
- •1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.
- •5. Мет вивчення теорії д і пр.
- •7. Відмінність в понх об’єкту і предмету теорії д і пр.
- •8. Структура теорії д і пр.
- •9. Мет: пон, значення, вимоги до нього.
- •12. Діалектичний мет в юридичному пізнанні.
- •13. Системно-функціональний мет в юридичній науці і практиці.
- •14. Порівняльний мет в юридичній науці та практиці. Сист законодавства та сист-ція нормативно-првих актів.
- •15. Плюралізм теорій походження д і пр.
- •17. Вл як загально соціологічна категорія.
- •18. Пон та ознаки політ вл.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •19. Пон, структура та функції політ сист суспільства.
- •20. Місце і роль д у політ сист суспільства.
- •21. Основні ознаки д, які відрізняють її від інших організацій політ сист суспільства.
- •22. Класове та загальнолюдське в сутності д. Пон д.
- •23. Історичні типи д.
- •24. Пон, соціальна сутність і прич виникн д.
- •25. Проблеми співвідн політ та держ вл.
- •28. Співвідн д та особистості.
- •29. Пон функцій д, форми і мети їх здійснення.
- •30. Пон і класифікація функцій д.
- •31. Головні внутрішні функції д.
- •32. Головні зовнішні функції д.
- •33. Форма д : пон і структура.
- •34. Форма держ правління : її пон та види.
- •35. Форма держ устрою : пон та види.
- •36. Державно-політичний режим : пон та види.
- •37. Орган д : пон, ознаки та види.
- •38. Пон механізму д. Принципи його організації та здійснення.
- •39. Структура механізму д.
- •40. Основні сучасні концепції д.
- •41. Теорія првої д та її відмінність від теорії “д соціального благоденства”.
- •42. Сутність “теорії еліт”.
- •43. Зміст теорії національної д.
- •45. Основні напрями вчення про пр.
- •46. Пон, сутність і походження пр.
- •47. Пр і суспільство. Функції пр.
- •48. Пон і структура првої сист.
- •49. Основні сучасні концепції пр.
- •50. Класифікація првих систем.
- •51. Основні прві сім’ї сучасного світу.
- •52. Виникн та основні школи порівняльного прзнавства.
- •53. Порівняльне прзнавство як напрям сучасної юридичної науки.
- •54. Особливості предмета порівняльного прзнавства та його значення для юридичної теорії і практики.
- •55. Пон і структура пр у країнах романо-германської првої сім’ї.
- •59. Особливості виникн та загальна характеристика мусульманського пр.
- •60. Джерела мусульманського пр.
- •62. Ідея првої державності в історії політико-првої думки.
- •63. Пон та принципи првої д.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •66. Првий статус особи : пон, структура, види.
- •71. Пон, зміст та співвідн об’єктивного і суб’єктивного пр.
- •74. Публічне та приватне пр : пон і структура
- •75. Загальна характеристика галузей публічного пр.
- •76. Заг характетистика галузей приватного пр.
- •77. Співвідн націон та міжнародного пр
- •78. Співвідн і взаємодія матеріального і процесуального пр
- •79. Юридичний процес — елем процесуально-првого механізму
- •83. Пр в сист соціальних норм. Пон і класифікація соціальних норм
- •84. Співвідн пр і моралі: єдність, відмінність, взаємодія.
- •85. Прві презумції та аксіоми
- •87. Пон та сист нормативно-првих актів в Укр
- •88. Дія нормативно-првих актів в часі, просторі, і за колом осіб.
- •90. Пон та види форм пр
- •91. Пон та види законів. Коротка характеристика головних стадій законодавчого процесу
- •93. Сист пр і сист законодавства: співвідн та взаємодія
- •94. Сист закон та сист-ція норм-првих актів
- •95. Сист-ція законодавства: пон та види
- •96. Пон і зміст юридичного процесу.
- •97. Стадії юридичного процесу.
- •98. Прві процедури та судові процедури
- •99. Пон делегованого законодавства
- •100. Форми реалізіції норм пр
- •101. Застосування норм пр як особлива форма його реалізації
- •102. Стадії прзастосовчого процесу
- •104. Прогалини в праві та шляхи їх подолання в практиці застосування. Аналогія закону і аналогія пр.
