- •1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.
- •5. Мет вивчення теорії д і пр.
- •7. Відмінність в понх об’єкту і предмету теорії д і пр.
- •8. Структура теорії д і пр.
- •9. Мет: пон, значення, вимоги до нього.
- •12. Діалектичний мет в юридичному пізнанні.
- •13. Системно-функціональний мет в юридичній науці і практиці.
- •14. Порівняльний мет в юридичній науці та практиці. Сист законодавства та сист-ція нормативно-првих актів.
- •15. Плюралізм теорій походження д і пр.
- •17. Вл як загально соціологічна категорія.
- •18. Пон та ознаки політ вл.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •20. Місце і роль д у політ сист суспільства.
- •21. Основні ознаки д, які відрізняють її від інших організацій політ сист суспільства.
- •22. Класове та загальнолюдське в сутності д. Пон д.
- •23. Історичні типи д.
- •24. Пон, соціальна сутність і прич виникн д.
- •25. Проблеми співвідн політ та держ вл.
- •28. Співвідн д та особистості.
- •29. Пон функцій д, форми і мети їх здійснення.
- •30. Пон і класифікація функцій д.
- •31. Головні внутрішні функції д.
- •32. Головні зовнішні функції д.
- •33. Форма д : пон і структура.
- •34. Форма держ правління : її пон та види.
- •35. Форма держ устрою : пон та види.
- •36. Державно-політичний режим : пон та види.
- •37. Орган д : пон, ознаки та види.
- •38. Пон механізму д. Принципи його організації та здійснення.
- •39. Структура механізму д.
- •40. Основні сучасні концепції д.
- •41. Теорія првої д та її відмінність від теорії “д соціального благоденства”.
- •42. Сутність “теорії еліт”.
- •43. Зміст теорії національної д.
- •45. Основні напрями вчення про пр.
- •46. Пон, сутність і походження пр.
- •47. Пр і суспільство. Функції пр.
- •48. Пон і структура првої сист.
- •49. Основні сучасні концепції пр.
- •50. Класифікація првих систем.
- •51. Основні прві сім’ї сучасного світу.
- •52. Виникн та основні школи порівняльного прзнавства.
- •53. Порівняльне прзнавство як напрям сучасної юридичної науки.
- •54. Особливості предмета порівняльного прзнавства та його значення для юридичної теорії і практики.
- •55. Пон і структура пр у країнах романо-германської првої сім’ї.
- •59. Особливості виникн та загальна характеристика мусульманського пр.
- •60. Джерела мусульманського пр.
- •62. Ідея првої державності в історії політико-првої думки.
- •63. Пон та принципи првої д.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •66. Првий статус особи : пон, структура, види.
- •71. Пон, зміст та співвідн об’єктивного і суб’єктивного пр.
- •74. Публічне та приватне пр : пон і структура
- •75. Загальна характеристика галузей публічного пр.
- •76. Заг характетистика галузей приватного пр.
- •77. Співвідн націон та міжнародного пр
- •78. Співвідн і взаємодія матеріального і процесуального пр
- •79. Юридичний процес — елем процесуально-првого механізму
- •83. Пр в сист соціальних норм. Пон і класифікація соціальних норм
- •84. Співвідн пр і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Прві презумції та аксіоми
- •87. Пон та сист нормативно-првих актів в Укр
- •88. Дія нормативно-првих актів в часі, просторі, і за колом осіб.
- •90. Пон та види форм пр
- •91. Пон та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •93. Сист пр і сист законодавства: співвідн та взаємодія
- •94. Сист закон та сист-ція норм-првих актів
- •95. Сист-ція законодавства: пон та види
- •96. Пон і зміст юридичного процесу.
- •97. Стадії юридичного процесу.
- •98. Прві процедури та судові процедури
- •99. Пон делегованого законодавства
- •100. Форми реалізіції норм пр
- •101. Застосування норм пр як особлива форма його реалізації
- •102. Стадії прзастосовчого процесу
- •104. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія пр.
- •105. Юридичні колізії та засоби їх вирішення.
- •106. Тлумачення првих норм: пон та необхідність.
- •107. Види тлумачення пр за суб'єктами
- •108. Спос тлумачення норм пр
- •109. Акт тлумачення пр: пон та види
- •110. Тлумачення Конституції та законів України.
