65. Хто з галицько-волинських князів першим отримав титул короля? Данило Галицький.

66. Що було ознакою влади полковника у Запорізькій Січі? Пірнач, корогва мала(значок), печатку

67. Встановіть відповідність:

    1. 988 в) запровадження християнства в Київській Русі. 988

    2. 882 д) вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом. 882р.

    3. 1037 а) спорудження в Києві Софійського собору 1037

    4. 1097 б) князівський з'їзд у Любечі. 1097

    5. 1187 г) перша літописна згадка назви «Україна» 1187

68. Встановіть у хронологічному порядку:

    1. Гадяцький договір. 1658 р.

    2. Переяславські статті Ю. Хмельницького 1659

    3. Слободищенський трактат 1660

    4. Московські статті 1665р.

    5. Глухівські статті. 1669р.

69. Козацько-селянські повстання останньої декади ХVI - першої третини ХVІІ ст. Перша хвиля повстань була короткою (1591-1596 рр.), а друга - тривалою (1625-1638 рр.). Головною рушійною силою народних виступів стало козацтво. Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 рр.) стало одним із перших великих селянсько-козацьких виступів. Козаки оволоділи всією Брацлавщиною, Київщиною та іншими землями. Косинський титулував себе гетьманом і змушував людей присягати козацькій владі замість шляхетської. Біля м. П'ятки на початку 1593 р. відбулась вирішальна битва між козаками і поляками після якої завершується перший етап цієї хвилі повстань.

У 1594 р. розпочинаються повстання під проводом С. Наливайка, М. Лободи, М. Шаули та інших. Характерною рисою цього етапу боротьби було поєднання соціальної боротьби із захистом православної церкви. На бік повстанців перейшла значна частина священників, в тому ж числі і брат С. Наливайка православний священик Д. Наливайко.

Нова хвиля повстань розпочалась у 1625 р. на Київщині, де населення відмовилося виконувати феодальні повинності і самовільно проголосило себе козаками. Виступи козаків і селян відбулися під керівництвом Жмайла, ТарасаФедоровича (Трясило), Павла Бута (Павлюка), Якова Остряниці, Дмитра Гуні. Ці повстання переросли в козацько-селянські війни. Вони зазнали поразки, але підняли гасло боротьби за звільнення України.

Отже, козацько–селянські повстання, що відбулися наприкінці XVI - XVII ст. закінчилися поразками. Основними причинами невдач були: стихійність; неорганізованість; недосконале озброєння повстанців; локальний характер дій; малочисельність лав повсталих; тертя між козацтвом; неузгодженість дій реєстрового та нереєстрового козацтва; нечіткість програмних установок; гнучка політика польського уряду, спрямована на розкол повстанців тощо. Проте, незважаючи на поразки козацько - селянські повстання відіграли значну роль в Історії України, оскільки суттєво гальмували процеси ополячення та окатоличення, зменшували тиск феодального гніту, підвищували престиж та авторитет козацтва, сприяли накопиченню досвіду боротьби, служили прикладом для майбутніх поколінь борців завизволення українського народу, прискорювали формування національної самосвідомості.