Орієнтовні питання для модульного контролю з історії України.

1. Християнами, як вважають учені, були князі Аскольд і Ольга

2. Остання письмова згадка про Антську державу. 602р.

3. Хто очолив козацько-селянське повстання у 1591-1594рр.? К. Косинський

4. Укажіть, яке місто було резиденцією гетьмана К.Розумовського? Батурин

5. Коли був підписаний Гадяцький договір? 16 вересня 1658 р.

6. Встановіть відповідність:

   1. генеральний писар в) очолював Генеральну військову канцелярію

   2. генеральний обозний г) відав військовими справами держави

   3. генеральний суддя б) відав "привілейованими" судовими справами

   4. генеральний підскарбій а) отаман відав фінансами війська, війська та держави

   5. генеральний осавул д)виконував особливі доручення гетьмана

7. Встановіть у хронологічному порядку.

   1. Гетьманування Ю. Хмельницького 1659-1663

   2. Гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні 1663-1668 рр.

   3. Гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні 1665-1676 рр.

   4. Гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні.. 1668-1672

   5. Гетьманування І. Мазепи. 1687-1709

8. Внутрішня політика гетьмана І.Мазепи. Його спроба вибороти незалежність України. Внутрішня політика гетьмана Мазепи була безпосереднім продовженням політики Самойловича. Провадилася іншими темпами, подекуди іншими методами, сприяла зростові козацької старшини, зміцненню її економічної бази, соціального становища, перетворенню її на зверхній стан Гетьманщини. Розвиток торгівлі і промисловості за часів Мазепи сприяв зростанню міст, зокрема його купецької верстви. У зв'язку з тим відбувалися чималі зміни в соціально-економічному житті міст Гетьманщини.Селянство в часи Івана Мазепи становило більшість населення України. Попри розповсюджену думку, ніякого масового, взагалі закріпачення селян в часи Мазепи не відбувалося.

9. Останній кошовий отаман Запорізької Січі. П. Калнишевський

10. Запорожці, очолювані Іваном Сулимою, зруйнували фортецю Кодак у 1635 р.

11. Зборівський мирний договір Б.Хмельницький підписав 1649 p., щоб припинити подальші воєнні дії.

12. Національно-визвольна війна Українського народу під проводом Б.Хмельницького. Причини 1. "Ординація") 1638 р. 2. Зростання експлуатації українського селянства внаслідок стрімкого поширення фільварково-панщинної системи господарства, особливо в південних і східних регіонах України. 3. Посилення національно-релігійного гноблення українського народу. 4.

13. Коли була остаточно ліквідована автономія України(Гетьманщина) у складі Росії? 1764р. Румянцевим

14. Встановіть відповідність:

    1. 1199 - 1205 р. б) правління князя Романа Мстиславовича

    2. 1722-1727 р. в) діяльність першої Малоросійської колегії

    3. 1205 - 1264 р. а) правління Данила Галицького

    4. 1750-1764 р. д) гетьманування К. Розумовського

    5. 1552-1556 р. г) заснування Запорозької Січі Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця

15. Встановіть відповідність:

1 )травень 1652 р. г) Битва під Батогом

2. 1659 р в) Переяславські статті Ю. Хмельницького

3. 1620 - 1621 р. б) Хотинська війна

4. 1596 д) Берестейська унія

5. 1237-1240 а) монгольська навала на Русь

   16. Трипільська культура та її роль у формуванні українського етносу. У IV тисячолітті до н.е. у межиріччі Бугу та Дністра виникли перші в Україні поселення землеробів - села так званої трипільської культури. Незабаром ці поселення зайняли значну територію країни, розповсюдившись від Бугу і Дністра до Дніпра. Саме на Дніпрі в районі села Трипілля (Київська область) український археолог В. Хвойко в кінці XIX ст. виявив пам'ятки землеробської культури, що отримала назву "трипільської".

Розквіт трипільської культури припадає приблизно на 3500 - 2700 рр. до н.е. Поселення трипільців, які розташовувалися на височині поблизу річок, складалися з 30 - 40 глинобитних помешкань, розташованих по колу. Кожна споруда досягала в довжину 25 - 27 м. і завширшки 6 - 7 м. і ділилася всередині на окремі приміщення з вогнищем для кожної сім'ї. Кількість жителів кожного такого поселення складала зазвичай 600 - 700 чоловік, але інколи воно досягало 10 і більше тисяч чоловік. Загальне число трипільців сучасна наука оцінює приблизно в 1 млн чоловік. Етнічно трипільці належали до середземноморської раси.