- •111. Пон, структура та функції юридичної практики.
- •112. Види юридичної практики
- •113. Прве регулювання суспільних відносин та його ефективність.
- •114. Пон првідносин як особливого виду суспільних відносин.
- •117. Суб'єктивне пр і суб'єктивний обов'язок як зміст првідносин
- •118. Об'єкти првідносин: пон та види
- •119. Юридичні факти та їх класифікація
- •120. Пон, структура та види прсвідомості.
- •121. Прве виховання: пон, форми, мети.
- •122. Пон і загальна характеристика првої культури
- •127. Првий нігілізм: пон, джерела, форми вираження.
- •128. Првий ідеалізм та його причини
- •129. Првий порядок: пон, загальна характ та структура
- •134. Юридичний склад прпорушення.
- •135. Види прпорушень
- •136. Причини прпорушень та шляхи їх усунення.
- •138. Пон, ознаки та види юридичної відповідальності.
- •139. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •140. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •141. Юр відповідальність та держ примус.
- •142. Пон, предмет, прийоми і типи првого регулювання.
- •143. Прве регулювання і првий вплив
- •145. Механізм, основні елеми та стадії првого регулювання
- •146. Місце і роль д у функціонуванні механізму првого регулювання суспільних відносин
- •124. Загальна характеристика првої політики
- •126. Сучасні пріорітети укр. Првої політики
- •26. Пон народовладдя
- •27. Організація народовладдя та його основні інститути
- •78. Співвідн та взаємодія матеріального та процесуального пр
- •131. Пр, законність, прпорядок
- •110. Тлумачення Конституції та законів Укр
- •6. Пон природи теорії д і пр.
- •10. Класифікація метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу.
- •11. Цінність метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу. Це такі мети як : соціально-юридичний, системно-функціональний, сходження від абстрактного до конкретного.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •67. Пр як форма свободи і відповідальність особи.
- •68. Основні пр людини як загально-соціальне явище.
- •70. Прва д як гарант здійснення та захисту прав людини – загальнолюдський соціально – політичний ідеал.
65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
66. Првий статус особи : пон, структура, види.
Првий статус особи - сист закріплених в нормативно-првих актах і гарантованих Д прав, свобод, обов’язків, відповідальності у зв’язку з яким індивід, як суб’єкт пр координує свою поведінку в суспільстві.
Структура првого статусу особи складається з наступних елемів : прсуб’єктність, пр, свободи, обов’язки, відповідальність.
Види првих статусів особи – загальний (статус, що закріплениф в Конституції, є обов’язковим для всіх незалежно від національності, хар-ся стабільністю і передбачає рівність прав і обов’язків громадян), спеціальний (статус особи як представника певної соціальної групи, що наділена певними додатковими прми, що закріплені в законах; спеціальний статус доповнює або обмежує загальний статус), індивідуальний (статус особи як індивідума, що являє собою персоніфіковані пр і обов’язки в їх конкретних особливостях).
Првий статус особи існує в суспільстві і не залежить від Д, встановлюється суспільством шляхом закріплення традиційних правил поведінки, що історично склалися.
Види првих статусів особи по суб’єктам :
1. статус громадян, осіб без громадянства, біпатридів, біженців, українських громадян за кордоном.
2. статус службових осіб.
3. статус осіб, що працюють в екстрімальних умовах.
67. Пр як форма свободи і відповідальності особи.Пр — сист норм (правил поведінки) і принципів, встановлених або визнаних Д як регулятори суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності та справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечуються всіма заходами легального держ впливу аж до примусу.
71. Пон, зміст та співвідн об’єктивного і суб’єктивного пр.
Об'єктивне пр - це сукупність чинних у країні юрид норм.
Суб'єктивне пр у широкому значенні - це все те, що випливає з првих норм (об'єктивного пр) для особи і характеризує її як суб'єкт пр. Суб’єктивне пр у вузькому значенні - пр (можливість певної поведінки) особи, що передбачена првою нормою ( пр на освіту, відпочинок та ін.).
Суб'єктивне пр пов'язане з об'єктивним прм своїм змістом.
Юридичні пр суб'єктів становлять сутність суб'єктивного пр, формулюються у чинних юрид нормах, тобто в об'єктивному праві. Тобто, суб'єктивне пр не може виникнути без об'єктивізації у нормах пр об'єктивного. З інш боку і об'єктивне пр невід'ємне від суб'єктивного.
