65. Любецький з'їзд князів відбувся у 1097р.

66. В якому році була перша згадка про Львів 1256р.

67. Держава Річ Посполита була утворена у 1596р..

68. Битва під Берестечком на Волині між військами Б.Хмельницького і Я.Казимира відбулася: 18-30 червня 1651р.

69. Конституція П.Орлика офіційно називалася: «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

70. Встановіть відповідність:

1. 1620 - 1621 pp. д) Хотинська війна 1620-1621

2. 1625 р. а) повстання Марка Жмайла 1625

3. 1630 р г) повстання Т.Федоровича (Трясила) 1630

4. 1635 р. в) руйнування Кодака кошовим І.Сулимою. 1635

5. 1637- 1638 pp. б) повстання П.Бута (Павлюка), Д.Гуні та Я.Острянина 1637-1638

   113. Встановіть у хронологічному порядку.

        1. Укладення "Статей" Б.Хмельницького березень 1654

        2. Битва під Охматовим та Городком, облога Львова 1655р.

        3. Віденське перемир'я московітів з поляками жовтень 1656

        4. Створення антипольської коаліції січень 1657.

        5. Смерть Б.Хмельницького липень 1657

   114. Утворення Галицько-Волинського князівства його суспільно-політичний устрій (взаємини між князем і боярами) та міжнародні зв'язки за князя Романа Мстиславовича. Галицько-Волинське князівство – держава, яка заступила Київську Русь на українській землі. Сформувавшись на західній околиці, вздовж другого шляху “із варяг у греки”, вона зуміла об’єднати навколо себе більшу частину української етнографічної території свого часу. Утворенню призвів розпад Київської держави на окремі князівства і супроводжувався поступовою втратою Києвом ролі політичного центру. Оскільки Наддніпрянщина під ударами степових орд дедалі більше занепадала, більшого значення набула Галичина і Волинь.

Державний лад Галицько-Волинського князівства був схожий на устрій Київської Русі, але у функціонуванні, повноваженнях та компетенції роль князя, ради бояр, віча була дещо іншою.

Князеві належала верховна законодавча, виконавча, судова, адміністративна та виконавча влада. Він очолював державу як суверен, керував збройними силами, зовнішньою політикою, фінансами. Проте абсолютної влади в державі князь не мав, вона обмежувалася впливовим боярством, особливо в Галичині, де боярський клан сформувався з місцевої земельної аристократії. Другою особливістю державного ладу Галицько-Волинського князівства є дуумвірат - одночасне правління двох князів: одного на Волині у Володимирі, другого – в Галичині

У1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення — Галицько-Волинське князівство. Мстиславич провадить активну зовнішню політику. У 1198 р. на Візантію напали половці, спустошивши все на своєму шляху. На прохання візантійців, Роман Мстиславич здійснив успішний похід на половців, що значно покращило важке становище імперії. У 1200 р. у Константинополі перебувало посольство від князя Романа. Посольство уклало союз, скріплений шлюбом Романа Мстиславича з Анною, дочкою імператора Ісаака II Ангела та його другої дружини Маргарити-Марії.

У другій половині 1204—на початку 1205 років, на думку дослідників, Роман Мстиславич уклав угоду з Угорщиною і Польщею про взаємодопомогу. Коли 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь, Папа Римський Інокентій III розпочав інтенсивні переговори зі Сербією і Болгарією, церкви яких пішли на унію з Римом. Тоді ж папа звернувся до князя Романа з пропозицією прийняти католицизм і отримати королівську корону, на що отримав відмову. Це, очевидно, було зумовлено тим, що папа доклався до хрестового походу проти союзної Роману Візантії й утворення там Латинської імперії (зрештою, вороже налаштованими до Риму були і союзні князю Роману Гогенштау- фени)