На останньому етапі свого існування в трипільському суспільстві почала виділятися родоплемінна верхівка, про що свідчать багаті поховання (Усатовські кургани, Краснохуторський могильник та ін.).

Приблизно до 2000 р. до н.е. трипільці зникли як єдина етнічна спільнота. Найімовірніше, причиною зникнення трипільської культури стало нашестя кочових народів.

Таким чином, рівень культурно-економічного розвитку трипільців був значно вищим, ніж племен, що їх оточували. Проте мобільні, добре організовані, войовничі й агресивні кочовики змогли взяти верх над порівняно мирними землеробами трипільської культури.

16. Як називався останній період кам'яного віку? неоліт

17. Яку територію займала Велика Скіфія? від Дунаю до Дону та на таку ж відстань від узбережжя Чорного моря на північ.

18. Хто був засновником династії великих київських князів? Святослав І Хоробрий

20. Позначте ім'я та прізвище відомого українського історика, котрий вважав племінні об'єднання антів предками українського народу: Михайло Грушевський;

21. Посилення антиукраїнської політики Катериною II. Ліквідація Запорозької Січі, скасування автономії Слобожанщини і Гетьманщини. Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського, за його проханням, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Румянцеву і з ним чотирьом великоросійським членам. Великоросійських членів наймилостивіше ми тепер призначаємо: генерал-майор Брандта і полковника князя Платона Мещерського; на останні ж дві вакансії, вибравши негайно кандидатів, Сенат повинен представити нам, малоросійських - генерального обозного Кочубея, генерального писаря Туманського, генерального осавула Журавку та хорунжого Данила Апостола... Нижчих канцелярських службовців вибрати йому, графу Румянцеву, на свій розсуд.

Ми, бажаючи, щоб між визначеними в цю колегію чинами ніякої різниці не було і щоб кожний своє місце міг зайняти за чином старшинства, наймилостивіше наділяємо цих малоросійських чинів зрівнюванням у класах з великоросійськими нижченаведеними чинами, а саме: генерального обозного Кочубея-генерал-майорським, генерального писаря Туманського - чином статського радника, генерального осавула Журавку і хорунжого Апостола-полковницькими.

А в судах, створених в Малій Росії в минулому 1763 р., на підставі нашого іменного указу - підкоморських земських в кожному полку по два. а в Ніжинському - три, до складу яких визначаються підкоморії, судді, підсудки і писарі з щорічними виборами як тимчасові, то наказуємо і цим, поки вони будуть мати після виборів такі звання, вважатися за урядами, а саме: підкоморіям - першим після малоросійського полковника, земським суддям з першорядними бунчуковими товаришами, по старшинству, підсудками з бунчуковими другорядними, писарям земським проти осавулів полкових, по старшинству, а возним бути першим під сотником малоросійським.

За відсутністю тепер гетьмана, призначеному від нас головному малоросійському командирові мати такі права як генерал-губернатору і президенту Малоросійської колегії, де він в справах суду і розправи має голос голови за генеральним регіментом, а в решті справ, як-от: підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання за-конів-повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий нам довірений в нашу відсутність.

Запорізькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові. З огляду ж на надмірні та надзвичайні витрати, що при цьому званні мають бути, наймилостивіше надаємо йому, графу Румянцеву, зверх належної на його чин платні, з тамтешніх прибутків по 4000 карбованців харчових грошей на рік та на генерал-губернаторський уряд село Кучерівку Кучерівського відомства з належними до нього селами й хуторами та село Середину Буду.

21. Визначіть хронологічні рамки Великої Скіфії як держави. 6 – 3 ст. до н.е.

22. Боротьба київських князів із нападами печенігів була успішно завершена за князяЯрослава Мудрого

23. Королевою якої країни стала донька Ярослава Мудрого? Франції (Анна)

24. Яка влада першою запровадила панщину, кріпацтво, позбавила селян земельних наділів на українських землях? польська

25. Укажіть де українське військо здобуло перемогу 16 травня 1648р. Під Жовтими Водами

26. Утворення держави Київська Русь, дохристиянська доба її розвитку. Княжіння Олега, Ігора, Ольги та Святослава. Початок формування державності на території України тісно пов'язаний з перетворенням Києва на основний політичний і культурний центр руських племен. Саме навколо нього наприкінці VІІІ - на початку ІХ ст. відбувається об'єднання територій між Чорним і Балтійським морями. Правили тоді останні представники династії давньоруських князів Дір та Аскольд, спадкоємці першого господаря Києва - князя Кия. Князь Аскольд, проводячи виважену і активну зовнішню політику, зміцнив Київську Русь, поставивши її нарівні з Візантією та Хазарією. Закріпившись на узбережжі Чорного моря, Аскольд здійснив декілька вдалих походів на Візантію в результаті яких було підписано вигідні для Русі угоди.