Метою і призначенням існування норм пр (об'єктивного) є прве регулювання суспільних відносин, а також забезпечення цього регулювання відповідним првим механізмом. А прве регулювання здійснюється через юридичні пр і обов'язки суб'єктів, тобто через суб'єктивне пр.
72. Прва сист і сист пр.Пр є дуже складною цілісною сист. Як вже зазначалося, є два пон: «сист пр» і «прва сист», які не є тотожними, їх слід розрізняти. Прва сист — пон ширше, ніж сист пр. Сист пр входить до првої сист, є засадною сист в сист. На відміну від првої сист сист пр — прва категорія, яка означає внутрішню будову, внутрішню структуру пр будь-якої країни. Вона виражається через розподіл і побудову нормативного матеріалу, за допомогою якого її різні блоки (частини) постають у єдності.
Сист пр — це об'єктивно обумовлена сист суспільних відносин внутрішня структура пр, яка складається з взаємозалежних норм, логічно розподілених за галузями, підга-лузями та інститутами. Можна сказати інакше : сист пр — це науково організована сукупність првих норм, розподілених за групами — првими інститутами, зведеними у підгалузі, які у свою чергу утворюють галузі — цілісні нормативні утворення.
Ознаки (риси) сист пр:
І. Обумовленість реально існуючою сист суспільних відносин. Вона не може створюватися на суб'єктивний розсуд людей існує об'єктивно;
2. Органічна цілісність, єдність і взаємозв'язок првих норм, а не їх випадковий набір. Норми пр, з яких складається сист пр, не можуть функціонувати ізольовано. Вони взаємно узгоджені та цілеспрямовані;
3. Структурна багатоманітність. Це означає, що сист пр складається з неоднакових за змістом й обсягом структурних елемів, які логічно об'єднують, розташовують нормативний матеріал у певній функціональній спрямованості.
Структурні елеми сист пр :
— норми пр;
— інститути пр;
— підгалузі пр;
— галузі пр.
Норма пр — «цеглинка» сист пр, первинний компонент, із якого складаються інститути і галузі пр. Не може існувати норма пр, яка не входила б до певного інституту і галузі пр. Галузь пр є найбільшим елемом серед тих, з яких складається сист пр.
73. Сист законодавства та сист-ція нормативно-првих актів.Можливі два трактування сист законодавства : широке і вузьке. Широке трактування включає в пон законодавства : акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління та ін.), вузьке — акти законодавчих органів: закони і постанови парламенту про введення цих законів у дію.
Нині перевага віддана вузькому трактуванню законодавства. Законодавство Д — це сист всіх упорядкованих певним чином законів даної країни, а також міжнародних договорів, ратифікованих парламентом.
Не обов'язково, щоб нормативні акти, що входять до складу законодавства, мали форму закону. Важливо, щоб у конституції була вказівка на них як таких, що мають силу закону. До складу законодавства припустимо включати нормативно-прві акти президента, уряду, видані в порядку делегування їм законодавчих повноважень, тобто переданих законодавчим органом (парламентом) відповідно до конституції.
Сист-ція – це впорядкування нормативно-првих актів з метою зручності в користуванні, внесення коректив в них і пристосування до змін, які відбулися в економічному і політичному житті суспільства, заміна старих, відживших нормативно-првих актів новими, комп’ютеризація їх. Відомо чотири головних види систтизації : 1. Консолідація – це поєднання, об’єднання нормативних актів різних епох і пристосування їх до нових економічних і політичних відносин. 2. Інкорпорація – це така сист-ція нормативних актів, яка не вносить ніяких змін в зміст норм пр цих актів. Вона може проводитися з різних підстав : хронологічно – по роках видання, по сферах првого регулювання, по галузях. Інкорпорація може бути – офіційною і неофіційною; генеральна, галузева, міжгалузева, спеціальна; предметна, хронологічна, по суб’єктах. 3. Кодифікація – це така сист-ція або впорядкування нормативних актів, яка пов’язана із переробкою їх змісту. У зв’язку з цим кодифікація може бути тільки офіційною. 4. Звід законів – це така сист-ція, яка включає всі види систтизації та прийняття нових актів, яких не було раніше.