідка або розробка природних ресурсів, у тому числі створення штучних островів), за порушення правил безпечної експлуатації споруд, за незаконну експлуатацію природних ресурсів, незаконне, ведення морських наукових досліджень та забруднення будь-яким способом морського середовища виключної (морської) економічної зони України речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ресурсів моря.

Застосування санкції за вищевказані порушення надано Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, органам рибоохорони Міністерства рибного господарства України, Прикордонних військ.

При цьому притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок порушення живим або іншим ресурсам виключної (морської) економічної зони.

Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність, установлену законодавчими актами України.

4. Частина 4 коментованої статті встановлює, що виключно держава має право на створювання штучних островів, надання дозволу та регулювання спорудження, експлуатацію, використання штучних островів, установок і споруд для морських наукових досліджень, розвідку та розробку природних ресурсів, а також інших економічних цілей згідно з чинним законодавством України.

Морські наукові дослідження у виключній (морський) економічній зоні /країни проводяться лише за згодою спеціально уповноважених органів У крани відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.

Морські наукові дослідження у виключній (морській) економічній зоні /країни мають право проводити всі держави, незалежно від їхнього географічного положення, їхні юридичні і фізичні особи, а також міжнародні організації за умови дотримання законодавства України.Україна залишає за собою право регулювати проведення наукових досліджень, що виконуються іншими державами.

5. У Законі України «Про дію міжнародних договорів на території України» від 10 грудня 1991р., зокрема, підкреслено, що, укладені та належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну часину її національного законодавства і застосовуються в порядку, передбаченому для норм останнього. Господарська діяльність у виключній (морській) економічній зоні здійснюється на засадах норм ГК, Закону України «Про виключну (морську) економічну зону України» та інших законодавчих актів України. При цьому необхідно враховувати, що норми, установлені Конвенцією ООН морського права 1982 р. або міжнародними угодами України домінантні над нормами, установленими законодавством України в разі їхньої розбіжності. Крім того, згідно з міжнародно-правовими нормами суверенні права України на природні ресурси у виключній (морській) економічній зоні є виключними. Це на практиці означає, що будь-яка інша держава може розробляти природні ресурси тільки з певним чином оформленою згодою України.