1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.

ТДіП належить до сист юрид наук, об'єднаних загальною назвою — прзнавство. За класифікацією юрид наук вона належить до теоретико-історичних наук разом з історією Д і пр та історією політичних і првих вчень. Історія Д і пр вивчає процес історичного розвитку державно-првих форм життя конкретних країн у хронологіч­ному порядку, тобто застосовує переважно історичний мет. ТДіП досліджує розвиток Д і пр в загально-теоретичному вигляді, тобто застосовує переважно формально-логічний мет. Конкретні дані історії Д і пр використовуються теорією Д і пр для теоретичних уза­гальнень, вироблення загальних закономірностей розвитку Д і пр різних народів у конкретні історичні періоди. Історія вчень про державу і пр досліджує і висвітлює історію виникн і розвитку теоретичних знань про державу і пр. Історично закономірний процес накопичення людьми уявлень про державно-прві явища відбивається у вченнях, теоріях, іде­ях мислителів різних народів світу (Аристотеля, Руссо, Канта). ТДіП вивчає результати їх по­шуків у вигляді узагальнень і відіграє суттєву роль як одна з най­важливіших передумов удосконалення теоретичних розробок проблем Д і пр. Історія вчень про державу і пр не­мов би виступає історичною частиною теорії Д і пр. Вона поставляє матеріал про історичне формування поняттєво­го апарату теорії. ТДіП — наука, що має відносну самостійність по відношенню щодо інших юрид наук завдяки безпосередньому зв’язку з державно-првою дійсністю. Всі гуманітарні науки — емпі­ричні. Це означає, що усі вони ґрунтуються на фактах, тобто на даних або явищах, що спостерігаються і піддаються перевірці. Завдання теорії Д і пр полягає у тому, щоб систти­зувати, витлумачити та узагальнити факти державно-првої дійсності. Кожна з наук, суміжних із теорією Д і пр, орієнту­ється лише на один з аспектів вивчення Д і пр. Теорію Д і пр відрізняє узагальнюючий, об'єднуючий і ціліс­ний підхід, що враховує результати досліджень інших наук для вироблення найвідповіднішої позиції у змалюванні, аналізі та поясненні «првих даних». Отже, місце теорії Д і пр в сист юрид наук визначається тим, що вона: 1) є загальнотеор, метологічною, базовою щодо ін­ших юрид наук; 2) об'єднує і використовує дані і висновки юрид наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень; 3) досліджує (змальовує, аналізує, пояснює) основні закономір­ності розвитку Д і пр в цілому, 4) виробляє загальні пон, принципи, на які спираються інші юридичні науки. Суспільні науки. Філософія і ТДП. Філософія – це наука про загальні закони розвитку природи, суспільства, мислення. ТДП озброює філософію матеріалом, що дозволяє робити усуспільнення і формулювати загальні принципи соціального прогресу, свободи, а також розробляти загально метологічні принципи дослідж в області всіх приватних наук, в т. ч. в області Д і пр. Економічна теорія і ТДП. Економічна теорія вивчає систему виробничих відносин, організація господарського життя, поведінку індивідів і інститутів, що займаються виробництвом, обміном і споживанням товарів і послуг. ТДП використовує положення і виводи економічної теорії. Предмет економічної теорії охоплює закономірності економічних явищ, а предмет ТДП – првих і державних. Економічні відносини вимагають найбільш адекватних собі державно-првих інститутів. Інститути Д і пр, виникаючи у відповідь на економічні потреби, самі виступають важливим фактором формування соціально-економічних відносин. Соціологія і ТДП. Соціологія – це наука про суспільство в цілому і окремих його структурах, соціальних групах, про соціальні процеси, закономірності індивідуальної і групової поведінки. ТДП використовує результати соціологічних експериментів для підвищення соціальної ефективності норм пр, способів вдосконалення держ апарату, пізнання причин і умов прпорушень, соціальної структури. Політологія і ТДП. Політологія досліджує політику – діяльність і відносини по здійсненню вл в суспільстві, закономірності функц і розвитку політики і політ вл, політичних інтересів, відносин, свідомості, діяльності. Політологія озброює ТДП матеріалом, який дозволяє різностороннє вивчити питання про місце Д і пр в політ сист і політичних процесах, про взаємозв’язок Д з ін. політичними інститутами. Політологія користується теоретико-юр досягненнями у вивченні проблем Д. Соціальна психологія і ТДП. Соціальна психологія вивчає закономірності, механізми і факти психічного життя людини, соціальної грпи, суспільства. Досягнення соціальної психології враховуються ТДП при вивченні прсвідомості, ефективності впливу пр на поведінку людей. Соціальна психологія допомагає ТДП усуспільнювати результати практичної діяльності державно-првих інститутів, поведінки посадових осіб і громадян з допомогою виявлення соціально-психологічних механізмів. Прва психологія вивчає психічні закономірності практичної юридичної діяльності.

