Частина V

С К Е Л Е Т К І Н Ц І В О К

Диференціація кінцівок посідає одне з провідних місць в еволюції вищих хре­бетних, вона дала змогу спочатку репти­ліям, а потім птахам і ссавцям пристосу­ватись до різноманітних умов середови­ща. У людини, як і в переважної більшості наземних хребетних, є дві пари кінцівок: грудні й тазові, які внаслідок вертикаль­ного положення тіла людини дістали на­зву верхніх і нижніх.

Як грудні, так і тазові кінцівки всіх наземних хребетних мають однаковий план будови: вони складаються з кісток грудного пояса, або пояса кінцівки, і кісток вільної частини кінцівки (рис. 50). У скелеті вільної кінцівки є три основні ланки, які дають змогу простежити гомологію (спільне походжен­ня) кісток верхньої і нижньої кінцівок.

Будова кінцівок хребетних завжди має чітко пристосувальний характер. Особливості будови кінцівок людини визначаються пря-моходінням і пристосуванням до праці.

Кістки верхньої кінцівки Грудний пояс

(пояс верхньої кінцівки)

Грудний пояс, або пояс верхньої кінцівки, у людини, як і в інших ссавців, неповний і не охоплює цілком тулуба, як у нижчих хребетних. Ця ланка у людини складається з двох кісток: лопатки і клю­чиці.

Лопатка (scapula) - парна плоска кістка, розташована в людини на задній поверхні тулуба на рівні II-VII ребер. Таке положення лопатки пов'яза­не із сплощеною (у передньозадньому напрямку) формою грудної клітки люди­ни. На лопатці розрізняють три краї: присередній (найтовщий), бічний і верхній (найтонший) з дзьобоподібним відростком і вирізкою лопат­ки,а також три кути: нижній закруглений і витягнутий донизу, верхній гострий і бічний (потовщений), що переходить у шийку лопатки, а потім у суглобову западину - місце сполучення з плечовою кісткою. Біля верхнього і ниж­нього кінців западини є над- і підсуглобовий горбки, де починаються довгі головки дво- і триголового м'язів плеча.

Рис. 50. Скелет верхньої кінцівки (правої), вид спереду:

1-ключиця; 2-дзьобоподібний відросток лопатки; 3-лопатка; 4-суглобова западина; 5-плечова кістка; 6-медіальний надвиросток; 7-блок плечової кістки; 8-вінцевий відросток; 9-ліктьова кістка; 10-головка ліктьової кістки; 11-кістки зап’ястки; 12-кістки п’ястки; 13-фаланги пальців; 14-латеральний шилоподібний відросток; 15-променева кістка; 16-головка променевої кістки; 17-головка виростка плечової кістки; 18-гребінь малого бугорка; 19-малий бугорок; 20-головка плечової кістки; 21-акроміон.

На лопатці розрізняють дві поверхні: задню і реброву, або пе­редню. На задній поверхні майже поперечно розта­шована трикутна ость лопатки, вільний стовщений край якої закінчується масивним надплечовим від­ростком (асrотіоп). На ньому є ключич­на суглобова поверхня для сполучення з ключицею. Ость лопатки ділить задню по­верхню лопатки на дві ямки: надостьову і підостьову, де починаються однойменні м'язи (рис. 51).

Реброва, або передня, поверхня лопат­ки (ввігнута) називається підлопатковою ямкою, де розташо­вується (і починається) однойменний м'яз.

Рис. 51. Лопатка (вид ззаду):

1-верхній кут; 2-надостьова ямка; 3-ость лопатки; 4-верхній край; 5-дзьобоподібний відросток; 6-акроміон; 7-бічний кут; 8-підостьова ямка; 9-бічний край; 10-нижній кут; 11-присередній край.

Ключиця (сlavicula) - трубчаста кістка, дещо зігнута у вигляді літе­ри 5, розташована між надплечовим відрост­ком лопатки і ручкою груднини. Вона має два кінці: округлий потовщений грудинний з грудинною су­глобовою поверхнею для зчленування з грудиною і сплощений надплечовий з невеликою надплечовою суглобовою поверхнею для з'єднання з надплечовим відростком лопатки (рис. 52).

Ключиця має дві поверхні - верхню гладку і нижню шорстку та два зігнутих краї - передній і задній. Походження клю­чиці подвійне: грудинний кінець її виникає з коракоїда і розвивається з хряща, а се­редній відділ є дериватом покривних кісток.

Рис. 52. Ключиця (вид зверху):

1-суглобова грудинна площадка; 2-грудинний кінець; 3-надплечовий кінець.