- •«Розрахунок залізобетонного будинку з урахуванням сумісної роботи з основою»
- •Аналіз розрахункових даних
- •Розрахунок методом скінченних елементів
- •Комп’ютерна модель будівлі
- •Результати розрахунку Навантаження на колони та стіни
- •Внутрішні зусилля в діафрагмі
- •Деформації схеми
- •Напруження в елементах конструкції
- •Модальний аналіз
- •Конструювання елементів будівлі
- •Розрахунок армування та конструювання колони
- •Розрахунок армування та конструювання плити перекриття
- •Розрахунок армування та конструювання фундаментної плити
- •Порівняння ндс розрахункових схем з різними варіантами основи
- •Висновки
- •Список посилань
- •Додатки Додаток а. Армування колони к1_1. Додаток б. Армування плити перекриття першого поверху.
Результати розрахунку Навантаження на колони та стіни
Після виконання попереднього розрахунку схеми з жорсткою основою отримуємо зібрані навантаження на колони та діафрагми на рівні перекриття першого поверху від постійного навантаження (рис. 2 .4). Навантаження на колони нерівномірне, змінюється від 56,6 до 162,0 кН. Навантаження на діафрагми жорсткості (стіни) розподілене нерівномірно в межах від 9,0 до 70,1 кН/м. Максимальне навантаження припадає на стіну по осі «А» між осями «1»-«2».
Рис. 2.4. Зібрані навантаження на колони та діафрагми жорсткості
Внутрішні зусилля в діафрагмі
Отримані в результаті розрахунку різних варіантів схеми внутрішні силові фактори, які виникають в діафрагмі жорсткості (стіні) вздовж осі «8» між осями «Г»-«Д» для нижніх трьох поверхів, показані на рис. 2 .5. Значення зусиль приведені для відмітки низу кожного поверху. Для схеми на пружній основі спостерігаються найбільші значення нормальних сил (Nmax=104.4 кН) та згинаючих моментів (Mmax=104.4 кН∙м), а для схеми на пальовому полі – перерізуючи сил (Qmax=104.4 кН).
|
|
|
а) |
б) |
в) |
Рис. 2.5. Внутрішні зусилля в діафрагмі для схеми з жорстким закріпленням (а), з пружною основою (б) та на пальовому полі (в)
Деформації схеми
В результаті виконання розрахунку МСЕ отримано горизонтальні переміщення будівлі вздовж осі Y від постійного навантаження для схем з різними варіантами основи (рис. 2 .6).
а)
б)
Рис. 2.6. Горизонтальні переміщення для схеми з фундаментною плитою на пружній основі (б) та на пальовому полі (а)
а)
б)
в)
Рис. 2.7. Прогини плити перекриття першого поверху для схеми з жорстким закріпленням (а), з пружною основою (б) та на пальовому полі (в)
Максимальні переміщення для схеми з фундаментною плитою на пружній основі спостерігаються для плити перекриття 4-го поверху в районі осей «А»-«4» та для стін верхніх поверхів вздовж осі «8» (рис. 2 .6 а).
Для схеми з фундаментною плитою на пальовому полі максимальні переміщення спостерігаються для стін верхніх поверхів вздовж осі «8» (рис. 2 .6 б). При цьому значення переміщень на 39,8% менші порівняно з схемою на пружній основі, що свідчить про більшу жорсткість схеми на пальовому полі.
Розглянемо прогини монолітної плити перекриття першого поверху від постійного навантаження для різних варіантів розрахункової схеми (рис. 2 .7). У всіх випадках найбільші прогини виникають в основному прольотах плити, рідше пов’язані з нерівномірним осіданням колон.
Максимальні прогини для схеми з жорстким закріпленням становлять 2,3 мм, для схеми на пружній основі – 3,1 мм, на пальовому полі – 2,5 мм. При переході від жорсткої до пружної основи прогини в плиті перекриття зростають в 1,35 разів.
Осідання для фундаментної плити на пружній основі та на пальовому полі від постійного навантаження показані на рис. 2 .8. Їх максимальні значення для фундаментної плити на пружній основі становлять 2,4 мм і досягаються на перетині осей «А»-«4». Для фундаментної плити на пальовому полі – 3,7 мм на перетині осей «Е»-«4».
а)
б)
Рис. 2.8. Осідання для фундаментної плити на пружній основі (а) та на пальовому полі (б)
