- •1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.
- •5. Мет вивчення теорії д і пр.
- •7. Відмінність в понх об’єкту і предмету теорії д і пр.
- •8. Структура теорії д і пр.
- •9. Мет: пон, значення, вимоги до нього.
- •12. Діалектичний мет в юридичному пізнанні.
- •13. Системно-функціональний мет в юридичній науці і практиці.
- •14. Порівняльний мет в юридичній науці та практиці. Сист законодавства та сист-ція нормативно-првих актів.
- •15. Плюралізм теорій походження д і пр.
- •17. Вл як загально соціологічна категорія.
- •18. Пон та ознаки політ вл.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •20. Місце і роль д у політ сист суспільства.
- •21. Основні ознаки д, які відрізняють її від інших організацій політ сист суспільства.
- •22. Класове та загальнолюдське в сутності д. Пон д.
- •23. Історичні типи д.
- •24. Пон, соціальна сутність і прич виникн д.
- •25. Проблеми співвідн політ та держ вл.
- •28. Співвідн д та особистості.
- •29. Пон функцій д, форми і мети їх здійснення.
- •30. Пон і класифікація функцій д.
- •31. Головні внутрішні функції д.
- •32. Головні зовнішні функції д.
- •33. Форма д : пон і структура.
- •34. Форма держ правління : її пон та види.
- •35. Форма держ устрою : пон та види.
- •36. Державно-політичний режим : пон та види.
- •37. Орган д : пон, ознаки та види.
- •38. Пон механізму д. Принципи його організації та здійснення.
- •39. Структура механізму д.
- •40. Основні сучасні концепції д.
- •41. Теорія првої д та її відмінність від теорії “д соціального благоденства”.
- •42. Сутність “теорії еліт”.
- •43. Зміст теорії національної д.
- •45. Основні напрями вчення про пр.
- •46. Пон, сутність і походження пр.
- •47. Пр і суспільство. Функції пр.
- •48. Пон і структура првої сист.
- •49. Основні сучасні концепції пр.
- •50. Класифікація првих систем.
- •51. Основні прві сім’ї сучасного світу.
- •52. Виникн та основні школи порівняльного прзнавства.
- •53. Порівняльне прзнавство як напрям сучасної юридичної науки.
- •54. Особливості предмета порівняльного прзнавства та його значення для юридичної теорії і практики.
- •55. Пон і структура пр у країнах романо-германської првої сім’ї.
- •59. Особливості виникн та загальна характеристика мусульманського пр.
- •60. Джерела мусульманського пр.
- •62. Ідея првої державності в історії політико-првої думки.
- •63. Пон та принципи првої д.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •66. Првий статус особи : пон, структура, види.
- •71. Пон, зміст та співвідн об’єктивного і суб’єктивного пр.
- •74. Публічне та приватне пр : пон і структура
- •75. Загальна характеристика галузей публічного пр.
- •76. Заг характетистика галузей приватного пр.
- •77. Співвідн націон та міжнародного пр
- •78. Співвідн і взаємодія матеріального і процесуального пр
- •79. Юридичний процес — елем процесуально-првого механізму
- •83. Пр в сист соціальних норм. Пон і класифікація соціальних норм
- •84. Співвідн пр і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Прві презумції та аксіоми
- •87. Пон та сист нормативно-првих актів в Укр
- •88. Дія нормативно-првих актів в часі, просторі, і за колом осіб.
- •90. Пон та види форм пр
- •91. Пон та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •93. Сист пр і сист законодавства: співвідн та взаємодія
- •94. Сист закон та сист-ція норм-првих актів
- •95. Сист-ція законодавства: пон та види
- •96. Пон і зміст юридичного процесу.
- •97. Стадії юридичного процесу.
- •98. Прві процедури та судові процедури
- •99. Пон делегованого законодавства
- •100. Форми реалізіції норм пр
- •101. Застосування норм пр як особлива форма його реалізації
- •102. Стадії прзастосовчого процесу
- •104. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія пр.
- •105. Юридичні колізії та засоби їх вирішення.
- •106. Тлумачення првих норм: пон та необхідність.
- •107. Види тлумачення пр за суб'єктами
- •108. Спос тлумачення норм пр
- •109. Акт тлумачення пр: пон та види
- •110. Тлумачення Конституції та законів України.
- •111. Пон, структура та функції юридичної практики.
- •112. Види юридичної практики
- •113. Прве регулювання суспільних відносин та його ефективність.
- •114. Пон првідносин як особливого виду суспільних відносин.
- •117. Суб'єктивне пр і суб'єктивний обов'язок як зміст првідносин
- •118. Об'єкти првідносин: пон та види
- •119. Юридичні факти та їх класифікація
- •120. Пон, структура та види прсвідомості.
- •121. Прве виховання: пон, форми, мети.
- •122. Пон і загальна характеристика првої культури
- •127. Првий нігілізм: пон, джерела, форми вираження.
- •128. Првий ідеалізм та його причини
- •129. Првий порядок: пон, загальна характ та структура
- •134. Юридичний склад прпорушення.
- •135. Види прпорушень
- •136. Причини прпорушень та шляхи їх усунення.
- •138. Пон, ознаки та види юридичної відповідальності.
- •139. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •140. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •141. Юр відповідальність та держ примус.
- •142. Пон, предмет, прийоми і типи првого регулювання.