- •105. Юридичні колізії та засоби їх вирішення.
- •106. Тлумачення првих норм: пон та необхідність.
- •107. Види тлумачення пр за суб'єктами
- •108. Спос тлумачення норм пр
- •109. Акт тлумачення пр: пон та види
- •110. Тлумачення Конституції та законів України.
- •111. Пон, структура та функції юридичної практики.
- •112. Види юридичної практики
- •113. Прве регулювання суспільних відносин та його ефективність.
- •114. Пон првідносин як особливого виду суспільних відносин.
- •117. Суб'єктивне пр і суб'єктивний обов'язок як зміст првідносин
- •118. Об'єкти првідносин: пон та види
- •119. Юридичні факти та їх класифікація
- •120. Пон, структура та види прсвідомості.
- •121. Прве виховання: пон, форми, мети.
- •122. Пон і загальна характеристика првої культури
- •127. Првий нігілізм: пон, джерела, форми вираження.
- •128. Првий ідеалізм та його причини
- •129. Првий порядок: пон, загальна характ та структура
- •134. Юридичний склад прпорушення.
- •135. Види прпорушень
- •136. Причини прпорушень та шляхи їх усунення.
- •138. Пон, ознаки та види юридичної відповідальності.
- •139. Обставини, які виключають юридичну відповідальність.
- •140. Підстави звільнення від юридичної відповідальності. Презумція невинності.
- •141. Юр відповідальність та держ примус.
- •142. Пон, предмет, прийоми і типи првого регулювання.
- •143. Прве регулювання і првий вплив
- •145. Механізм, основні елеми та стадії првого регулювання
- •146. Місце і роль д у функціонуванні механізму првого регулювання суспільних відносин
- •124. Загальна характеристика првої політики
- •126. Сучасні пріорітети укр. Првої політики
- •26. Пон народовладдя
- •27. Організація народовладдя та його основні інститути
- •78. Співвідн та взаємодія матеріального та процесуального пр
- •131. Пр, законність, прпорядок
- •110. Тлумачення Конституції та законів Укр
- •6. Пон природи теорії д і пр.
- •10. Класифікація метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу.
- •11. Цінність метів юридичного пізнання.
- •Приватно-наукові – спос дослідж, які просто необхідні юридичній науці через їх природу. Це такі мети як : соціально-юридичний, системно-функціональний, сходження від абстрактного до конкретного.
- •65. Історична типологія об’єктивного юридичного пр. Сутність пр соціально-демократичної орієнтації.
- •67. Пр як форма свободи і відповідальність особи.
- •68. Основні пр людини як загально-соціальне явище.
- •70. Прва д як гарант здійснення та захисту прав людини – загальнолюдський соціально – політичний ідеал.
1. ТДіП в сист юрид наук та її співвідн з іншими гуманітарними науками.
ТДіП належить до сист юрид наук, об'єднаних загальною назвою — прзнавство. За класифікацією юрид наук вона належить до теоретико-історичних наук разом з історією Д і пр та історією політичних і првих вчень. Історія Д і пр вивчає процес історичного розвитку державно-првих форм життя конкретних країн у хронологічному порядку, тобто застосовує переважно історичний мет. ТДіП досліджує розвиток Д і пр в загально-теоретичному вигляді, тобто застосовує переважно формально-логічний мет. Конкретні дані історії Д і пр використовуються теорією Д і пр для теоретичних узагальнень, вироблення загальних закономірностей розвитку Д і пр різних народів у конкретні історичні періоди. Історія вчень про державу і пр досліджує і висвітлює історію виникн і розвитку теоретичних знань про державу і пр. Історично закономірний процес накопичення людьми уявлень про державно-прві явища відбивається у вченнях, теоріях, ідеях мислителів різних народів світу (Аристотеля, Руссо, Канта). ТДіП вивчає результати їх пошуків у вигляді узагальнень і відіграє суттєву роль як одна з найважливіших передумов удосконалення