Пізніше приходить зміна влади, де 882 році Олег захоплює Київ і вбиває Аскольда. Незважаючи на протидію новгородців, під владою київських князів об'єднуються землі ільменських слов'ян, кривичів, полян, древлян, сіверян, радимичів. В Києві відновлюється язичницький культ. В 907 році Олег рушив походом на Візантію і змусив її підписати торговельну угоду, яка відкривала широкі можливості для руських купців. Нову, не менш вигідну угоду було укладено в 911 р. Також він здійснював декілька походів на Каспій, де зазнавав поразки, деякі історики вважають що саме далекий похід на Персію був останнім для Олега.

Після смерті Олега київським князем став Ігор Рюрикович. Посиливши централізовану владу у боротьбі з волелюбними древлянами, він виступив проти печенізьких орд, які нападали на Русь. Після невдалих походів на Візантію, втратив контроль на Чорноморському узбережжі та в гирлі Дніпра і до того ж зобов'язувалася надавати військову допомогу Візантії. У 945 році, намагаючись двічі поспіль зібрати данину з древлян, князь Ігор був вбитий.

Синові Ігоря Святославові в той момент було три роки, тому влада перейшла до вдови Ігоря - княгині Ольги. Насамперед вона жорстко помстилася древлянам за смерть чоловіка, спаливши їхню столицю Іскоростень. Ольга намагалася обмежити вплив місцевої знаті, впорядкувала збір данини і встановила більш суворий порядок управління. За часів Ольги зміцнилась економічна могутність Київської держави, піднісся її міжнародний авторитет. У 957 р. відбулася дипломатична місія Ольги до Константинополя, де вона охрестилася.

У 957 р. син Ігоря та Ольги Святослав досяг повноліття і став фактично великим київським князем. Святослав ще більше зміцнив позиції Київської держави, розгромивши Хозарський каганат, Волзьку Булгарію, приєднавши в'ятичів, придунайські міста, Тмутаракань, Прикубання, здійснивши вдалий похід на Болгарію. Задля зміцнення влади київських князів, Святослав провів адміністративну реформу, де влада розподілилась між його синами. Після невдалого походу на Візантію, на острові Хортиця князівське військо натрапило на печенізьку засідку і цілком загинуло, де поліг і сам Святослав.

Як розповідає нам історія, Київська Русь була однією і найвпливовіший держав у Європі, яка змогла зміцнитись за правління Олега, Ігоря, Ольги та Святослава.

28. У яку епоху винайдено першу зброю механічної дії-лук і стріли? В добу Мезоліту

29. . Як називали давніх слов'ян у писемних джерелах? Венеди, анти, склавини.

30. Який князь запровадив християнство на Русі? Володимир Великий

31. Монголо-татари напали на Київ у грудні 1240 р.

32. Березневі статті " Б.Хмельницького узгоджені й затверджені у Переяславі.

33. Реформаторська діяльність князів Київської Русі: Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Князювання Володимира Великого (980-1015) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту. Сівши на великокняжий стіл, новий правитель виявив себе як авторитетний політик, мужній воїн, далекоглядний реформатор, тонкий дипломат. Він ніби уособлював якісно новий рівень управління державою. Продовжуючи політику руських князів щодо збирання навколо Києва слов’янських земель,Володимир військовими походами завершив тривалий процес формування території Київської держави. Саме цей час остаточно визначилися і закріпилися кордони Русі, що в цілому збігалися з етнічними рубежами східних слов’ян. Наявність величезної підвладної території диктувала суттєву зміну зовнішньої політики: далекі походи, захоплення нових земель поступаються місцем захисту власних кордонів. Завершальний етап формування давньоруської держави вимагав значних суспільних змін, спрямованих на консолідацію країни. Саме тому Володимир провів кілька реформ. Величезні простори держави, слабкість князівського адміністративного апарату робила владу племінних вождів та князів на місцях майже безмежною. Намагаючись зміцнити великокнязівську владу, Володимир провів адміністративну реформу, суть якої полягала у тому, що землі князівства, де правили залежні від нього місцеві правителі, передавалися дванадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам та наближеним боярам. Внаслідок зламу сепаратизму племінної верхівки на зміну родоплемінному поділу давньоруського суспільства прийшов територіальний поділ, що є однією з основних ознак сформованої державності.