2. Предм ТДіП. Виникн і розвиток загальнотеор юр науки в Україні. ТДіП — сист наукових знань про об'єк­тивні властивості Д і пр (їх внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні та загальні закономірності виникн, розвитку і функц державно-првих явищ. Як і будь-яка інша наука, ТДіП має свій предмет і мет. Предмет науки (або навчальної дисципліни) — це коло питань, які вона вивчає (відповідає на питання «що?»). Мет науки (або навчальної дисципліни) - це засіб або сукуп­ність засобів, за допомогою яких вивчається предмет (відповідає на питання «як?»). Предмет теорії Д і пр — об'єктивні властивості Д і пр, основні та загальні закономірності виникн, розвитку і функц державних і првих явищ. Оскільки ТДіП хар-ся як самостійна юр наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність: 1. Вивчає державу і пр в теоретико-усуспільненому вигляді. 2. Осягає не усе, а основні та загальні закономірності виникн, розвитку, функц Д і пр. Їх можна назвати фундаментальними закономірностями, тому що вони од­наково властиві різноманітним Дм і їх првим систм. 3. Базується на єдності та діалектичному взаємозв'язку Д і пр. Д і пр. Д і пр — різні соціальні явища, що орга­нічно пов'язані між собою, обумовлюють одне одного, знахо­дяться у відносинах нерозривної єдності та взаємного проник­нення. Вся побудова Д і її діяльність регламентується првими нормами, які видаються і забезпечуються Д. В нормах пр Д отримує своє юридичне оформлення. Її діяльність здійснюється тільки на основі првих норм. При науковому вивченні ТДП цілком прийнятним є відносний поділ теорії Д і теорії пр для розуміння специфіки кожної із них. Таким чином, ТДП є: - суспільною наукою, тому що вивчає такі суспільні явища, як Д і пр; - юр наукою, тому що вивчає лише державну і прву сторони громадського життя; - загальнотеор наукою, оскільки виявляє і пояснює загальні та основні закономірності розвитку Д і пр. Предмет науки теорії Д і пр є історичним. Він змі­нюється в міру залучення до сфери пізнання нових властивос­тей і явищ првої і держ дійсності, а також вилучення всього того, що виявляється помилкою. Отже, ТДіП є суспільною юр наукою і належить до загальнотеоретичних юрид наук.

3. Метологія загальної теорії Д і пр. Метологія - сукупність певних теоретичних принципів, логічних прийомів і конкретних способів дослідж предмету науки. Теоретичні принципи – історизм, єдність логічного і історичного. Логічні прийоми дедуктивне і індуктивне умовиведення, аналіз і синтез, порівняння і усуспільнення. Конкретні спос дослідж – інструменти пізнання, що застосовуються для встановлення знання про предмет, який вивчається.

4. Функції науки загальної теорії Д і пр та її місце і роль у сист юрид наук. Функції теорії Д і пр — основні напрямки її теоре­тичного і практичного призначення, виконувані в суспільстві з метою його прогресивного перетворення. Існують такі функції: 1. Онтологічна (онтологія — пон сущого) — виражаєть­ся в пізнанні та поясненні явищ і процесів держ і прво­го життя суспільства. ТДП не лише вивчає в уза­гальненій формі державно-прву систему, а й пояснює об'єк­тивні процеси її розвитку, з'ясовує, які закономірності лежать в підґрунті цих процесів, визначає їх зміст і сутність. 2. Евристична (евристика — мистецтво знаходження істини) — виражається як у глибинному пізнанні основних закономірнос­тей державно-првого життя, так і в з'ясовуванні їх тенден­цій, відкритті нових закономірностей, збагаченні новими знання­ми про розвиток Д і пр («нарощення» знань). 3. Прогностична - виражається в передбаченні («погляд у май­бутнє») подальшого розвитку Д і пр на основі адекват­ного відображення його об'єктивних закономірностей. Наприк­лад, визначення шляхів подальшого вдосконалення законодав­ства і практики його застосування. Істинність гіпотез, висунутих ТеорієюДП, перевіряється практикою. 4. Метологічна - виражається у формуванні поняттєвого апарату сист юрид наук, створенні універсальної юри­дичної мови, що забезпечує одноманітність у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей пр. 5. Ідеологічна - полягає у розробці фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку Д і пр, що вплива­ють на прву свідомість громадян і суспільства (наприклад, ідея про демократичну соціальну прву державу). 6. Політ - виражається у впливі на формування полі­тичного курсу Д, політ сист суспільства та у за­безпеченні їх науковості. 7. Науково-прикладна - полягає у розробці рекомендацій для практичного вирішення завдань державно-првого будівниц­тва - підготування законопроектів і проектів інших норматив­но-првих актів, рішень, що виносяться прзастосовними органами.