теоретичних розробок проблем Д і пр. Історія вчень про державу і пр немов би виступає історичною частиною теорії Д і пр. Вона поставляє матеріал про історичне формування поняттєвого апарату теорії. ТДіП — наука, що має відносну самостійність по відношенню щодо інших юрид наук завдяки безпосередньому зв’язку з державно-првою дійсністю. Всі гуманітарні науки — емпіричні. Це означає, що усі вони ґрунтуються на фактах, тобто на даних або явищах, що спостерігаються і піддаються перевірці. Завдання теорії Д і пр полягає у тому, щоб систтизувати, витлумачити та узагальнити факти державно-првої дійсності. Кожна з наук, суміжних із теорією Д і пр, орієнтується лише на один з аспектів вивчення Д і пр. Теорію Д і пр відрізняє узагальнюючий, об'єднуючий і цілісний підхід, що враховує результати досліджень інших наук для вироблення найвідповіднішої позиції у змалюванні, аналізі та поясненні «првих даних». Отже, місце теорії Д і пр в сист юрид наук визначається тим, що вона: 1) є загальнотеор, метологічною, базовою щодо інших юрид наук; 2) об'єднує і використовує дані і висновки юрид наук з метою більш глибоких загальнотеоретичних узагальнень; 3) досліджує (змальовує, аналізує, пояснює) основні закономірності розвитку Д і пр в цілому, 4) виробляє загальні пон, принципи, на які спираються інші юридичні науки. Суспільні науки. Філософія і ТДП. Філософія – це наука про загальні закони розвитку природи, суспільства, мислення. ТДП озброює філософію матеріалом, що дозволяє робити усуспільнення і формулювати загальні принципи соціального прогресу, свободи, а також розробляти загально метологічні принципи дослідж в області всіх приватних наук, в т. ч. в області Д і пр. Економічна теорія і ТДП. Економічна теорія вивчає систему виробничих відносин, організація господарського життя, поведінку індивідів і інститутів, що займаються виробництвом, обміном і споживанням товарів і послуг. ТДП використовує положення і виводи економічної теорії. Предмет економічної теорії охоплює закономірності економічних явищ, а предмет ТДП – првих і державних. Економічні відносини вимагають найбільш адекватних собі державно-првих інститутів. Інститути Д і пр, виникаючи у відповідь на економічні потреби, самі виступають важливим фактором формування соціально-економічних відносин. Соціологія і ТДП. Соціологія – це наука про суспільство в цілому і окремих його структурах, соціальних групах, про соціальні процеси, закономірності індивідуальної і групової поведінки. ТДП використовує результати соціологічних експериментів для підвищення соціальної ефективності норм пр, способів вдосконалення держ апарату, пізнання причин і умов прпорушень, соціальної структури. Політологія і ТДП. Політологія досліджує політику – діяльність і відносини по здійсненню вл в суспільстві, закономірності функц і розвитку політики і політ вл, політичних інтересів, відносин, свідомості, діяльності. Політологія озброює ТДП матеріалом, який дозволяє різностороннє вивчити питання про місце Д і пр в політ сист і політичних процесах, про взаємозв’язок Д з ін. політичними інститутами. Політологія користується теоретико-юр досягненнями у вивченні проблем Д. Соціальна психологія і ТДП. Соціальна психологія вивчає закономірності, механізми і факти психічного життя людини, соціальної грпи, суспільства. Досягнення соціальної психології враховуються ТДП при вивченні прсвідомості, ефективності впливу пр на поведінку людей. Соціальна психологія допомагає ТДП усуспільнювати результати практичної діяльності державно-првих інститутів, поведінки посадових осіб і громадян з допомогою виявлення соціально-психологічних механізмів. Прва психологія вивчає психічні закономірності практичної юридичної діяльності.