Військова реформа була спрямована як на посилення обороноздатності країни, так і на зміцнення особистої влади великого князя. Її суть полягала в ліквідації «племінних» військових об’єднань і злитті військової системи з системою феодального землеволодіння. Володимир активно роздавав «мужам лучшим» земельні володіння. Ця реформа мала кілька важливих наслідків: вона дала змогу надійно укріпити південні рубежі від нападів; сформувати боєздатне віддане князю військо; створити нову, або молодшу, знать-дружину, цілком залежну від великого князя, яка стала своєрідною противагою місцевому боярству.

Релігійна реформа теж придала впевненості владі Володимира Великого. Реформаційний доробок великого князя містить і запровадження нового зведення законів усного звичаєвого права, названого літописцем «Уставом земельним», який надалі ліг в основу першого на Русі писаного зібрання юридичних норм – « Правди Ярослава».

Ярослав Мудрий всі свої зусилля спрямовував на продовження справи Володимира – посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію. Зовнішньополітична діяльність Ярослава спиралася насамперед на слово диплома, а не на меч воїна. Важливе місце в міжнародній плітиці київського князя відігравала своєрідна «сімейна дипломатія», тобто укладання вигідних союзів та угод шляхом династичних шлюбів.

За князювання Ярослава активізувалася внутрішня розбудова держави.

Визначальними рисами цього етапу історії Київської Русі були: завершення формування території держави, перенесення уваги князівської влади з проблеми завоювання земель на проблему їхнього освоєння та втримання під контролем; злам сепаратизму місцевої племінної верхівки та посилення централізованої влади; заміна родоплемінного поділу давньоруського суспільства територіальним; активна реформаторська діяльність великих князів; запровадження та поширення державної консолідуючої ідеології – християнства; поява писаного кодифікованого права;ширше використання дипломатичних методів вирішення міжнародних проблем; зростання цивілізованості держави; розквіт давньоруської культури.

28. Позначте ім'я царя, за часів правління якого Скіфія досягла найбільшого піднесення Атей.

29. Позначте назву культури, яку відкрив В. Хвойка. Трипільська.

30. Позначте період, коли у творах давніх джерел з'являються перші писемні згадки про слов'ян 1-2 ст. н.е.

31. В якому році козаки під проводом Сагайдачного зруйнували Кафу? 1616р.

32. Який документ регламентував відносини між реєстровими козаками і владою Речі Посполитої в роки "Золотого спокою"? Ординація 1638р.

33. Слов'янські племінні союзи на території України у VII - IX ст. Теорії виникнення Київської держави: хазарська, норманська і анти норманська. Із припиненням існування держави у антів зникає і їх назва. Натомість у письмових джерелах вживається така назва, як “слов’яни”. Причому ця загальнослов’янська спільність поступово поділяється на три великі відгалуження – східну, західну та південну.

Найбільш ранніми племінними об’єднаннями вважаються полянське, з осередком у Києві, дулібське і волинянське на території пізнішої Волинської землі. Племінний союз дулібів виник у VI ст. і став зародком державності східних слов’ян, що в майбутньому, поряд із полянським союзом, стало основою формування Київської Русі. Назва “русь” поширюється насамперед на полян, що панували у протодержавному утворенні на Наддніпрянщині, а потім і на всіх східних слов’ян.

Серед теорій виникнення Київської держави побутують такі:

Норманська теорія, яка пов’язує прихід ще в середині ІХ ст. на землі східнослов’янських племен войовничих варяг-норманів із Скандинавії, які намагаються підкорити собі ці племена. Тому деякі вчені вважають, що слово «Русь» слово норманського походження, які утворили тут свою державу.

На протистояння попередній, з’явилась антинорманська теорія, в якій велось про те що «Русь» слово слов’янського походження (річки Рось, Роставиця), до того ж ні одного племені під назвою «руси» в Скандинавії не було. Більшість археологічних матеріалів доказує обмежений вплив варягів на Русь, тим самим спростовує норманську теорію.

