15. Плюралізм теорій походження д і пр.

Плюралізм теорій походження Д і пр заключається саме в тому, що існує так багато теорій: Патріархальна теорія (Аристотель, Михайлівський, Покровський). Відповідно до цієї теорії Д походить від патріархальної сім'ї, внаслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (Д). Аристотель називав людину політичною твариною, яка всту­пає у відносини з людьми з метою виживання. Відбувається утво­рення сімей. Розвиток цих сімей у результаті розмноження при­зводить до створення селищ, їх об'єднання утворюють державу. Отже, Д з'являється як результат сімейних взаємовід­носин, а вл монарха трактується як продовження вл бать­ка (патріарха) у сім'ї, яка є «батьківською» за характером. В наш час ця теорія не можк\е бути сприйнята, але її деякі елеми, перш за все роль сім’ї у встановленні державності, повинні враховуватися. Теологічна теорія (Фома Аквінський) ґрунтується на ідеї божественного створення Д з метою реалізації загального бла­га. Вона обґрунтовує панування духовної вл над світською, церкви — над Д. Кожній людині наказується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, яка санкціонована церквою. Теологічна теорія прони­зана ідеєю вічності Д, її непорушності. Звідси випливає твердження про необхідність збереження в незмінному вигляді всіх існуючих у суспільстві державно-првих інститутів. В ній важко знайти елеми, прийнятні для сучасного світського трактування походження Д. Її раціональним зерном можна вважати ідею про утвердження порядку як загального блага суспільства. Але такий порядок, згідно з цією теорією, створюється з допомогою божественної сили, що виключає активність особистості. Договірна (природно-прва) теорія (Спіноза, Грацій, Гобі, Локк, Руссо, Козельский, Кант). Дана теорія ґрунтується на ідеї походження Д в результаті угоди (договору) як акта розумної волі людей. Об'єд­нання людей в єдиний держ союз розглядається як природ­на потреба збереження людського роду і забезпечення справед­ливості, свободи і порядку. В основу теорії природного пр покладено тезу про те, що державі передував природний стан людей. Об’єктивні причини виникн Д не можна пояснити тільки договором. Їх більше. Органічна теорія (Спенсер) ототожнює процес виникн і функц Д з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідну подобу людському організму сфор­мульовані ще давньогрецькими мислителями. Спенсер у XIX ст. розвив цю думку, заявивши, що Д — це суспіль­ний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин. Відповідно до його теорії Д, як й усяке живе тіло, грунтується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що Д спочатку виникає як найпростіша політ реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, роз­ростається. Цей процес завершується загибеллю Д в ре­зультаті її старіння. Спеціалізація припускає, що формування Д супроводжується об'єднанням індивідів у групи-орга­ни, кожна з яких здійснює певну, тільки їй властиву функцію. У результаті складається сист органів Д. Й усе це від­бувається як у живому організмі, частини якого спеціалізуються на певній функції в сист цілого. Раціональне зерно полягає у визнанні зв’язків законів суспільного життя і законів природи, розуміння того, що людина стає істотою суспільною, будучи уже біологічно сформованим індивідом з волею і свідомістю. Тобто, людина першопочатково є творінням природи, потім - членом суспільста, а потім – громадянином Д. Позитивним можна назвати обґрунтування диференціації (поділ на класи) і інтеграції суспільного життя (об’єднання людей в державу). Теорія насильства (Дюрінг, Гуплович, Каутський) пояснює виникн Д як результат війн, насильницько­го підкорення одними людьми інших (у Д. – частини суспільства іншою, у Г. і К. – одного племені іншим). Вони заперечують внутрішні соціально-економічні причини походження Д. Всі державно-прві інститути, що існують у суспільстві, виводяться з голого насильства. На­сильство лежить і в основі виникн приватної власності. Лише теорією насильства не можна пояснити походження Д. Проте ряд ідей, що складають зазначену теорію насиль­ства, заслуговують на увагу. Матеріалістична (класова) теорія (Маркс, Енгельс, Ленін) грунтується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникн Д, які породили роз­кол суспільства на класи з протилежними інтересами. Маркс, Енгельс і Ленін керувались положенням, що Д – результат внутрішнього розвитку суспільства. Ця теорія має чимало позитивних якостей. Економічний чин­ник, покладений в основу становлення Д, може краще пояснити суспільні явища, ніж інші чинники — психологічні, біологічні, моральні, етнічні, хоча й вони повинні враховувати­ся. Класовий підхід дає можливості для аналізу виникн Д, визначення сутності Д. Недооцінювався ідеологічний фактор, який відіграє суттєву роль.

16. Організація соціальної вл у первіснообщинному суспільстві та виникн Д. Суспільство хар-ся наявністю суспільної вл, яка забезпечує найнижчий рівень його організації та продовжує існувати і з виникнм Д поряд із політичною вл. Ознаки первіснообщинного суспільного самоуправління: 1) існувало тільки в рамках роду, виражало його волю і ґрунтувалось на кровних зв’язках; 2) суб’єкт і об’єкт управління співпадали; 3) органами самоуправління виступали родові зібрання, тобто зібрання всіх членів роду (чоловіків і жінок). І старійшин, які ними вибирались; 4) суспільні справи вирішувались волевиявленням дорослих членів роду на зібраннях; 5) вл старійшин, що стояли на чолі роду, військових воєначальників (обирались тільки на період військових дій) ґрунтувалась на авторитеті, досвіді і повазі. Плем’я управлялось радою старійшин, які обирали вождя; 6) посада старійшини не давала ніяких привілей; 7) відмінностей між прми і обов’язками у членів роду не було. Ознаки Д, що відрізняють її від соціальної (публічної) вл первіснообщинного ладу : 1. Первісний лад – наявність соціально однорідного суспільства, що не має антагоністичних протиріч; Д - поява соціальна неоднорідного, класово розшарованого суспільства, що має антагоністичні протиріччя. 2. Первісний лад - наявність кров'нородинного поділу; Д - поява адміністративно-територіального поділу населення. 3. Первісний лад – наявність публічної вл, яка збігається із усім населенням, яка виражає і захищає інтереси усього суспільства; Д – поява публічної вл відокремленої від населення (держ апарат). 4. Первісний лад – відсутність апарату примусу; Д – наявність апарату примусу. 5. Первісний лад – відсутність розподілу функцій в публічній владі; Д – поява певних функцій (законодавча, виконавча) у окремих органах публічної вл. 6. Первісний лад – відсутність збору податків у населення; Д – поява офіційної сист оподаткування. 7. Первісний лад – наявність неписаних правил поведінки – звичаї; Д – поява писаних загальнообов’язкових правил поведінки – норм. Виникн Д було зумовлено такими причинами: 1) необхідність удосконалення управління суспільством, по­в'язана з його ускладненням у результаті розвитку виробниц­тва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціаль­не неоднорідні групи (класи); 2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забез­печує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юрид) норм; 3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи); 4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборон­них, так і загарбницьких; 5) необхідність організації значних суспільних робіт, об'єд­нання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).