2. Предм ТДіП. Виникн і розвиток загальнотеор юр науки в Україні. ТДіП — сист наукових знань про об'єктивні властивості Д і пр (їх внутрішню структуру і логіку розвитку); про основні та загальні закономірності виникн, розвитку і функц державно-првих явищ. Як і будь-яка інша наука, ТДіП має свій предмет і мет. Предмет науки (або навчальної дисципліни) — це коло питань, які вона вивчає (відповідає на питання «що?»). Мет науки (або навчальної дисципліни) - це засіб або сукупність засобів, за допомогою яких вивчається предмет (відповідає на питання «як?»). Предмет теорії Д і пр — об'єктивні властивості Д і пр, основні та загальні закономірності виникн, розвитку і функц державних і првих явищ. Оскільки ТДіП хар-ся як самостійна юр наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність: 1. Вивчає державу і пр в теоретико-усуспільненому вигляді. 2. Осягає не усе, а основні та загальні закономірності виникн, розвитку, функц Д і пр. Їх можна назвати фундаментальними закономірностями, тому що вони однаково властиві різноманітним Дм і їх првим систм. 3. Базується на єдності та діалектичному взаємозв'язку Д і пр. Д і пр. Д і пр — різні соціальні явища, що органічно пов'язані між собою, обумовлюють одне одного, знаходяться у відносинах нерозривної єдності та взаємного проникнення. Вся побудова Д і її діяльність регламентується првими нормами, які видаються і забезпечуються Д. В нормах пр Д отримує своє юридичне оформлення. Її діяльність здійснюється тільки на основі првих норм. При науковому вивченні ТДП цілком прийнятним є відносний поділ теорії Д і теорії пр для розуміння специфіки кожної із них. Таким чином, ТДП є: - суспільною наукою, тому що вивчає такі суспільні явища, як Д і пр; - юр наукою, тому що вивчає лише державну і прву сторони громадського життя; - загальнотеор наукою, оскільки виявляє і пояснює загальні та основні закономірності розвитку Д і пр. Предмет науки теорії Д і пр є історичним. Він змінюється в міру залучення до сфери пізнання нових властивостей і явищ првої і держ дійсності, а також вилучення всього того, що виявляється помилкою. Отже, ТДіП є суспільною юр наукою і належить до загальнотеоретичних юрид наук.
3. Метологія загальної теорії Д і пр. Метологія - сукупність певних теоретичних принципів, логічних прийомів і конкретних способів дослідж предмету науки. Теоретичні принципи – історизм, єдність логічного і історичного. Логічні прийоми дедуктивне і індуктивне умовиведення, аналіз і синтез, порівняння і усуспільнення. Конкретні спос дослідж – інструменти пізнання, що застосовуються для встановлення знання про предмет, який вивчається.
4. Функції науки загальної теорії Д і пр та її місце і роль у сист юрид наук. Функції теорії Д і пр — основні напрямки її теоретичного і практичного призначення, виконувані в суспільстві з метою його прогресивного перетворення. Існують такі функції: 1. Онтологічна (онтологія — пон сущого) — виражається в пізнанні та поясненні явищ і процесів держ і првого життя суспільства. ТДП не лише вивчає в узагальненій формі державно-прву систему, а й пояснює об'єктивні процеси її розвитку, з'ясовує, які закономірності лежать в підґрунті цих процесів, визначає їх зміст і сутність. 2. Евристична (евристика — мистецтво знаходження істини) — виражається як у глибинному пізнанні основних закономірностей державно-првого життя, так і в з'ясовуванні їх тенденцій, відкритті нових закономірностей, збагаченні новими знаннями про розвиток Д і пр («нарощення» знань). 3. Прогностична - виражається в передбаченні («погляд у майбутнє») подальшого розвитку Д і пр на основі адекватного відображення його об'єктивних закономірностей. Наприклад, визначення шляхів подальшого вдосконалення законодавства і практики його застосування. Істинність гіпотез, висунутих ТеорієюДП, перевіряється практикою. 4. Метологічна - виражається у формуванні поняттєвого апарату сист юрид наук, створенні універсальної юридичної мови, що забезпечує одноманітність у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей пр. 5. Ідеологічна - полягає у розробці фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку Д і пр, що впливають на прву свідомість громадян і суспільства (наприклад, ідея про демократичну соціальну прву державу). 6. Політ - виражається у впливі на формування політичного курсу Д, політ сист суспільства та у забезпеченні їх науковості. 7. Науково-прикладна - полягає у розробці рекомендацій для практичного вирішення завдань державно-првого будівництва - підготування законопроектів і проектів інших нормативно-првих актів, рішень, що виносяться прзастосовними органами.