65. Трипільська культура охоплює період.6-2 тис р. до н.е.

66. Коли виникла Галицько-Волинська держава? 1199р.

67. Одним із найвизначніших вождів опришків був О. Довбуш '

68. В якому році відбулась Полтавська битва? 1709р.

69. Встановіть відповідність:

    1. жовтень 1708 р. б) перехід І.Мазепи на бік Карла ХІІ

    2. травень 1709 р. д) зруйнування Запорізької Січі за наказом Петра І

    3. червень 1709 р. в) битва під Полтавою _

    4. квітень 1710 р. г) обрання гетьманом П.Орлика

    5. початок 1711 р. а) похід П.Орлика на Правобережну Україну

70. Встановіть у хронологічному порядку.

    1. Вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом. 882 р.

    2. Запровадження християнства в Київській Русі. 988

    3. Спорудження в Києві Софійського собору 1037

    4. Князівський з'їзд у Любечі. 1097

    5. Перша літописна згадка назви «Україна» 1187 р.

71. Діяльність останніх гетьманів по збереженню автономії України в складі Російської імперії (П.Полуботок, Д.Апостол та К.Розумовський). У 1728 році Д Апостол їздив на коронацію Петра II, де подав петицію про відновлення державних прав України на основі Березневих статей 1654. У відповідь на гетьманську петицію російський уряд видав так звані «Рішительні пункти» 1728 року, які, ставши своєрідною конституцією Гетьманщини, значно обмежували гетьманську владу і політичну автономію Лівобережної України.

Новий уряд Катерини II посилив централістичну політику щодо України. З другого боку, соціальна політика К.Розумовського й перетворення Гетьманщини на державу шляхетського типу поглибили соціальні суперечності, а династичні плани К.Розумовського викликали опозицію й опір з боку шляхетської аристократії. До того додалися ще великі втрати України внаслідок її участі уСемилітній війні. У цих умовах Катерина II скористалася з петиції про спадкове гетьманство в роді Розумовських, і 1764 року примусила К.Розумовського зрезиґнувати з гетьманства, за що йому зберегли становище високого достойника Російської Імперії, забезпечили велику пенсію й надали у власність колишні гетьманські маєтки, зокрема, Батурин.

Одержавши звістку про смерть Івана Скоропадського у 1722 р., Петро I велів виконувати обов'язки гетьмана полковнику Полуботку з генеральною старшиною, радячись у всіх справах з головою колегії Вельяміновим. Старшина через особливу репутацію порушила клопотання про дозвіл обрання нового гетьмана, але на це прохання довго не було відповіді, і коли старшина дозволила собі нагадати про це клопотання, Петро влітку 1723 року відповів, що справа про обрання гетьмана відкладена на невизначений час: царський уряд підшукує в гетьмани особливо вірну й надійну людину у зв'язку з тим, що від часу першого гетьмана, Богдана Хмельницького, і до останнього, Скоропадського, усі гетьмани виявились зрадниками, і набридати царю з цим питанням не варто, бо управління Україною забезпечене і в справах немає замішання. Іншими словами, Петро не тільки відкладав цю справу, а й забороняв нагадувати про неї.Полуботок, людина енергійна, пройнята любов'ю до своєї країни, не міг дивитися на все це байдуже. З огляду на те, що приводом для всіх цих порушень старих українських прав служить українське безладдя та зловживання, він прагнув увести порядок та законність в українському управлінні і покласти край старшинським зловживанням, на які посилався цар Петро. Розіслав універсали, які забороняли старшині під страхом суворих покарань використовувати козаків на свої потреби. Зайнявся реформою судових установ, прагнучи попередити хабарництво та зловживання суддів, неправий суд і утиски народу: розпорядився, щоб у судах сільських, сотенних та полкових судив не один суддя або отаман одноосібне, а з ним засідало кілька асесорів для контролю. Нормував апеляції вищому суду на рішення нижчого. Доклав зусиль, щоб ввести порядок у судочинстві вищого військового суду.