- •143. Прве регулювання і првий вплив
- •145. Механізм, основні елеми та стадії првого регулювання
- •146. Місце і роль д у функціонуванні механізму првого регулювання суспільних відносин
- •124. Загальна характеристика првої політики
- •126. Сучасні пріорітети укр. Првої політики
- •26. Пон народовладдя
- •27. Організація народовладдя та його основні інститути
- •78. Співвідн та взаємодія матеріального та процесуального пр
- •131. Пр, законність, прпорядок
- •110. Тлумачення Конституції та законів Укр
- •6. Пон природи теорії д і пр.
- •10. Класифікація метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу.
- •11. Цінність метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу. Це такі мети як : соціально-юридичний, системно-функціональний, сходження від абстрактного до конкретного.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •67. Пр як форма свободи і відповідальність особи.
- •68. Основні пр людини як загально-соціальне явище.
- •70. Прва д як гарант здійснення та захисту прав людини – загальнолюдський соціально – політичний ідеал.
134. Юридичний склад прпорушення.
Склад прпорушення — це сист ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності. Склад прпорушення: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона. Суб'єкти прпорушення — фізичні і юридичні особи.
Фізичні особи як суб'єкти прпорушення повинні володіти деліктоздатністю, тобто здатністю нести юридичну відповідальність. Вік настання юридичної відповідальності фізичної особи є різним, що визначено в окремих галузях законодавства. Суб'єктами кримінального, дисциплінарного прпорушення виступають лише фізичні особи, цивільного — фізичні і юридичні особи, адміністративного — переважно фізичні особи, а в окремих випадках, встановлених у законодавстві, й юридичні особи (порушення правил пожежної безпеки, невиконання вимог щодо охорони праці, порушення законодавства про захист прав споживачів та ін.). Суб'єктивна сторона прпорушення — сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме — вина, мотив, мета прпорушення. Обов'язковою серед них є вина — безпосередній вияв психічного ставлення до вчиненої шкідливої дії (або бездіяльності) та її негативних наслідків Мотив (наприклад, вбивство з корисливих і хуліганських мотивів) і мета (наприклад, вбивство з метою приховання іншого злочину) враховуються при кваліфікації прпорушення, визначенні міри покарання. Об'єкт прпорушення — порушене матеріальне чи нематеріальне благо: власність, життя, здоров'я громадян, суспільний порядок, суспільні відносини, що захищаються нормами пр. Об'єктивна сторона прпорушення — сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане прпорушення: протиправне діяння, протиправне діяння, причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результатом.
135. Види прпорушень
Прпорушення — це суспільне небезпечне або шкідливо непрмірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність. Види прпорушень розрізняються між собою за ступенем суспільної небезпечності (шкідливості), за об'єктами посягання, за суб'єктами, за поширеністю, за ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторін, а також за процедурами їх розгляду. Види прпорушень за ступенем суспільної небезпечності (шкідливості): Проступок — відрізняються від злочинів меншим ступенем суспільної небезпечності; Злочини— відрізняються від проступків підвищеним ступенем суспільної небезпечності Проступки-делікти — це прпорушення, що завдають шкоди особі, суспільству, державі і є підставою для притягнення прпорушника до передбаченої законом відповідальності. Проступки можуть бути: конституційні, дисциплінарні, адміністративні, матеріальні, цивільно-прві. Конституційні проступки — це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у винному (умисному чи необережному) заподіянні шкоди порядку організації і діяльності органів вл і управління, конституційним прм і свободам громадян, але не мають ознак складу злочину. Дисциплінарні проступки — це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у невиконанні робітником, службовцем, військовослужбовцем, студентом виробничих, службових, військових або учбових обов'язків, порушенні правил внутрішнього трудового розпорядку. Підрив трудової дисципліни завдає шкоди нормальній діяльності підприємств, установ, організацій і спричиняє дисциплінарну відповідальність. Адміністративні проступки — це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у винному (умисному чи необережному) посяганні на суспільні відносини, що складаються у сфері держ управління і охороняються законом. Новим видом прпорушення є податкові проступки — суспільне небезпечні протиправні діяння, які порушують пр і законні інтереси суб'єктів податкових првідносин. За їх вчинення встановлена юр відповідальність. Матеріальні проступки — це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у винному (умисному чи необережному) заподіянні шкоди майну підприємства його працівником. Цивільно-прві проступки — це суспільне небезпечні протиправні діяння, які полягають у порушенні громадянами і ор ганізаціями майнових і особистих немайнових відносин, що складаються між суб'єктами пр і становлять для них матеріальну і духовну цінність (наприклад, невиконання зобов'язань за цивільно-првим договором, поширення чуток, що принижують честь і гідність людини). 2. Залежно від характеру цивільно-првого порушення розрізняють. — договірні прпорушення — пов'язані з порушенням зобов'язань сторін цивільно-првого договору; — позадоговірні прпорушення — пов'язані з недодержанням або невиконанням вимог цивільно-првих норм. Від проступку слід відрізняти злочин. Кримінальний злочин — це передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), яка полягає у посяганні на суспільний лад Д, її політ і економічну сист, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші пр і свободи громадян, а так само інше суспільне небезпечне діяння, передбачене кримінальним законом, яке полягає в посяганні на прпорядок . 3. Прпорушення за сферами громадського життя: у сфері соціально-економічних відносин у суспільно-політ сфері у сфері побуту і дозвілля. 4. Прпорушення за колом осіб: групові(колективні), особисті Міжнародні прпорушення — це дії або бездіяльність суб'єктів міжнародного пр, які суперечать нормам і принципам міжнародного пр або власним зобов'язанням і заподіюють шкоду іншому суб'єкту, групі суб'єктів міжнародного пр або всьому міжнародному співтовариству.
