Частина іі загальна характеристика скелету людини

Кісткова система людини складається з кісток, які будучи сполучені між собою, утворюють скелет (від грецьк. skeleton – висушений) – тверду основу людського тіла. Завдяки сполученням кістки можуть переміщуватися відносно одна одної. Рух кісток відбувається в результаті скорочення м’язів, які до них прикріплюються. В цьому відношенні скелет представляє собою пасивну частину рухового апарату, який виконує механічну функцію.

Рис. 5. Загальний вид скелета

Скелет побудований із щільних тканин та захищає внутрішні органи і мозок, утворюючи для них природні кісткові вмістища.

Скелет ссавців називають внутрішнім, так як він розташований під шкірою і, як правило, покритий шаром м’язів. Пружність і ресорні властивості скелету забезпечують плавність рухів, які захищають м’які органи від поштовхів і струсів.

Поряд з механічними функціями кісткова система виконує ряд біологічних функцій, які відіграють важливу роль у життєдіяльності організму. У кістках міститься основний запас мінеральних речовин (кальцію, фосфору та ін.), які використовуються організмом по мірі необхідності, тому кісткова система приймає саму безпосередню участь у мінеральному обміні речовин. У кістках знаходиться червоний кістковий мозок, який виробляє формені елементи крові.

Кожна кістка скелету представляє собою орган, який побудований в основному із кісткової тканини, але містить також інші види тканин: компактну волокнисту сполучну (утворює окістя), хрящову – покриває поверхню кісток, нервову. Скелет – найбільш точний показник ступеня розвитку та віку людини. Кістки, які прощупуються є постійними орієнтирами при проведенні морфологічних вимірів у спортсменів.

До складу скелету людини входить 206 кісток – 85 парних (всього 170) і 36 непарних (рис. 5). Кістки скелету дорослої людини складають 18% від загальної ваги тіла у чоловіків і 16% у жінок, а у новонародженого - 14%. У зв’язку з тим, що з віком відбувається деяке зневоднення кісткової тканини, питома вага самих кісток скелету збільшується.

БУДОВА КІСТКИ

Кістка (os) – орган, який побудований переважно із кісткової тканини. Розміри, форма та особливості будови кісток визначаються їх механічною роллю як важелів рухового апарату. Основна властивість кістки як важеля пов’язана з її міцністю, яка, в свою чергу, обумовлена властивістю кісткової тканини.

Кістка складається з компактної і губчастої речовини, які побудовані з окремих кісткових пластинок. В кожній кістковій пластинці волокна лежать паралельно одна одної і орієнтовані в одному певному напрямку. У сусідніх кісткових пластинках напрямок волокон навіть взаємно перпендикулярний, в результаті чого забезпечується висока міцність пластинчастої кісткової тканини.

У більшості кісток кісткові пластинки утворюють остеони (або гаверсови системи) (рис. 6, 7). Кожний остеон складається з 5-10 концентрично розташованих кісткових пластинок, нібито вставлених одна в одну. В центрі остеону розміщується порожнина – канал остеону (або гаверсов канал), в якому розташовані судини і нерви. Діаметр каналів остеонів неоднаковий і залежить від величини кістки та від місцезнаходження каналу по відношенню до її зовнішньої поверхні.

У компактній речовині кістки остеони щільно контактують між собою, а зовні проходять генеральні (загальні) пластинки, які складають суцільний шар кісткової речовини. Більш великі кістки мають більш широкі кісткові канали. Поверхневі канали, як правило, ширше тих, які розміщуються глибше. У стінках циліндрів остеонів в особливих порожнинах розташовуються кісткові канали – остеоцити. Простір між сусідніми остеонами замикають вставні пластинки неправильної форми. Остеони розміщуються не хаотично, а у відповідно до дії на кістку фізичного навантаження: в трубчастих кістках – паралельно повздовжній осі, в губчастих кістках – перпендикулярно до сил стиснення і розтягування.

Губчаста речовина побудована з кісткових перекладин, які розташовані в певних напрямках і, переплітаючись, утворюють своєрідну сітку. Кожна кістка має механічно обумовлену будову: хід її пластинок і перекладин відповідає направленню ліній стиснення в даній ділянці скелету. Напрямок кісткових пластинок двох сусідніх кісток є нібито продовженням одна одної, які перериваються в суглобах. Зокрема, в такому комплексі кісток, як скелет стопи, де кожне її склепіння складається з ряду самостійних кісток, а загальне направлення кісткових пластинок має дугоподібну форму. Аналогічне явище є також і в інших відділах скелету. Луночки між перекладинами губчастої речовини заповнені кістковим мозком.

Зовні кістка покрита окістям (рис. 6, 7). Вона представляє собою сполучнотканинну оболонку, яка складається з двох шарів – зовнішнього, волокнистого, і внутрішнього, кістковоутворюючого. Окістя містить багато кровоносних судин і нервів, які дають гілки всередину кістки. Завдяки наявності в окісті чутливих закінчень нервів кістка при ударі хвороблива.

Рис. 6. Будова пластинчастої кістки:

1-губчаста речовина, 2-вставні пластинки, 3-компактна речовина, 4-канали остеонів, 5-окістя, 6-зовнішні генеральні пластинки, 7-остеони.

Рис.7. а-будова трубчастої кістки; б-поперчений розріз трубчастої кістки:

а: 1-окістя; 2-тіло кістки (діафіз); 3-кінці кістки (епіфізи); 4-кістковомозкова порожнина; 5-компактна речовина; 6-губчаста речовина.

б: (А-компактна речовина, Б-луночки губчастої речовини): 1-окістя; 2-зовнішня загальна система кісткових пластинок; 3-остеон (а-гаверсов канал); 4-вставна система пластинок; 5-внутрішня загальна система пластинок; 6-губчаста речовина.

Якщо окістя на будь-якій ділянці скелету відшаровується, наприклад при сильному ударі, то поверхнево лежачий шар кістки може омертвіти (повного омертвління кістки при відшаровуванні окістя, як правило, не наступає). Окістя виконує захисну, трофічну (живильну), нерворегуляторну і кістково утворювальну функції. За рахунок клітин внутрішнього шару окістя відбувається ріст кістки в товщину і зростання її при переломах. Клітини окістя, які виробляють кісткову тканину називаються остеобластами.

Всередині кістки знаходиться кістковий мозок. Він буває червоний і жовтий. Червоний кістковий мозок є кровотворним органом. Він виробляє червоні кров’яні тільця (еритроцити) і всі зернисті форми білих кров’яних тілець (зернисті лейкоцити). У новонародженого є тільки червоний кістковий мозок. У дорослої людини він знаходиться в губчастій речовині кісток (в епіфізах трубчастих кісток, в хребцях, ребрах, грудині, тазових кістках і кістках черепа). Жовтий кістковий мозок знаходиться в порожнинах діафізів трубчастих кісток. Він багатий жировими клітинами.