23. Місце і роль держави у політичній системі України та її взаємодія з іншими елементами.

Політична система - взаємодія соціальних структур, що надає можливість найбільш раціонального розподілу їх повноважень щодо розробки та реалізації політичних рішень.

Місце держави в політичній системі характеризується трьома елементами :

1. Держава є центральним елементом політичної системи, бо : вона суверенна; діє від імені суспільства; виконує загально-соціальні функції; є гарантом прав особи; має спеціальні органи; надає своїм рішенням правової форми.

2. Держава безпосередньо впливає на функціонування інших елементів політичної системи. Вона визначає їх повноваження, легалізує шляхом реєстрації документів, розробляє типові положення щодо їх функціонування, визначає рівень законності їх діяльності та забороняє ті структури, дії яких протирічять закону.

3. Держава приймає політичні рішення під безпосереднім впливом інших елементів політичної системи. Вони приймають участь у прийнятті рішень у формі представницьких органів держави, входять до кладу колегіальних органів держави з правом вирішального голосу, за вчинення незначних протиправних діянь держава надає можливості застосовувати засоби громадського впливу.

Отже, держава є єдиним суб’єктом державної влади та основним засобом здійснення політичної влади, а наявність інших суб’єктів політичної влади надає можливості певного впливу на процес прийняття важливих рішень з боку суспільства

24. Характеристика історико-матеріалістичної теорії походження держави.

Історико-матеріалістичну теорію походження держави було розроблено в ХІХ столітті Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом. Поява держави зумовлюється економічними причинами: суспільним поділом праці, виникненням приватної власності та розшаруванням суспільства на соціальні верстви з протилежними економічними інтересами. Економічно пануючий у суспільстві клас сконцентрував у своїх руках не лише власність, але і необхідну для її захисту політичну владу. У цих умовах громадянське самоврядування, що існує при родовому ладі, поступово замінилося спеціальною політичною організацією — державою, за допомогою якої економічно пануючий клас захищає свої інтереси, підтримуючи своє привілейоване положення в суспільстві і придушуючи опір експлуатованих класів.

Історико-матеріалістична теорія. Виникнення цієї теорії, як правило, пов'язують з іменами К. Маркса і Ф. Енгельса, нерідко забуваючи їхніх попередників, таких, як Л. Морган. Суть цієї теорії в тому, що держава виникає як результат природного розвитку первісного суспільства, розвитку насамперед економічного.

Історико-матеріалістична концепція включає два підходи. Один з них, що панував у радянській науці, вирішальну роль відводив класовій боротьбі. Другий підхід виходить з того, що в результаті економічного розвитку ускладнюється саме суспільство, його продуктивна і розподільча сфери. Це вимагало удосконалення управління, що й приводить до виникнення держави.

Саме історико-матеріалістична (соціально-економічна) теорія має під собою суто науковий ґрунт. При цьому, як буде зазначено далі, обидва її напрями правомірні, оскільки в різних історичних умовах вирішальне значення як причини появи держави можуть здобувати як класові антагонізми, так і необхідність вирішення загальних справ, удосконалення управління суспільством, спеціалізації цього управління як форми поділу праці.3 Історико-матеріалістична (марксистська) теорія

Питанням походження держави і права в їх єдності присвячено одне з основних творів марксизму - праця Ф. Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності і держави", у зв'язку з дослідженнями Льюїса Г. Моргана (1884). Багато в чому заснована на матеріалі роботи Фрідріха Енгельса, існує і відома лекція В.І. Леніна "Про державу", прочитана в 1919 р., в якій він писав, що "держава жодним чином не представляє собою сили, ззовні нав'язаної суспільству". Держава є продукт суспільства на певному ступені розвитку ...".

Виникаючи з потреб суспільства, держава спочатку прагне забезпечити громадські інтереси (наприклад, на Сході - зрошення великих площ землі) і захист від зовнішніх ворогів. У міру появи і накопичення приватної власності, майнового розшарування суспільства на класи і розвитку класових протиріч держава стала пристосовуватися для забезпечення інтересів економічно пануючого меншини по відношенню до залежного і експлуатуються більшості. За марксистської теорії безпосередньою підставою появи держави, що визначає його класову сутність, є певна соціально-класова структура суспільства, а саме існуючі різні класи і їхні стосунки: антагоністичні і неантагоністичні суперечності, співробітництво, боротьба за вплив або нейтралітет. Марксистське вчення про державу і право містить наступні основні положення: 1) Держава і право - завжди класові за своєю сутністю явища, а тому є тільки в класовому суспільстві.

2) Вони виникають з поділом суспільства на класи як об'єктивно необхідний результат їхньої боротьби і суспільного поділу праці. Розвиток держави і права обумовлюється, в кінцевому рахунку, виробничими відносинами: держава і право, володіючи відносною самостійністю, має зворотну дію на всі сфери суспільства.

Держава і право - знаряддя класового панування, вони здійснюють, підтримують, охороняють всю систему цього панування. Представляючи волю й інтереси панівних класів, держава і право в своїх функціях акумулюють, формують і реалізують головним чином волю і інтереси цих класів. Зміна держави і права не змінює їх сутності. Зі зміною типів класового суспільства змінюється тип держави і права. Із зникненням класів у рамках комуністичної формації держава і право відмирають. Слід зауважити, що тільки остання обставина не знайшло свого історичного підтвердження, можливо, в силу того, що до теперішнього часу після свого виникнення класи не зникали ні в одному суспільстві жодної країни у світі.

3.4 Історико-матеріалістична (немарксистська) теорія

Саме історико-матеріалістична теорія походження держави і права має під собою строго наукові основи. З другої половини 80-х і в 90-і рр.. у вітчизняній науці відбулося істотне зрушення у вивченні питань походження держави і права. В історико-матеріалістичної концепції стали формуватися два підходи. Один - марксистський. Другий підхід - немарксистський, що виходить з того, що до виникнення держави і права приводять потреби вдосконалення управління первісним суспільством, необхідність вирішувати "спільні справи". При уважному зіставленні обох матеріалістичних підходів можна зауважити, що другий підхід принципово відрізняється від марксистського. Головним чином, - критикою останнього в зайвому перебільшенні ролі класів і класової боротьби і в утвердженні, - держава не відімре зі зникненням класів, а буде існувати, поки взагалі існує людська цивілізація, тобто "вічно".

Критично оцінюючи ряд положень роботи Ф. Енгельса "Походження сім'ї, приватної власності і держави", А.Б. Венгеров спеціально підкреслює, "що це ніяк не применшує її конкретно-історичного значення, ролі, яку відіграла ця книга в розумінні походження держави, взагалі в історії духовного життя XX століття". І відносить до достовірних "матеріалістичний і діалектичний підхід до розвитку первісного суспільства, а також затвердження про взаємозв'язок становлення класового суспільства і держави. Тому ця теорія може бути названа і класової теорією походження держави. Вважаючи помилковим" перебільшення ролі класів в державотворенні, особливо панівного класу ", А. Б. Венгеров підкреслює, що саме марксистська" теорія виділила в походженні держави ті риси, які або не були помічені в інших теоретичних уявленнях, або були свідомо закамуфльовані знову ж таки на догоду певним ідеологічним уявленням та інтересам ".