Близькою до попередньої, є хозарська теорія, яка ґрунтується на підставі деяких фактів. Ще у VI–VII ст. у басейнах верхнього Дону та Волги утворилась держава Хозарський каганат, яка завоювала північні племена, а ті, заснували Київ і згодом дали відсіч Хозарам, пізніше довколишні землі об’єдналися з Києвом, де відсіч хозарам давали Руські князі.

28. Трипільська культура охоплює період. 4-2 тис. до н. е;

29. Коли виникла Галицько-Волинська держава? 1199р.

30. Гетьманом усієї України в 1668р. було проголошено.. Дорошенка.

31. Одним із найвизначніших вождів опришків був О. Довбуш

32. В якому році відбулась Полтавська битва? 27 червня 1709 р.

33. Діяльність останніх гетьманів по збереженню автономії України в складі _ Російської імперії (П.Полуботок, Д.Апостол та К.Розумовський). Після невдалої спроби гетьмана Івана Мазепи вирватись з Московської влади, Петро І серйозно взявся за ліквідацію України як автономії. Свій план він втілював крок за кроком: фізично знищуючи населення, розкрадаючи ресурси та інтелектуальні сили інтелігенції.

Побачивши загрозу з боку Гетьманщини він не погодився на підписання мирного договору з гетьманом Скоропадським, а видав указ про повне підпорядкування козацтва російському трону. З року в рік він позбавляв правління і судочинства українців натомість надаючи владу в Україні іноземцям, які провадили терор і грабіж населення, а Україна ніяк не могла запобігти цьому, були накладені височенні податки на українців, все це спричинило руйнуванню України як самостійного економічного організму і перетворення на Російську колонію. Також постраждала і культура: заборона друку українською мовою, та більшості проукраїнських творів.

За гетьманства Полуботка була здійснена реформа суду, зробивши генеральний суд колегіальним. Він суворими наказами вимагав від провінційних судів, щоб не було хабарництва й тяганини, встановив точний порядок судової апеляції й погрожував суворим покаранням старшині за зловживання й утиск над населенням. Тим самим фактично перейняв владу в Малоросійської колегії. Петро І намагався прибрати Полуботка і зібравши на нього фальшивий компромат, заарештував його, згодом він був закатований у петропавловській фортеці. Після чого почалися масові арешти по всій Україні.

Після приходу до влади Петра ІІ українським гетьманом став старенький Данило Апостол, який висунув петицію до царя про повернення Україні старих прав згідно статей Хмельницького, натомість отримав відповідь у 28 «Решительних» пунктів, де й так бідна влада гетьмана ще більше обрізалася, зменшилась кількість найманого війська, негативні наслідки були й на економіку.

Після смерті Д. Апостола змінилась влада і в Росії, престол займає Єлизавета, яка згодом одружилась з українцем Олексієм Розумовським. Під його впливом при дворі було вирішено відновити гетьманство. А його молодший брат Кирило став гетьманом, який влаштовує з’їзди в Глухові, простежується відновлення прав гетьманської держави, але всі права надавались українській шляхті, а для простого населення навпаки посилилось кріпосне право, люди прив’язувались до землі та українських панів, також провів судочинську та військову реформу, де козаки мали обов’язкову військову освіту, була введена єдина форма для української армії.

Але після приходу Катерини ІІ остаточно почалася руйнація Гетьманщини, та України як автономії, загалом спроба гетьманів не дала змоги стати Україні незалежною, бо Росія змогла знайти підкупних осіб, які контролювали становище в Україні на користь царизму.

28. Укажіть, яке плем'я проживало на землях навколо сучасного Києва? поляни

29. Найдавніша літописна згадка назви «Україна» датується 1187 р.

30. Хто з цих історичних осіб був найвизначнішим козацьким полководцем на початку XVII ст.? П.Сагайдачний

31. Визначіть хронологічні рамки Руїни на українських землях/ кін. 1657 – серед. 1687 рр.

32. Монголо-татарська навала на Русь відбувалась у 1237р-1241

33. Причини розпаду Київської Русі та її історичне значення як першої держави українського народу. Перед смертю, Ярослав Мудрий розділив землю між своїми князями, але це призвело до міжусобиць, де кожен намагався правити окремо. Не маючи єдиного виконавчого органу, територіальна цілісність була підірвана. Київ декілька разів зазнавав нападу, у боротьбі за владу, також бунтували і селяни, які вимагали єдиного правителя.

