1. Основні поняття інноваційного права

та проблеми техніки їх законодавчого визначення

Поняття «інновації» вже не є чимось невідомим для більшості суб'єктів господарювання — під ними розуміються певні нововведення, запроваджені в господарській діяльності. Законодавче визначення інновацій містить ЗУ «Про інноваційну діяльність», де в ч. 2 п. 1 ст. 1 маються на увазі новостворені (застосовані) і (або) вдоско­налені конкурентноспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно- технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [95].

На встановлення сутності інновацій неодноразово звертали свою увагу різні вчені, причому, слід визнати, що першість у цьому питанні належить економістам, які звернулися до цієї проблематики у зв'язку із виявленням залежності економічного піднесення з технічного розвитку. Так, на думку Й. Шумпетера, якого визнають основоположником класичної теорії інновацій, технічне нововведення є економічним способом, що застосовується підприємцем з метою збільшення свого прибутку. М.В. Дишкант убачає інший наслідок уведення інновацій — випуск на ринок нових товарів і зазначає з цього приводу: «Інновація, будучи проявом науково-технічного прогресу, є проявом техніко- економічного процесу, який завдяки практичному використанню продуктів інтелектуальної, розумової праці — ідей і винаходів, приводить до створення кращих за властивостями нових видів продукції та нових технологій» [33; с. 116].

Але вплив інновацій виходить за межі мікроекономічних масштабів — вони визначають динаміку економічного піднесення в цілому, з одного боку, відкриваючи можливості для розширення економіки, а з іншого, — роблять неможливим його продовження, розхитуючи економічну рівновагу, вносять розлад та невизначеність в економічну динаміку. Таким чином, запровадження інновацій зумовлює трансформаційні перетворення в економічній системі, її перехід з одного стану в інший [110; с. 10 — 11]. Крім того, вони засобами наступної хвилі розвитку розширюють та вирішують проблему попередньої. При цьому інновації з'являються групами або пакетами/ в яких окремі нововведення ніби підтримують існування один одного [144; с. 43]. Інновації виступають головним інструментом у технологічному домінуванні, особливо в епоху глобалізації економіки [3; с. 71 ]. У сучасних ринкових умовах вони також виступають одним із головних чинників підвищення конкурентноспроможності продукції, що забезпечує підвищення доходів суб'єктів господарювання, завоювання нових ринків або покращення свого позиціонування на вже опанованих. Крім того, впровадження інновацій забезпечує також і підвищення гнучкості, ефективності виробництва, зниження його витратності, стимулює подальший економічний розвиток.

Незважаючи на досить поширене останнім часом обговорення шляхів та засобів інноваційного розвитку для України, проведення досліджень у різних галузях науки за тематикою, пов'язаною зі здійсненням та стимулюванням інноваційної діяльності, а також залучення до обговорення зазначених проблем широких верств населення, досі відсутній концептуально-правовий аналіз співвідношення таких вихідних понять для інноваційної діяльності, як інноваційний продукт, інноваційна продукція. Таке становище потребує якомога скорішого проведення дослідження зі встановлення юридичного змісту та співвідношення зазначених термінів та приведення їх у єдину цілісну юридико-понятійну систему для створення передумов ефективного правового регулювання здійснення інноваційної діяльності та становлення національної

інноваційної системи України.

2. інноваційний продукт — комплексний об'єкт, який є результатом робіт із доведення об'єкта інтелектуальної власності до стадії впровадження згідно з інноваційним проектом шляхом здійснення дослідно-конструкторських, проектних, технологічних, інженерних, випробувальних та інших робіт із виготовленням дослідних зразків, пробних партій продукції або запровадженням експериментального виробництва, а також складанням технічної документації із виробництва нової продукції, надання нових послуг, що базуються на об'єкті інтелектуальної власності, та/або використанню останнього у виробничому процесі як нової технології, способу, процесу, ресурсу, іншого рішення;

3. інноваційна продукція — нові або суттєво удосконалені товари або послуги, які випускаються (надаються) в результаті впровадження об'єкта інтелектуальної власності як інновації у виробничій сфері відповідно до інноваційного проекту.