Серед причин розпаду Київської Русі можна виділити такі:

величезні простори держави, до складу якої входили крім українців (більше 20 різних племен і народностей), і неслов’янські племена, які приводили до труднощів управління з одного центру;

недосконалість державного апарату і системи престолонаслідування сприяли відцентровим тенденціям окремих племен і народностей Київської Русі;

негативні наслідки для Київської держави мав занепад торгівлі, до цього призвели половці, які осіли в степах і відгородили Русь від Каспійського моря, а також послаблення Візантії в наслідок послабились торгівельні зв’язку з Руссю.

Київська Русь в час свого найбільшого ослаблення стала здобиччю грізного ворога – монголо-татарських орд. Їх нашестя завершило занепад держави. Все ж національні державницькі традиції не були втрачені, їх перейняла спадкоємниця Київської Русі – Галицько-Волинська держава.

Водночас варто зазначити, що період існування Київської Русі займає важливе значення в історії України. Адже головний осередок цієї держави фактично сформувався на території сучасної України, а її основою стало Середнє Подніпров’я з Києвом, який став центром об’єднання слов’янських племен і столицею держави. Заснували цю державу ті, хто здавна проживав на цих землях, у VI–VIII ст., – це поляно-антська народність, яка була генетичним ядром майбутньої української нації і називалася “Руссю”.

28. Коли вперше в історичних джерелах застосовується термін "Русь "? вперше в історичних джерелах застосовується термін "Русь " В повісті минулих літ, поч. 12 ст.

29. У якому році завершилось правління Володимира Великого? 15 липня 1015р.

30. Хто очолив Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої у середині XVII ст.? Богдан Хмельницький

31. Коли відбулась Коліївщина? Травень 1768 – червень 1769

32. Між якими державами було підписано Андрусівське перемир'я? Річ Посполита і Московське царство.

33. Великодержавна шовіністична політика Петра І щодо Гетьманщини у 1709 – 1725рр. Після зради Івана Мазепи та поразки козацького та шведського війська під Полтавою, Петро І починає ліквідацію України як автономії та як держави в цілому. Свій план він втілював крок за кроком: фізично знищуючи населення, розкрадаючи ресурси та інтелектуальні сили інтелігенції.

Побачивши загрозу з боку Гетьманщини він не погодився на підписання мирного договору з гетьманом, а видав указ про повне підпорядкування козацтва російському трону. З року в рік він позбавляв правління і судочинства українців натомість надаючи владу в Україні іноземцям, які провадили терор і грабіж населення, а гетьман ніяк не міг запобігти цьому.

Наступний напрям політики проти Гетьманщини полягав у винищенні населення. Десятки тисяч українських козаків виганяли на примусові роботи, де лише 30% поверталося додому. До того ж він цілеспрямовано просувався вглиб Лівобережжя міняючи суспільно-політичний лад у державі, скасовуючи автономію і запроваджуючи кріпацтво, тим самим він перетворював людей на кріпаків які б не змогли вже чинити опору при подальшому повстанні.

Останнім напрямом політики Петра І був удар по економіці України: українцям заборонялось займатися зовнішньою торгівлею, заборонявся продаж на низку продуктів, основні торгівельні точки зосереджувались в Росії, це спричинило занепад торгівлі як такий на Україні. Завершальним штрихом були накладені височенні податки на українців, все це спричинило руйнуванню України як самостійного економічного організму і перетворення на Російську колонію. Також постраждала і культура: заборона друку українською мовою, та більшості проукраїнських творів. Значного впливу зазнавала також молода інтелігенція, всіх освічених людей змушували переїздити до Росії та виконувати там їхню волю.

Становище козаків було вкрай жахливим: запорожці були змушені перейти кордон і визнати владу турецького султана. Але згодом зазнали гноблення та утиску від татарів, тому козаки вирішили повернутись назад до Росії. Ці умови клали козаків у край не зручне становище, де вони вже не почували себе вільними, вони зазнавали утисків та порушення всіх засад договорів про козацьку Січ.

В кінцевому результаті політика Петра І була спрямована на ліквідацію Гетьманщини, швидше це була помста за зраду Мазепи, яка здалась йому образливою, в той же час коли він зверхньо відносився до всього українського гетьманства, тим не менш він доволі відчутно знищив економіку та суспільно політичний лад на території Лівобережжя, цим спричинивши перетворення незалежної України на російське губернство.